16. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища.
Глобальний моніторинг —система спостережень за планетарними процесами і явищами, які відбуваються у біосфері, з метою оцінювання та прогнозування глобальних проблем охорони навколишнього природного середовища.
За результатами роботи Міждержавної наради з проблем моніторингу, у лютий 1974 р., було сформульовано такі основні завдання глобального моніторингу:
1. Організація розширеної системи попереджень про загрозу здоров'ю людини.
2. Оцінюв глобального забр атм та її впливу на клімат.
3. Оцінювання кількості і розподілу забруднення біологічних систем, особливо харчових ланцюгів.
4. Оцінювання критичних проблем, що виникають внаслідок с/г діяльності й землекористування.
5. Оцінювання реакції наземних екосистем на вплив навколишнього середовища.
6. Оцінювання забруднення океану і вплив забруднень на морські екосистеми.
7. Створення міжнародної системи попереджень про стихійні лиха.
Програма глобального моніторингу передбачає систематичне вивчення навколишнього середовища за єдиними правилами та уніфікованими методиками на 8 континентальних, 77 базових і 66 біосферних регіональних станціях, розташованих у різних точках Землі. Вона охоплює спостереження, оцінювання і прогнозування змін природних процесів, контролювання енергетичного і теплового балансу Землі (відношення надходження і витрат енергії на земній поверхні і в системі «атмосфера — Земля»), спостереження за рівнями радіації, вуглекислого газу, кисню в тропосфері (частково в гідросфері), глобальним збільшенням фонового забруднення атмосфери, станом Світового океану, змінами клімату, міграційними шляхами тварин. За деякими з цих напрямів у багатьох країнах давно тривають успішні дослідження та спостереження, за іншими — робота тільки розпочалася. Тому здебільшого необхідна не організація нових служб, а максимально ефективне використання і розвиток наявних систем, їх доповнення, раціональне й ефективне послуговування інформацією.
Сучасна глобальна сист моніторингу НС охоплює всі природні зони, а також потенційно-небезпечні щодо забруднення компонентів середовища райони, виконуючи такі завдання:
— визначення рівнів окремих критичних забруднювачів у середовищі, аналіз їх розподілу в просторі та змінюваності в часі;
-- вивчення розмірів і швидкості потоків забруднюючих речовин, їх перетворень і сполук;
-- порівняння використовуваних у різних країнах методів спостережень та аналізу змін довкілля;
-- забезпечення необхідною для прийняття управлінських рішень глобальною і регіональною інформацією;
-- попередження про можливі прир й антропкатастрофи.
На основі спостереження, оцінювання і прогнозування в межах системи глобального моніторингу було здійснено:
-- глобальне оцінювання стану ґрунту, а також складено карти деградації ґрунтів с/г призначення, придатності с/г земель у певних агроекологічних зонах, стану пасовищ в посушливих і напівпосушливих регіонах;
-- оцінювання покриву тропічного лісу Африки, Латинської Америки, Азії, районування і класифікацію рослинності;
-- дослідження водного балансу, льодовиків, гідрологічних регіонів;
прогнозування можливих змін клімату;
-- оц запасів морських біологічних ресурсів, забруднення
- 1. Становлення і розвиток моніторингу довкілля як галузі екологічної науки.
- 8.Загальнодержавна служба спостережень і контролю, її завдання.
- 10.Сутність, об'єкт, предмет.
- 12. Екологічний моніторинг і його завдання
- 13.Принципи класифікації систем моніторингу.
- 17.Рівні, види моніторингу довкілля
- 26.Соціологічний та науково-публіцистичний моніторинги
- 47. Гідробіологічні спостереження. Повна і скорочена програма спостережень
- 29. Особливості відбору проб атм. Пов.
- 57. Прилади і системи контролювання забруднення водного середовища.
- 48. Визначення програм спостережень.
- 16. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища.