2.3 Застосування дистанційного зондування
Реєстрація випромінювання дає можливість за допомогою оцінки рівня його послаблення визначати вологість ґрунту, наявність або кількість снігу на поверхні. Недолік: обмежене просторове розділення та можливість вимірювань лише на невеликих висотах польоту авіаносія.
Фотографічні та відеографічні системи застосовують для визначення типів структури ґрунтів, аналізу стану рослинних покривів, спостереження за дренажними системами, оцінки характеру морських поверхонь. Завдяки використанню фотографічних систем можна отримати інформацію щодо просторового розподілу седиментів, характеру ерозійних процесів, викиду забруднень та стічних вод з труб.
Багатоспектральні сканери використовують для аналізу земної поверхні, рослинних покривів, картографії, визначення вологості ґрунту, оцінок рослинної біомаси, снігових покривів, непрохідних просторів, кольору океану.
Теплові сенсори знаходять застосування при визначенні рівня теплового забруднення водойм, оцінок розмірів, температури рослинних покривів та впливу на них зовнішніх факторів, вологості ґрунту, теплових аномалій, температури та стану поверхні водойм, морських течій, льодових та снігових масивів, вулканічної діяльності, дренажних структур, термічних індустріальних викидів. Широкого застосування набула техніка дистанційного зондування теплового ІЧ випромінювання для аналізу ландшафтних екологічних процесів - вимірювання випаровування, еватранспірації та вологості ґрунту, вивчення характеристик теплового балансу та теплових потоків, оцінки теплообміну між лісовими масивами.
Надвисокочастотні (НВЧ) локатори дають можливість вимірювати характеристики ґрунтів (нерівність, структуру, вологість), рослинних покривів та опадів, оцінювати водні ресурси, стан морської поверхні, прогнозувати наближення цунамі, визначати типи та розміри льодових масивів, аналізувати характер упаковки снігу. Прикладами застосування РЛС техніки є дистанційне спостереження за блискавкою та дистанційний контроль за повенями (рис.9).
Лазерні системи використовують для дистанційного зондування атмосфери, зокрема визначення висоти хмар, дослідження структури й властивостей хмар, вимірювання параметрів вітру, вимірювання вологості й температури повітря, оцінки опадів. Лазерні системи, встановлені на борту авіаносія чи супутника, здатні проводити топографічні вимірювання на земній поверхні, оцінювати рослинні покриви, водяні потоки, ерозійні процеси.
Рис. 9. Дистанційне спостереження за повенями (РЛС)
ІІІ. АЕРОКОСМІЧНИЙ МОНІТОРИНГ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ
- ВСТУП
- І. ОСНОВНІ ТИПИ КОСМІЧНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ АЕРОКОСМІЧНОГО МОНІТОРИНГУ
- 1.1 Метеорологічні супутники
- 1.2 Супутники для вивчення земних ресурсів
- ІІ. ОСНОВНІ ВИДИ ДАНИХ ДЗЗ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ І ПРОГНОЗУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ
- 2.1 Види систем, принципи дії
- 2.2 Алгоритм обробки корисного сигналу
- 2.3 Застосування дистанційного зондування
- 3.1 Зйомка поверхні Землі
- 3.2 Космічні системи моніторингу
- 3.3 Землекористування, природоохоронні та природоресурсні задачі
- 3.4 Вивчення рослинності
- 3.5 Технології збору даних
- ВИСНОВКИ
- 5.1. Моніторинг довкілля
- 22.Екологічний моніторинг (моніторинг довкілля)
- 2. Моніторин, моделювання та прогнозування стану атмосфери.
- 8.3. Державний моніторинг довкілля
- 36. Державний моніторинг довкілля.
- 3. Державний моніторинг довкілля
- 7.2. Радіоекологічний моніторинг, його основні складові і завдання
- Тема 1: моніторинг довкілля як галузь екологічної науки і природоохоронної діяльності
- 1. Становлення і розвиток моніторингу довкілля як галузі екологічної науки.
- Організація контролю за станом довкілля