2. Охорона праці на підприємстві Західно-Чорноморської рибоохорони в Одеському територіальному відділі

Згідно з Правилами ГОСТ 12.0.004-90 проводяться наступні види інструктажів: вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, цільовий.

Вступний інструктаж з охорони праці проводиться при вступі на постійну або тимчасову роботу службою охорони праці підприємства. Цей інструктаж зобовязані пройти всі знову надходять на підприємство, а також відряджені, учні, які прибули на практику, аспіранти, інтерни.

Мета цього інструктажу - ознайомити з загальними правилами та вимогами охорони праці на підприємстві.

Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці або фахівець організації, на якого покладено ці обовязки.

Вступний інструктаж проводиться за затвердженою керівником організації програмі (інструкції), що містить наступні питання:

- загальні відомості про організацію та характерні особливості виробництва;

- правила поведінки працівників на території організації;

- основні положення договорів: трудового та колективного;

- правила внутрішнього трудового розпорядку організації, відповідальність за порушення цих правил;

- організацію роботи з управління охороною праці;

- контроль і нагляд за дотриманням вимог охорони праці в організації;

- основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні для даного виробництва;

- ЗІЗ, порядок і норми видачі їх і строки носіння;

- порядок розслідування та оформлення нещасних випадків та професійних захворювань;

- дію працівників при нещасному випадку на виробництві, надання першої допомоги потерпілим;

- пожежну безпеку, дії персоналу при виникненні пожежі та інші питання.

Проведення первинного інструктажу та стажування підтверджується підписами осіб, які проводили і минулих інструктаж (стажування), в журналі реєстрації інструктажу з охорони праці або в особистій картці проведення навчання, якщо її застосовують.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться для всіх прийнятих на підприємство перед першим допуском до роботи (у тому числі відряджені, учні, які прибули на практику, аспіранти, інтерни), а також при переведенні з одного підрозділу в інший.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з кожним працівником індивідуально з практичним показом безпечних прийомів і методів праці. Допускається проводити такий інструктаж з групою працівників, які обслуговують однотипне обладнання в межах загального робочого місця.

Мета такого інструктажу - вивчення конкретних вимог і правил забезпечення безпеки на конкретному обладнанні при виконанні конкретного технологічного процесу.

Всі робочі після первинного інструктажу на робочому місці повинні пройти протягом 2-14 змін стажування під керівництвом особи, призначеної наказом (розпорядженням) по цеху (дільниці тощо). Робочі допускаються до самостійної роботи після стажування, перевірки знань і набутих навичок безпечних способів роботи.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться за затвердженою керівником організації програмі.

Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на півріччя, а для робіт підвищеної небезпеки - раз на квартал за програмою первинного інструктажу на робочому місці або за інструкціями з охорони праці для професій та видів робіт.

Мета цього інструктажу - відновлення в памяті працівника правил охорони праці, а також розбір мають місце порушень вимог техніки безпеки в практиці підприємства.

Позаплановий інструктаж проводиться при:

- прийнятті нових нормативних правових, технічних актів, стандартів, правил, інструкцій, а також змін і доповнень до них;

- зміні технологічних процесів, заміні або модернізації обладнання та інших факторів, що впливають на охорону праці;

- при перервах у роботі на 60 календарних днів, а для робіт, до яких висуваються додаткові (підвищені) вимоги безпеки, більш ніж на 30 днів ;

- при порушеннях працівниками нормативних, технічних правових актів з охорони праці, що призвели або могли призвести до аварії, нещасного випадку на виробництві та інших тяжких наслідків;

- при перервах у роботі за професією (на посаді) - більше 6 місяців;

- при надходженні інформаційних матеріалів про аварії та нещасні випадки, що сталися в однопрофільних організаціях;

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб, які працюють за однією професією (посадою). Цільовий інструктаж проводять при:

- виконанні разових робіт, не повязаних з прямими обовязками за фахом (вантажно-розвантажувальні роботи, прибирання території тощо) ;

- ліквідації наслідків аварій, стихійних лих і катастроф ;

- виконання робіт, на які оформляється наряд допуск; проведенні екскурсій в організації;

- організації масових заходів з учнями (екскурсії, походи, спортивні змагання та ін.)

Інструктаж завершується перевіркою знань усним опитуванням або за допомогою технічних засобів навчання.

Допускається реєстрація цільового інструктажу в окремому журналі.

Реєстрація інструктажів. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводять безпосередні керівники робіт (майстер, інструктор виробничого навчання, викладач). Проведення первинного, повторного, позапланового, цільового інструктажів та стажування підтверджується підписами осіб, які проводили і минулих інструктаж (стажування), в журналі реєстрації інструктажу з охорони праці або в особистій картці проведення навчання (у разі її застосування).

Цільовий інструктаж з працівниками, що проводять роботи по наряду-допуску, дозволу і т.п. (передбачені для окремих видів робіт підвищеної небезпеки), фіксується в обовязковому порядку в наряді-допуску, дозвіл або іншому документі, що дозволяє проведення робіт.

При реєстрації позапланового інструктажу в журналі реєстрації інструктажу вказується причина його проведення.

Журнали реєстрації вступного інструктажу та журнал реєстрації інструктажу з охорони праці повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Журнал реєстрації вступного інструктажу завіряється підписом керівника організації або уповноваженої ним особи.

Термін зберігання названих журналів 10 років з часу внесення останнього запису.[6]

Нещасний випадок на виробництві

Розслідуються і підлягають обліку всі нещасні випадки на виробництві, які потягли за собою необхідність переведення працівника на іншу роботу, тимчасову або стійку втрату працездатності або його смерть, якщо вони відбулися:

- протягом робочого дня на території організації або поза нею (включаючи встановлені перерви), а також при виконанні робіт в надурочний час, вихідні та святкові дні ;

- під час прямування до місця роботи або з роботи на транспорті, наданому роботодавцем, або на особистому транспорті за наявності договору про його використання у виробничих цілях;

- під час прямування до місця відрядження і назад ;

- при проходженні на транспортному засобі в якості наступника під час міжзмінного відпочинку (водій - змінник) ;

- при роботі в актів про - експедиційним методом під час міжзмінного відпочинку, а також при знаходженні на судні у вільний від вахти і суднових робіт час ;

- при залученні працівника до участі у ліквідації наслідків катастрофи, аварії та інших надзвичайних подій.

Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання є страховими випадками, якщо потерпілий підлягає обовязковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (Декрет Президента РБ від 30.07.2003 р. №18 «Про обовязкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань»).[7]

Нещасний випадок, не повязаний з виробництвом

Не підлягають обліку випадки, якщо при розслідуванні встановлено факт самогубства, природної смерті, травми, отриманої постраждалим при вчиненні ним злочину, а також нещасні випадки, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного отруєння або наслідків такого отруєння (зупинка серця, інсульт, асфіксія), якщо вони не викликані застосуванням у виробничих процесах технічних спиртів, ароматичних, наркотичних та інших подібних речовин, неправильним їх застосуванням, транспортуванням і зберіганням.

Побутовими травмами вважають випадки, що сталися в побуті, в домашній обстановці. До них належать випадки, що сталися з працівником, які на підприємстві в неробочий час за відсутності з його боку дій в інтересах виробництва, під час перевезення працівників на транспорті підприємства у вихідний день на відпочинок і т.д.[7]

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є встановлення їх причин для того, щоб виключити повторення подібних випадків.

Про кожний нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець повинен негайно повідомити безпосереднього керівника, який зобовязаний: - терміново організувати першу допомогу потерпілому і його доставку до лікувальної установи;

- повідомити про подію керівнику підрозділу (майстру, виконробу);

- зберегти до початку роботи комісії з розслідування обстановку на робочому місці і стан обладнання таким, якими вони були в момент події, якщо це не загрожує життю і здоровю оточуючих працівників і не призведе до аварії.

Керівники підрозділу (майстер, виконроб), де стався нещасний випадок, зобовязані негайно повідомити про подію керівнику підприємства, профспілці (уповноваженому трудовим колективом).

Організації охорони здоровя (медсанчастину, здоровпункт, поліклініка) інформують протягом одного дня наймачів, страхувальників, страховика і щомісяця письмово відповідні структурні підрозділи Департаменту державної інспекції праці Міністерства праці та соціального захисту про осіб, яким була надана медична допомога у звязку з травмами на виробництві.

Розслідування нещасного випадку на виробництві (крім групових випадків, зі смертельним і важким результатом) проводиться комісією у складі наймача або уповноваженої ним особи, спеціаліста з охорони праці цього підприємства (страхувальника), за участю уповноваженого представника профспілки, а також страховика і потерпілого при їх бажанні. При необхідності для участі в розслідуванні можуть запрошуватися відповідні фахівці сторонніх організацій.

Не допускається участь у розслідуванні нещасного випадку на виробництві керівника, на якого безпосередньо покладені організація роботи з охорони праці та забезпечення безпеки праці потерпілого.

Розслідування нещасного випадку має бути проведено у термін не більше трьох днів. У зазначений термін не включається час, необхідний для проведення експертиз, отримання висновків правоохоронних органів, організацій охорони здоровя та ін.

При розслідуванні нещасного випадку на виробництві проводиться обстеження стану умов і охорони праці на місці події нещасного випадку. Якщо потрібно, роблять фотографування місця події нещасного випадку, пошкодженого обєкта, складають схеми, ескізи, проводять технічні розрахунки і лабораторні дослідження. Опитуються потерпілі (при можливості), свідки, посадові та інші особи; беруться пояснення, вивчаються необхідні документи. Встановлюються обставини і причини нещасного випадку, а також особи, які допустили порушення законодавчих, нормативних правових актів. Розробляються заходи щодо усунення причин нещасного випадку та попередження подібних пригод.

Після завершення розслідування уповноважена посадова особа організації, наймача, страхувальника за участю перерахованих вище осіб оформляє акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 у 4 примірниках.

Якщо в ході розслідування встановлено, що нещасний випадок стався при здійсненні потерпілим протиправних дій, (розкрадання, викрадення транспортних засобів тощо), в результаті умисних дій потерпілого щодо заподіяння шкоди своєму здоровю, або обумовлений виключно станом здоровя потерпілого, то такий нещасний випадок оформляється актом про невиробничому нещасний випадок форми НП в 4 примірниках.

Наймач (страхувальник) протягом 2 днів після закінчення розслідування розглядає матеріали розслідування, стверджує акт форми Н- 1 або акт форми НП і реєструє його відповідно в журналі реєстрації нещасних випадків на виробництві або в журналі реєстрації невиробничих нещасних випадків і направляє по одному примірнику акт форми Н- 1 або акт форми НП: - потерпілому або особі, що представляє його інтереси ;

- державному інспектору праці;

- спеціалісту з охорони праці (з матеріалами розслідування) ;

- страховику акт форми Н- 1 з матеріалами розслідування.

Акт форми Н-1 або акт форми НП з матеріалами розслідування зберігається протягом 45 років у наймача, страхувальника, організації, де взято на облік нещасний випадок.

Нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником, направленим наймачем для виконання завдання або для виконання службових обовязків до іншого наймача, розслідується комісією, створюваної наймачем того підприємства, де стався нещасний випадок, за участю представника наймача, який направив працівника, а враховується наймачем, працівником якого є потерпілий.

Нещасний випадок, який стався з працівником, тимчасово переведеним наймачем на роботу до іншого наймача або виконували роботи за сумісництвом, розслідується і враховується наймачем, у якого працював потерпілий з перекладу або сумісництвом.

Нещасний випадок, який стався з працівником наймача, тимчасово виконував роботи на ділянці іншого наймача, розслідується і враховується наймачем, провідним роботи.

Нещасний випадок, що стався з учнями загальноосвітньої школи, профтехучилища, середнього спеціального навчального закладу, студентами вузу, що проходять практику або виконують роботу під керівництвом персоналу наймача, розслідується наймачем спільно з представником навчального закладу і враховується наймачем.

Нещасний випадок, який стався з учнями навчальних закладів, що проходять практику або виконують роботу під керівництвом персоналу навчального закладу на ділянці, виділеній наймачем для цих цілей, розслідується представником навчального закладу спільно з представником від імені наймача і враховується навчальним закладом.

Один з примірників затвердженого акта форми Н-1 направляється на місце постійної роботи, служби або навчання потерпілого.

Спеціальне розслідування важких випадків на виробництві. Спеціальному розслідуванню підлягають:

- Нещасні випадки з тяжким наслідком;

- Групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше особами незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень;

- Нещасні випадки зі смертельним результатом.

Про нещасний випадок з тяжким наслідком і груповому нещасному випадку наймач зобовязаний негайно сповістити:

- територіальну прокуратуру за місцем, де стався нещасний випадок;

- територіальне структурний підрозділ Департаменту державної інспекції праці;

- Профспілка (інший представницький орган працівників);

- вищестоящу організацію, а при її відсутності - місцевий виконавчий і розпорядчий орган, де зареєстрований наймач (страхувальник);

- наймача потерпілого (при нещасному випадку з працівником іншого наймача);

- територіальний орган державного спеціалізованого нагляду і контролю, якщо нещасний випадок стався на піднаглядних йому обєкті;

- Страховика.

Про нещасні випадки з тяжким наслідком організація (наймач, страхувальник) інформує вище перелічені органи після отримання висновку організації охорони здоровя про ступінь тяжкості травми потерпілого.

Про нещасний випадок на виробництві, при якому загинуло 2 або більше осіб, головний державний інспектор праці РБ повідомляє в Уряд РБ.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться комісією у складі голови - державного інспектора праці; членів - представників вищого господарського органу.

Якщо нещасний випадок, стався на обєкті, піднаглядних органу державного спеціалізованого нагляду і контролю, спеціальне розслідування проводиться представником органу державного спеціалізованого нагляду і контролю спільно з державним інспектором праці за участю представників організації, профспілки, вищестоящої організації (місцевого виконавчого і розпорядчого органу), а також страховика і потерпілого на їх вимогу.

Спеціальне розслідування нещасного випадку (аварії), при якому загинули 5 і більше осіб (якщо по ньому не було рішення Уряду РБ), проводиться Головним державним інспектором праці РБ (на обєкті, піднаглядних органу державного спеціалізованого нагляду і контролю, - керівником зазначеного органу та Головним державним інспектором праці РБ). У розслідуванні беруть участь керівники відповідних республіканських органів державного управління, інших державних організацій, підпорядкованих Уряду РВ, вищестоящої організації, місцевих виконавчих і розпорядчих органів, а також представники організації, профспілки, страховика і потерпілого (на їх вимогу).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться (включаючи оформлення та розсилку документів) протягом 14 днів з дня отримання повідомлення про нещасний випадок на виробництві та складається акт спеціального розслідування. Зазначений строк може бути продовжений Головним державним інспектором праці області. Головний державний інспектор праці РБ може встановлювати більш тривалі строки розслідування.

За результатами спеціального розслідування державним інспектором праці складається і підписується висновок про нещасний випадок (далі - висновок). Якщо нещасний випадок стався на обєкті, піднаглядних органу державного спеціалізованого нагляду і контролю, висновок складається представником зазначеного органу і державним інспектором праці.

Відповідно до висновку організація протягом одного дня складає акти форми Н- 1 або форми НП на кожного потерпілого і затверджує їх.[6]

Розслідування та облік професійних захворювань

Про кожен випадок гострого професійного захворювання організація охорони здоровя (поліклініка, здоровпункт) протягом 12 год. направляє за встановленою формою повідомлення про гострому професійному захворюванні наймачеві (страхувальникові) за місцем роботи хворого, до територіального центру гігієни і епідеміології. При одночасному професійному захворюванні двох і більше працівників сповіщення складається на кожного хворого.

Організація охорони здоровя негайно інформує наймача, страхувальника і територіальний центр гігієни та епідеміології про кожний випадок:

- гострого професійного захворювання зі смертельним результатом;

- одночасного гострого професійного захворювання двох і більше працівників;

- захворювання на сибірку, бруцельоз, правець, сказ та іншими особливо небезпечними інфекціями при встановленні звязку з професійною діяльністю хворого.

Організація охорони здоровя встановлює заключний діагноз хронічного професійного захворювання, становить медичний висновок і в 5 - денний термін направляє відповідне повідомлення до територіального центру гігієни і епідеміології та наймачеві, страхувальнику за місцем роботи хворого.

Медичний висновок про наявність професійного захворювання висилається в організацію охорони здоровя, яка направила хворого. Наймач (страхувальник) негайно інформує про випадок професійного захворювання організацію охорони здоровя, обслуговуючу даного наймача, місцевий виконавчий і розпорядчий орган, профспілка, страховика.

Про гострі професійні захворювання зі смертельним результатом, одночасному професійному захворюванні двох і більше осіб наймач (страхувальник) повідомляє територіальному органу прокуратури, територіальному структурному підрозділу Департаменту державної інспекції праці. Територіальний центр гігієни та епідеміології представляє позачергове донесення Міністерству охорони здоровя.

Розслідування професійного захворювання проводиться лікарем-гігієністом територіального центру гігієни і епідеміології за участю уповноваженої посадової особи наймача, представників організації охорони здоровя, яка обслуговує наймача, профспілки, а також страховика і потерпілого (на їх вимогу).

У розслідуванні професійних захворювань двох і більше осіб і професійних захворювань зі смертельним результатом бере участь державний інспектор праці.

Розслідування гострого професійного захворювання проводиться протягом 3 днів, а хронічного професійного захворювання - 14 днів після отримання повідомлення.

У процесі розслідування професійного захворювання:

- Проводиться обстеження робочого місця, дільниці, цеху, робляться необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;

- беруться пояснення, опитуються захворілі, свідки, посадові та інші особи;

- встановлюється забезпеченість захворілого (захворілих) засобами індивідуального захисту, санітарно - побутовими приміщеннями;

- вивчаються документи про результати санітарно - гігієнічних обстежень, попередніх та періодичних оглядів, виконанні запланованих заходів з охорони праці;

- встановлюються причини професійного захворювання;

- особи, які допустили порушення актів законодавства про працю та про охорону праці, технічних нормативних правових актів;

- розробляються технічні, організаційні, санітарно - гігієнічні, лікувально-профілактичні, медико-реабілітаційні та інші заходи щодо усунення причин та наслідків професійного захворювання.

За результатами дослідження лікар - гігієніст складає акт про професійне захворювання форми ПЗ- 1 на кожного хворого в 6 примірниках.

При одночасному професійному захворюванні 2 і більше осіб, професійному захворюванні зі смертельним результатом акт форми ПЗ -1 складається в 7 примірниках.

Акти форми ПЗ-1 затверджуються головним державним санітарним лікарем міста (району) та реєструються територіальним центром гігієни та епідеміології в журналі реєстрації професійних захворювань, потім направляються захворілому або особі, що представляє його інтереси, наймачу (страхувальникові), страховику, державному інспектору праці, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує наймача, страхувальника.

Затверджені акти форми ПЗ-1 з документами розслідування професійних захворювань зі смертельним результатом, а також одночасного професійного захворювання 2 і більше працівників направляються центром гігієни та епідеміології також до прокуратури за місцем знаходження організації. Один примірник зазначеного акта зберігається в територіальному центрі гігієни та епідеміології.[6,7]