Поведінка забруднень в літосфері та їх вплив на здоров’я людини

В ґрунт щороку надходить до 600 різноманітних забруднювальних сполук. Це спричиняє істотні зміни середовища існування живих організмів, порушує взаємозв’язки в екосистемах.

Характерною особливістю літосфери є те, що через її склад забруднення переміщуються в ній природним шляхом значно повільніше, ніж в атмосфері та гідросфері. Тому відбувається накопичення токсичних речовин і подальша їх міграція в різні середовища в процесі біологічного та геохімічного колообігів речовин.

Велика група рослин відрізняється тим, що порушення процесів життєдіяльності відбувається при дуже малих концентраціях забрудників. Такі рослини є стенобіонтами щодо речовин, які забруднюють ґрунт.

Важливою особливістю поведінки забруднень в ґрунті є трансформація хімічних сполук з утворенням нових речовин – ксенобіонтиків. Ці речовини нерідко бувають ще більш токсичними, ніж вихідні забрудники. Наприклад, нітрозаміни, які виникають внаслідок перетворення в ґрунті азотних добрив, є набагато шкідливішими. Аналогічні перетворення можуть відбуватися з такими речовинами, як залізо, цинк, мідь, алюміній, свинець, ртуть. Сполуки, що утворились в ґрунті, часто є канцерогенами, тобто спричиняють ракові захворювання. Головна небезпека впливу ксенобіонтиків полягає в тому, що процес їх утворення може бути спровокований будь-якими чинниками довкілля – змінами температури, впливом ультрафіолетових променів і радіоактивних речовин, діяльністю організмів, особливо бактерій. Хоча ці сполуки нестійкі й у довкіллі швидко розпадаються, вони можуть всмоктуватись з ґрунту рослинами, де перетворюються на дуже стійкі токсини і передаються в ланцюгах живлення в організми тварин та людей.

Найбільш небезпечними для довкілля і здоров’я людей є речовини, які накопичуються на звалищах відходів та використовуються в сільському господарстві. Мінеральні добрива та інші хімікати, які застосовуються для підвищення врожайності, з поверхні ґрунту можуть просочуватись в товщу гірських порід і накопичуватись у ґрунтових водах. Ці ж сполуки поверхневим стоком надходять у водойми. Нітроген і фосфати, які є в складі мінеральних добрив, спричиняють «цвітіння» води і можуть призвести до деградації водойми. Пестициди є причиною захворювання на рак, ураження печінки, порушення розвитку ембріонів. Нафтохімікати і бензин, різноманітні розчинники зумовлюють головні болі, втрату координації, рак крові та ураження кісткового мозку. Речовини, які використовують у виробництві пластмас, поліетилену і штучних волокон, є причиною захворювань центральної нервової системи, печінки, легенів.

Вчені встановили, що близько 75% випадків раку зумовлені забрудненням довкілля, зокрема ґрунту.

Забруднені ґрунти можуть брати участь у механізмі передачі багатьох захворювань. Серед них:

• кишкові інфекції (сибірка, бруцельоз, сап);

• ті, що передаються гризунами (чума, жовтяниця);

• ті, що передаються мухами і кліщами (захворювання на глисти);

• пилові інфекції – туберкульоз, щодо захворювання яким в Україні оголошено епідемічний стан;

• вірусні інфекції (поліомієліт, хвороба Боткіна).

☺ Сторінка для допитливих

Детальніше про хімію на полях:

• Пестициди — від pestis, що означає "чума"

• Пестицидами називають велику групу речовин переважно штучного походження, які використовують для знищення або великого пригнічення небажаних для людини видів рослин або живих істот

• Пестициди — узагальнюючий термін, тому дуже поширені назви вужчих груп:

• інсектициди — створені для знищення шкідливих комах;

• гербіциди — використовують для пригнічення бур'янів на полях культурних рослин;

• нематоциди — застосовують проти черв'яків із цієї групи;

• фунгіциди — антигрибкові речовини.

• Серед перших пестицидів був синтезований у 1939 р. швейцарцем П. Мюллером ДДТ

Наслідки використання:

• Хімічні засоби знищують не тільки шкідливі, але й нешкідливі види

• Мають значний рівень токсичності для теплокровних та людини

• Метою застосування є знищення 0,2% видів, а некорисний ефект поширюється на 100% організмів

• Мають тривалий період розкладання у воді та в ґрунті – більше 10 років

• Ефективність внесення пестицидів традиційними способами (розпилення з літаків чи наземних машин) дуже низька, більша частина або випаровується, або змивається водою, тому у багатьох випадках чимало пестицидів потрапляє у ґрунти "трошки не там". Наприклад, пестициди японського походження опиняються аж у тундрі Аляски і Канади, "марокканські" — на полях з протилежного боку Атлантичного океану

• Разом зі шкідниками гинули спочатку корисні комахи (бджоли, джмелі тощо), а потім і птахи. Втрати від зниження врожаю полів і садів внаслідок вимирання запилювачів часто були вищими, ніж вигоди від "захищених" хімією площ

• Зниження чисельності одного з видів у біосфері звільняло екологічну нішу для інших або порушувало систему міжвидових відносин. Наслідком дуже часто було заміщення одних шкідників іншими, не менш голодними. На бавовникових полях США за три десятиліття змінилось шість шкідників. У Японії кількість шкідливих видів, збільшилася майже удвічі за роки постійного використання пестицидів

• Безперервне використання однієї й тієї ж хімічної субстанції рано чи пізно виокремлювало з усіх шкідників стійких до отрути

☼ «В народі скажуть, як завяжуть»

Земля-трудівниця аж парує та людям хліб готує.

Земля — мати.

Сирая земля, ти не мати моя.

Де не посій — уродить.

На добрій землі що не посієш, те і вродить.

Там така добра земля, що дитину посади, то виросла б, не то що.

Яка земля, такий і хліб.

На добрій землі хліб сіють, а на плоху гній возять.

Поле гній любить.

Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.

Хто землю удобряє, тому й земля повертає.

На чорній землі білий хліб родить.

На добрій землі що не посієш, те й вродить.

Жита ростуть, як з води йдуть.

Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.

Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.

Хто землю удобряє, тому й земля повертає.

Не земля родить, а руки.

Хто землі дає, тому й земля дає.

◘ Тестові завдання

1. Зовнішня тверда оболонка Землі, що включає земну кору та верхню частину мантії:

А. Надра

Б. Літосфера

В. Ґрунт

2. Органо-мінеральний продукт спільної багаторічної діяльності елементів живої та неживої природи:

А. Надра

Б. Літосфера

В. Ґрунт

3. Верхня частина земної кори до рівня, де можливий видобуток корисних копалин:

А. Ґрунт

Б. Літосфера

В. Надра

4. Хімічні сполуки, що використовуються для боротьби з бур’янами:

А. Гербіциди

Б. Канцерогени

В. Пестициди

5. Хімічні сполуки, які використовують проти хвороб і шкідників сільськогосподарських культур:

А. Гербіциди

Б. Канцерогени

В. Пестициди

6. Речовини, які спричиняють появу та розвиток злоякісних новоутворень (раку):

А. Пестициди

Б. Канцерогени

В. Гербіциди

7. Руйнування верхнього шару ґрунту водою, вітром чи внаслідок неправильного обробітку:

А. Ерозія

Б. Опустелювання

В. Рекультивація

8. Процес втрати природного рослинного покриву і неможливість його відновлення без участі людини:

А. Опустелювання

Б. Рекультивація

В. Ерозія

9. Комплекс заходів, спрямованих на відновлення продуктивності земель та поліпшення умов навколишнього середовища:

А. Опустелювання

Б. Рекультивація

В. Ерозія

10. Шкідливі речовини, які утворюються внаслідок трансформації хімічних сполук і є більш шкідливими за них:

А. Небезпечні відходи

Б. Канцерогени

В. Ксенобіонтики

11. Відходи, які містять шкідливі речовини з небезпечними властивостями або мають збудників інфекційних хвороб:

А. Небезпечні відходи

Б. Канцерогени

В. Ксенобіонтики

12. Всі складові літосфери, які використовують в господарстві як мінеральну сировину або джерела енергії:

А. Надра

Б. Небезпечні відходи

В. Мінеральна сировина