47. Гідробіологічні спостереження. Повна і скорочена програма спостережень
Гідробіологічні показники-це кількісні та якісні характеристики різних груп водного населення,що використовують для оцінки екологічно-санітарного стану водних екосистем.
Якість води визначають оцінюючи реакцію гідро біонтів на забруднення . Індикаторами-гідробіонтами є:зообентос(живуть на дні),пери фітон(живуть на підводних скелях,камінні,суднах), зоопланктон, фітопланктон.
Вивчаючи вміст мікрозабруднювачів,що накопичилися у тканинах риб,молюсків,водного моху на дні озер,водосховищ і рівнинних річок можна встановити динаміку забруднення та надходження забруднення до водних об’єкту.
Повна програма-спостереження проводиться щоденно 7.00 13.00 19.00 і отримують інформацію про разові концентрації.
Скорочена програма- отрим. Інф.тільки про разові конц. Щодня в 7.00 13.00.Допускається пров.спостер. по скор. програмі при темп. менше -45 град і в місцях де середньо міс. конц. Менша за одну двадцяту ГДК макс.-раз.
14. Фоновий моніторинг, його роль в оцінюванні і прогнозуванні глобального стану біосфери.
Дослідження екологічних змін і організація екологічного моніторингу на фоновому рівні передбачає спостереження у віддалених від локальних джерел забруднення зонах, тобто фонові спостереження, сутність яких
полягає у відстежуванні змін стану атмосфери, ґрунту, природних вод, структури земної поверхні на територіях, на які безпосередньо не діють антропогенні фактори.
Фоновий моніторинг — багаторічні комплексні спостереження за визначеними об'єктами природоохоронних зон для оцінювання і прогнозування змін стану екосистем, віддалених від об'єктів промислової і господарської діяльності.
Основним завданням фонового моніторингу є з'ясування і фіксація показників, що характеризують природний фон (стан природного середовища, який не зазнав прямого впливу людської діяльності), а також глобальні й регіональні зміни в процесі розвитку біосфери. Його організовують у біосферних заповідниках, де вивчають, контролюють і прогнозують антропогенні зміни біосфери, абіотичних факторів середовища, а також внутрішні процеси і явища, що відбуваються в екосистемах.
Фоновий глобальний стан біосфери вивчають на фонових станціях, які формуються зі стаціонарного спостере-жувального полігона (ділянки для відбору проб, гідропос-ти, спостережувальні свердловини) і хімічної лабораторії, розміщених на територіях біосферних заповідників, де заборонена будь-яка господарська діяльність.
Якісний і кількісний фоновий стан природного середовища у далекому минулому, до початку впливу людини, можна дослідити заданими історичного моніторингу — аналізу кілець загиблих або давніх дерев, проб льодовиків, донних відкладень тощо.
Програма фонового екологічного моніторингу на основі біосферних заповідників охоплює такі напрями:
— моніторинг забруднення природного середовища та інших факторів антропогенного впливу
моніторинг реакції біоти на антропогенний вплив, передусім на фонові рівні забруднення;
спостереження за зміною функціональних і структурних характеристик еталонних (незайманих) природних екосистем і їх антропогенних модифікацій.
Програма фонового моніторингу формується з абіотичної та біотичної складових.
До абіотичної складової фонового моніторингу належать спостереження за кліматичними, едафічними (ґрунтовими), гідрологічними, орографічними (рельєфними), геологічними умовами та явищами навколишнього середовища, які впливають на організми екосистеми. При цьому вимірюють гідрометеорологічні величини, концентрації хімічних речовин природного й антропогенного походження у певних середовищах. Гідрометеорологічні і геофізичні характеристики навколишнього природного середовища повинні містити дані про швидкість і напрям вітру, атмосферний тиск і температуру повітря, вологість і кількість опадів, інтенсивність сонячної радіації, у т. ч. ультрафіолетового випромінювання, витрати, рівень і температуру води, вологість, тепловий баланс ґрунту. Спостереження за абіотичною частиною мають забезпечити інформацією про концентрацію хімічних речовин, їх сполук у навколишньому середовищі, про міграційні процеси, накопичення, трансформацію та кругообіг цих речовин. Визначаючи необхідність охоплення певних речовин програмою вимірювань у біосфер-них заповідниках, послуговуються такими критеріями:
1) поширення речовин, їх стійкість і мобільність у НС
2) здатність речовин вплив на біол та геофізичні системи.
Міжнародні фонові моніторингові станції належать до глобальної системи моніторингу НС.
- 1. Становлення і розвиток моніторингу довкілля як галузі екологічної науки.
- 8.Загальнодержавна служба спостережень і контролю, її завдання.
- 10.Сутність, об'єкт, предмет.
- 12. Екологічний моніторинг і його завдання
- 13.Принципи класифікації систем моніторингу.
- 17.Рівні, види моніторингу довкілля
- 26.Соціологічний та науково-публіцистичний моніторинги
- 47. Гідробіологічні спостереження. Повна і скорочена програма спостережень
- 29. Особливості відбору проб атм. Пов.
- 57. Прилади і системи контролювання забруднення водного середовища.
- 48. Визначення програм спостережень.
- 16. Глобальна система моніторингу навколишнього середовища.