1. ВСТУП

Є наука, яка називається екологія. Це наука про звязки між живими істотами і навколишнім середовищем, між людиною і природою.

Все, або майже все, чим займається людство на землі при вирішенні питань свого життєзабезпечення, шкідливо впливає на середовище проживання людини.

Виробництво продуктів харчування, промислових товарів, видобуток корисних копалин, а також сільське господарство, енергетика, транспорт і багато інших напрямків діяльності людини приносять непоправної шкоди навколишньму середовищу.

Одним з постійно діючих забруднювачів повітряного середовища на сьогоднішній день є автомобільний транспорт. Автомашини викидають в атмосферу щорічно тисячі тонн шкідливих речовин, небезпечних для здоровя людини.

Джерела забруднення повітря - промислові підприємства, обєкти житлово-комунального господарства. Найбільшої шкоди завдають хімічні, машинобудівні, цукрові заводи. На багатьох з них діє застаріле обладнання. Технологія очищення відходів від шкідливих домішок фізично застаріла або взагалі відсутня.

Екологічний стан Харківської області характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримують наростання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища. За масштабами забруднення навколишнього природного середовища Харківська область посідає 15-17 місце в Україні [11].

Найвагоміші чинники антропогенного навантаження на довкілля:

· значне зростання кількості автомобільного транспорту при надзвичайно низьких екологічних параметрах автомобілів, що спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу. Це обумовило те, що автомобільний транспорт став найнесприятливішим фактором стану атмосферного повітря міста;

· накопичення мулового осаду, що утворюється на очисних каналізаційних спорудах міста та складується на мулових полях фільтрації, виводить з обігу 126 га міських земель (мулові поля є екологічно небезпечними, бо призводять до забруднення: атмосферного повітря -- пилом та парниковими газами (метан, метилмеркаптан), підземної гідросфери -- фільтратом);

· більше 80 % забруднень, що надходять у водні обєкти, і перш за все річки, припадає на неочищений поверхневий стік з території міста. Це призвело до замулювання русел, забрудненню вод, порушенню гідрологічного режиму та технічного стану річок;

· відсутність сучасних підприємств із переробки побутових і промислових відходів призвела до накопичення на території міста значної кількості відходів [8].

За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря Харківської області, індекс забруднення атмосфери області за останні роки має тенденцію до зниження, в 2003р він становив 5,93, в 2002 році - 5,98, в 2001 році - 6,06 проти 11,26 у 1990р. У складі атмосферного повітря області відмічається незначне зменшення вмісту, пилу, діоксиду азоту, на рівні минулого року залишились середньорічні концентрації, фенолу, формальдегіду, оксиду вуглецю та аміаку, але декілька збільшилось забруднення атмосфери області діоксидом сірки [3].

Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту. Такі викиди по області в 2003 р. збільшились на 4,4 тис.тонн і складають за даними обласного управління статистики 138,5 тис.тонн (48% від загального викиду забруднюючих речовин). По м. Харкову цей показник складає понад 87%.

Враховуючи значний вклад автотранспорту в 2003 році за даними обласного статистичного управління загальна кількість викидів по області збільшилась на 1,1 тис. тонн і склала 286,8 тис.тонн (285,7 тис.тонн в2002р., 286,8 тис.тонн в 2001 р., для порівняння - 674,5 тис.тонн у 1990 р.

Більш 89% зниження в області викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел було досягнуто на Харківській ТЕС ім. Г.М.Крижанівського - за рахунок зменшення обсягу використання вугілля та мазуту, а також внаслідок закінчення реконструкції електрофільтру на 8 блоці. В 2003р. Зміївською ТЕС викинуто в атмосферу 100,5 тис. тон шкідливих речовин, що в порівнянні з минулим роком менше на 2,95 тис. тонн.

Екологічний стан області ускладнюється через невирішені проблеми в поводженні з відходами. Стан звалищ твердих побутових відходів в області не відповідає діючим санітарно-екологічним нормам, відсутність проектно-кошторисної та дозвільної документації на їх експлуатацію значно ускладнює проблему видалення побутових відходів, сприяє виникненню стихійних звалищ. Назріла нагальна необхідність створення і впровадження системи роздільного збору, сортування, переробки, утилізації та захоронення твердих побутових відходів. Науковцями Харківщини запропонована значна кількість проектних та наукових розробок щодо утилізації і переробки різних видів відходів. Розрахунки свідчать про можливість певного поліпшення економічної ситуації і значного поліпшення стану довкілля в регіоні за рахунок використання вторинних ресурсів [11].