3.3. Яким повинен бути Кримський регіон в XXI столітті?

Поза сумнівом, що на фоні таких глобальних змін в світі багато що повинно змінитися в соціально-політичному і економічному житті населення Кримського півострова.

Раніше, в період панування централізованої планової економіки окремі території розвивалися відповідно до тих державних планів, які розроблялися і затверджувалися в провідних планових установах Москви і Києва. Зараз же перехід до ринкових відносин примушує шукати нові шляхи, нові механізми вдосконалення територіальної організації регіону.

Очевидно, що нормальний соціально-економічний розвиток Криму є можливим лише при включенні його в більш обширний єдиний ринок.

Це дуже непросто, якщо врахувати, що наші надії на вихід із західний ринок багато в чому ілюзорні. Продукти харчування, вина з Криму, навіть якщо вони і не гірше за якістю, не пройдуть на Заході через митні збори, недовір'я споживачів, величезної конкуренції. Тому можна говорити лише про завоювання окремих невеликих ніш, скажімо, для певних видів марочних вин.

З урахуванням цього, спеціалізація господарського комплексу Криму повинна бути змінена і орієнтована. Крим в значно більшому ступені може і повинен використовувати вигоди свого положення, зайнявши своє місце в новій системі територіального розділення, що ще формується.

Нові рішення часто створюють конфліктні ситуації. Наприклад, через вигідне транспортно-географічне положення Кримського регіону він в найближчому майбутньому може опинитися в зоні транзиту казахстанської і азербайджанської нафти (в рамках причорноморської взаємодії). З геополітичної точки зору – це вдало, а з екологічною – дуже небезпечно.

Але слід пам'ятати, що будь-які плани і програми – це компроміс, результат ув'язки різної мети, що існують численні методи подолання суперечностей і досягнення компромісів. Так, в Криму очевидні внутрішні відмінності в рівні соціально-економічного розвитку, наприклад, між побережжям і степовими районами. Стратегія майбутнього розвитку, що виробляється, одні міста-ареали повинна вибрати як полюси зростання, а інші (з екологічних, економічних причин) – полюсами обмежень.

Звичайно, для підйому економіки і всього життя на півострові потрібні і фінансові ресурси. Багато країн робили «економічний стрибок» за рахунок залучення засобів інших країн - інвесторів.

Крим відноситься до інвестиційно привабливих регіонів України, займаючи серед них 7 місце в рейтингу по розподілу іноземних інвестицій. На початку 90-х років вони прямували в легку і харчову промисловість, де достатньо сформована база дозволяла одержувати прибуток в короткі терміни. В 2000 р. інвестувалися галузі невиробничої сфери (охорона здоров'я, соціальне забезпечення). Найбільший об'єм іноземних інвестицій спостерігається в курортній Ялті.