3.2 Фітомеліоратівні системи і їх класифікація
Будь-яке рослинне угруповання природного або штучного походження, що використовується в цілях меліорації оточуючого людину середовища, є фітомеліоративною системою. Для класифікації фітомеліоративних систем використовують різні ознаки.
По-перше, залежно від того, рослини яких життєвих форм переважають у складі фітомеліоративних систем, розрізняють деревно-чагарникові насадження, травянисті наземні співтовариства і водно-болотяні співтовариства.
Залежно від приналежності видів рослин до різних екологічних груп по ознаці умов зростання їх підрозділяють на наступні типи:
з переважанням рослин повітряно-водної групи;
з переважанням напівзанурених і занурених рослин;
з переважанням плаваючих рослин;
комбіновані.
По-друге, за походженням і ступені участі людини в контролі функціонування рослинних систем розрізняють:
культурні фітоценози -- рослинні співтовариства, створені людиною для отримання первинної продукції (поля, сади, газони і т.п.);
штучні рослинні угрупування, що не володіють фітоценотичною структурою (штучні вуличні або внутрішньоквартальні насаждення, з штучними покриттями між окремими деревами);
спонтанні фітоценози -- порушені природні співтовариства і співтовариства синантропних рослин;
природні фітоценози.
По-третє, по ознаці цільового використовування фітомеліоративні системи ділять на наступні категорії:
спеціальні, не використовуються з метою отримання первинної продукції або експлуатовані в певному режимі (паркі, сквери, захисні смуги, насадження територій, що охороняються, в межах зелених зон міст);
продукційні, фітомеліоративні функції яких використовуються без збитку для виробництва первинної продукції (поля, плодові сади, виноградники, фітоаквакультура і т.д.);
рудеральні, фітомеліоративні функції якими виконуються спонтанно.
Незалежно від того, в якому напрямі використовуються фітомеліоративні системи, всі згадані групи фітомеліоративних систем знаходять в них своє місце [10].
В одних і тих же умовах різні фітомеліоративні системи або ж одні і ті ж фітомеліоративні системи в різних умовах володіють різною ефективністю.
Ефективність фітомеліоративної системи визначається як:
* відношення кількості поглиненої забруднюючої речовини до загальної кількості поступає ззовні за певний час (у разі фільтруючої функції по механізму опору зовнішнім діям);
відношення кількості виділеного рослинами за певний час в певному обємі речовини з меліоративними властивостями до кількості речовини в деякий початковий момент часу в тому ж обємі до початку роботи фітомеліоративної системи (у разі роботи системи за принципом посилення);
відношення кількості виділеного рослинами речовини у визначеному обємі за певний час до кількості цієї речовини в тому ж обємі, спожитого людиною за той же період часу (у випадку компенсуючої дії фітомеліоративної системи).
При визначенні фітомеліоративної ефективності рекультивуючих систем використовуються непрямі показники такі як, наприклад, вміст гумусу в ґрунті до рекультивації і по закінченні визначеною періоду після введення н дія фітомеліоративної системи, тобто швидкість гумусоутворення в нових умовах.
Найбільшою ефективністю відрізняються багатовидові, багатоярусні фітомеліоративні системи дерево-чагарникових насаджень. Травянисті рудеральні співтовариства в цілому поступаються по ефективності природним травянистим і деревно-чагарниковим, але виконують ряд важливих функцій в урбоекосистемі: закріплюють порушені субстрати, перешкоджаючи запиленню атмосфери, поглинають значну кількість токсичних речовин, що надходять в оточуюче середовище з викидами підприємств і вихлопними газами від автотранспорту.
- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1. ШЛЯХИ І ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИ І ФАУНИ МІСТА
- 1.1 Роль рослинного і тваринного світу в урбоекосистемі і житті міського населення
- 1.2 Роль міст в динаміці ареалів видів флори і фауни
- 1.3 Шляхи формування флори і фауни міст
- РОЗДІЛ 2. УРБАНІЗОВАНІ БІОГЕОЦЕНОЗИ
- 2.1 Антропогенний і урбанізований ландшафт
- 2.2 Урбанізовані біотопи
- РОЗДІЛ 3. ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
- 3.1 Функції рослинного покриву в містах
- 3.2 Фітомеліоратівні системи і їх класифікація
- Позашкільні навчальні заклади системи освіти міста Чернігова
- Матеріали для проведення годин спілкування до річниці визволення Чернігова від німецько – фашистських загарбників
- Руїни центральної частини міста (фото з особистого архіву сім'ї Ягодовських)
- 6. Вплив онкогенних факторів на біоценози.
- 3.4. Живі організми в екосистемах. Біоценози
- 4.4. Живі організми в екосистемах. Біоценози
- Лекція № 6 темА: «Біоценози як природні угрупування»
- 1.9. Біоценози