2.2 Космічні системи моніторингу
2.2.1 Високооперативна зйомка високого розрізнення
Для багатьох цілей комплексного моніторингу, тобто для контролю за повенями, утворенням та сходженням лавин і селевих потоків, виверженнями вулканів, землетрусами, аварійним забрудненням морів та внутрішніх вод, зростанням та захворюванням посівів тощо, та для прийняття оптимальних рішень, повязаних з подібними явищами, необхідна високооперативна зйомка, аж до щодобової, до того ж з високим розрізненням порядку 10...20 М.
Доцільний перехід від природоресурсних систем до багатоцільових систем дистанційного зондування та моніторингу поверхні Землі, які б забезпечували як глобальний огляд, так і зйомку окремих ділянок місцевості в необхідний момент та з необхідною частотою, аж до щодобової або ще вище. В такому випадку ділянками, що реєструються, можуть бути:
місто, що постраждало від землетрусу або іншого стихійного лиха;
діючий вулкан;
лісова пожежа;
нафтові плями в морі;
динаміка великої будівлі, греблі або карєру (особливо під час виникнення аварійних ситуацій) тощо.
Характерний розмір подібних “гарячих ділянок” - декілька десятків кілометрів, а реєстрація їх часто необхідна лише протягом декількох діб активного розвитку процесу.
При надірній зйомці смуга огляду оптичних датчиків високого розрізнення дорівнює добутку діаметра елемента на число елементів в строчці до того ж для кращих із існуючих датчиків М=6 000...10 000. Отже, при забезпечується смуга огляду не ширше . В таких умовах відмова від глобальної зйомки дозволяє зменшити швидкість обробки інформації, але не призводить до збільшення оперативності заданої вибіркової зйомки, через що можна реєструвати лише ті ділянки, що знаходяться в межах вузьких смуг огляду з відповідних витків орбіти.
Отже, системи моніторингу мають базуватися на можливості зйомки з нахилом, коли реєстрація заданих ділянок, що розташовані на різній відстані від траси, досягається нахилом осі датчика на різні кути поперек траси. Дякуючи цьому, один супутник може знімати будь-які ділянки через добу, а два супутники - цілодобово.
В подальшому під системами моніторингу будемо розуміти космічні системи, що призначені для частої, аж до щодобової зйомки численних заданих ділянок земної поверхні розмірами 60...200 км, до того ж, супутники обладнані камерами з розрізненням порядку 10...20 м, які допускають як вертикальну сканерну зйомку так і космічну сканерну зйомку з нахилом.
- ВСТУП
- I. ТИПИ КОСМІЧНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗЕМЛІ І ПЛАНЕТ
- 1.1 Науково-дослідні космічні апарати
- 1.2 Супутники звязку
- 1.3 Метеорологічні ШСЗ
- 1.4 Навігаційні ШСЗ
- 1.5 Геодезичні ШСЗ
- 1.6 Супутники для вивчення земних ресурсів
- 1.7 Космічні апарати для міжпланетних польотів
- ІІ. АЕРОКОСМІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
- 2.1 Космічна зйомка поверхні Землі
- 2.1.1 Основні типи зйомки
- 2.1.2 Космічна фотозйомка
- 2.1.3 Космічна сканерна зйомка
- 2.2 Космічні системи моніторингу
- 2.2.2 Система “Спот” та проект ,,Терс”
- 2.2.3 Формування системи моніторингу на базі сонячно-сінхронних орбіт
- Формування системи високого розрізнення для зйомки з інтервалом у декілька годин