1.3 Геоінформаційні системи в екології
Становлення екологічного управління і регулювання екологічних процесів вимагає серйозної технічної підтримки і використання сучасних технологій для вирішення задач різного плану і різного масштабу, повязаних з охороною довкілля на рівнях від локального до загальнонаціонального. Важко заперечити той факт, що переважна більшість інформації має географічний аспект і тому її можна просторово аналізувати і наочно представляти у вигляді карт, схем, діаграм, графіків та малюнків. Для ефективного аналізу і візуалізації просторової інформації існують потужні засоби - геграфічні інформаційні системи (ГІС), які не лише дозволяють створювати електронні карти на основі високовмісних баз даних, але з допомогою різнопланового аналізу наявної просторової інформації вирішувати проблеми різної складності в галузях
· охорони навколишнього природного середовища
· управління використанням природних ресурсів
· екологічного менеджменту.
Досвід показує, що використання ГІС технологій від фірми ESRI робить управління в галузі охорони довкілля значно ефективнішим і дозволяє вирішувати завдання швидко, творчо, грамотно, на основі даних, що постійно оновлюються.
Геоінформаційні системи й технології -- це сучасні компютерні технології для картографування й аналізу обєктів природи, а також подій, що відбуваються на планеті, в нашій життєдіяльності; це важливий засіб розуміння стану довкілля й управління ним. У світі ГІС розробляються з початку 70-х років XX ст. і широко використовуються в ландшафтній архітектурі й генеральному плануванні.
Геоінформаційні системи дають змогу швидко й комплексно інтерпретувати накопичену інформацію, маніпулювати нею, оперативно її поновлювати та аналізувати, поєднувати з прийняттям управлінських рішень на різних рівнях: локальному, регіональному, глобальному.
Як образно-знакові геоінформаційні моделі дійсності ГІС основуються на автоматизації інформаційних процесів, базах картографічних і аерокосмічних даних. ГІС дають змогу обробляти значний обсяг фактичних і картографічних даних, аналізувати їх узгоджено з конкретними обєктами й територіями. Головна цінність такої інформаційної системи з позиції управління полягає в можливості привязки всіх даних до обєкта з координатами х, у, (г), автоматичного збільшення чи зменшення масштабу карт. При геоекологічному менеджменті ГІС істотно полегшують процес прийняття рішень.
В Україні перші спроби створення ГІС здійснено наприкінці 70-х років XX ст. Одна з них -- це розробка містобудівної інформаційної системи для Києва, в якій планувалося звести інформацію про природні умови системи місто--передмістя, представити узагальнені дані про обєкт, скласти мікрокліматичну карту, виконати розрахунки температури, швидкості вітру, поширення зон викидів промислових підприємств на певній площі за різних метеорологічних умов.
Нині в Україні ГІС-технології набули широкого розвитку. Державними установами розроблено векторні тематичні карти масштабу 1 : 200 000 для всієї країни та 1 : 50 000 для окремих територій.
ГІС широко впроваджуються в управління заповідними територіями. Так, у Канаді в штаті Альберта створюється ГІС для заповідників; було визнано, що вона ефективна для менеджменту в 41 сфері, в тому числі для аналізу власності на землю, управління фінансами, екологічної оцінки територій, визначення стабільності екосистем тощо.
В Україні є практика застосування ГІС в управлінні заповідними територіями -- Карпатського національного природного парку, заповіднику Розточчя; розроблено менеджмент-план водно-болотних угідь Сиваша.
- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1 Поняття про геоінформаційні технології, їх класифікацію та місце в сучасній екології
- 1.1 Поняття про ГІС
- 1.2 Класифікація ГІС
- 1.3 Геоінформаційні системи в екології
- РОЗДІЛ 2 Концептуальне моделювання геоінформаційних систем в системі моніторингу
- 2.1 Поняття про концептуальне моделювання
- 2.2 Парадигми в технології обробки геопросторових даних
- 2.3 Концептуальна модель узагальненої ГІС
- 2.4 Концептуальне моделювання геопросторових даних
- 2.5 Трирівнева архітектура геоінформаційних ситем
- РОЗДІЛ 3 Геоінформаційні системи ? новий крок в дослідженні земельних ресурсів
- ВИСНОВКИ
- 4. Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище
- Типи впливу проекту на навколишнє середовище.
- 1.3. Методи екологічних досліджень
- 12.7 Геоінформаційні системи
- 13.4. Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище
- 4.4. Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище
- Екологічна оцінка впливу на навколиііінє середовище
- 4. Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище
- Принципи та елементи системи управління навколишнім середовищем (емs)
- 4.5.2. Методологія оцінки екологічних наслідків сценаріїв еколого-економічного розвитку регіону