4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
З метою координації діяльності органів місцевої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій по припиненню скидів забруднених стічних вод протягом року Управлінням проводились міжвідомчі робочі нараді за темою: “Про стан водовідведення, проблеми очистки зворотних вод в Луганській області”. Нарадами були розглянуті проблеми у галузі очищення шахтних вод, промислових та господарсько-побутових вод, відведення та очищення зливових вод з території міст та населених пунктів. Метою наради була консолідація зусиль усіх зацікавлених організацій, направлена на поліпшення якості очищення зворотних вод, збільшення фінансування з боку держави, з бюджетів усіх рівнів, а також за рахунок коштів підприємств.
Розглянуті проблеми та вироблені рекомендації щодо впровадження заходів з демінералізації шахтних вод, впровадження новітніх технологій з очищення стічних вод промисловості та житлово-комунального комплексу, впорядкування водовідведення з територій міст та населених пунктів.
З метою безперебійного забезпечення населення та галузей економіки регіону водою у необхідній кількості з р. Сіверський Донець, дотримання встановлених норм витрат води у прикордонному з Росією створі, Управління ініціювало звернення голови Луганської облдержадміністрації до Уряду держави з питання виділення коштів для подачі дніпровської води до басейну річки Сіверський Донець у режимі постійних санітарних попусків.
У жовтні звітного року була проведена нарада за участю представників контролюючих органів та підприємств - забруднювачів водних об’єктів області щодо виконання умов дозволів на спецводокористування відносно реалізації заходів, спрямованих на зниження надходжень забруднень у водні об’єкти.
У листопаді звітного року проведена колегія Управління на тему «Стан відведення стічних вод підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства і зливових вод з території населених пунктів Луганської області». Постановою колегії визначено створення підприємствами області природоохоронних програм та реалізація заходів, які б дозволили протягом 2-3 років скоротити обсяги скиду забруднюючих речовин до рівня ГДС.
Підприємствам ДП «Ровенькиантрацит» терміном до 2011 року встановлені ліміти, що передбачають зниження скидання на 1950,0 тонн.
Шахтами ДП «Донбасантрацит» у складі проектів ГДС речовин розроблені заходи щодо створення до 2015 року п'яти групових станцій демінералізації, на які для очищення передбачено направляти шахтні води з 11 шахт ДП «Донбассантрацит» і ДП «Антрацит».
Згідно розрахункам загальна витрата, що вимагає знесолення частини шахтних вод цих шахт складає 51,0 тис. м3 на добу. Зниження скидання забруднюючих речовин до 2015 року передбачається на 18,3 тис. тонн/рік.
З метою поліпшення якості очищення зворотних вод та зниження обсягів скиду забруднених стічних вод у водойми підприємствами-основними забруднювачами: ВАТ «Сєвєродонецьке» Об’єднання Азот», ДП «Хімзавод «Південний», ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», підприємствами вугільної промисловості та ЖКГ виконуються водоохоронні заходи, направлені на зниження обсягів скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти. У поточному році цими підприємствами знижено обсяг скиду стічних вод на 3,2 млн. м3 та надходження забруднюючих речовин на 1,9 тис. тонн. На реалізацію цих заходів підприємства використали біля 50 млн. грн.
Проблемою збереження підземних вод від забруднень, є незахищеність їх від попадання забруднюючих речовин з поверхні землі.
Значна частина питної води (понад 80 %), що поступає з підземних джерел, не відповідає вимогам ДСТУ 2874-82 “Вода питна”. При цьому, до показників, які виводять джерела водопостачання з розряду кондиційних для питних цілей, як правило, відноситься жорсткість, великий вміст хлоридів, сульфатів, заліза.
В області виявлено два осередки забруднення підземних вод Лисичано–Рубіжанський та Луганський, які впливають на якість понад 40 водозаборів підземних вод.
Негативна обстановка, що склалась на території Рубіжано-Лісичанського промрайону вимагає вжиття термінових заходів по запобіганню подальшому забрудненню підземних вод.
Управлінням розглянуті природоохоронні програми основних підприємств забруднювачів (ВАТ «Лисичанська сода», ТОВ Рубіжнянський Краситель», ДП ХЗ «Південний») та надані зауваження з внесення заходів щодо зниження впливу підприємств на стан підземних вод та ліквідації існуючого забруднення.
У зв’язку з погіршенням санітарно-технічного стану Ісаковського водосховища, розташованого на річці Біла у Перевальському районі, з метою всебічного вивчення і аналізу основних чинників негативного впливу на водосховище, Управлінням організована проведена міжвідомчу нараду за участю депутатів обласної ради. За результатами наради і огляду на місцевості учасниками підготовлені пропозиції по кардинальному поліпшенню стану Ісаковського водосховища. На теперішній час, вищезазначеними організаціями, установами та підприємствам проводиться робота з виконання рішення наради.
Внаслідок проведеної Управлінням роботи клас якості води водних об’єктів в прикордонних з Росією створах по відношенню до минулого року залишається стабільним без тенденції до погіршення. Разом з тим, якість води ріки Сіверський Донець в межах області залежить від гіршої за якістю води що потрапляє з Донецької області. Так, за даними Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів, з загального обсягу скинутих забруднюючих речовин, на долю Харківської та Донецької областей приходиться по азоту амонійному – 67 % (відповідно Харків – 56 %, Донецьк – 11 %), фосфатам – 71 % (відповідно 61 % та 10 %), нафтопродуктам – 97 % (92 % та 5 %), СПАВ – 81 % (відповідно 66 % та 15 %), нітритам – 72 % (відповідно 63 % та 9 %), нітратам – 84 % (відповідно 73 % та 11 %), БСК20 - (відповідно 60 % та 14 %).
Тому вкрай необхідно створення екологічних програм оздоровлення басейну р. Сіверський Донець на державному рівні, які б дозволили вирішувати водоохоронні проблеми в комплексі в розрізі всіх трьох областей.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту