Кадастрова оцінка родовищ користних копалин. Принципи побудови кадастрової системи.

Мінерально- сировинний комплекс України являє собой сукупність більшої кількості геологорозвідувальних організацій, гірничнобудівних та збагачувальних підприємств та характеризується великим споживанням капітальних вкладень та трудових ресурсів. Ефективне його функціонування має базуватися на раціональній експлуатації родовищ, науково обгрунтованому виборі черговості освоєння нових, раціональному використанні запасів користних копалин, бережливому раціональному витрачанні інвестицій, кредитів та інших капіталловкладень у освоєння і промислову розробку родовищ.

Проте велика кількість родовищ, відмінність умов розміщення джерел сировини та їх споживачів, техничний та економічний прогрес, різна якість сировини, зміна зміна цінового еквіваленту, тарифів, кондицій, дефіцит деяких видів користних копалин. Усе це значно затрудняє планування, керованність, управління даним комплексом. І тому для корінного покращення поточного та перспективного планування. Розробки схем розвитку галузей, а також з метою удосконалення управління раціональним природокористуванням, основами чинного законодавства про надра передбачено створення економічних кадастрів родовищ користних копалин.

Єдина за своїм цільовим призначеннямта загальним принципам побудови система кадастрів включає:

а) перспективи розвитку мінерально-сировинної бази, а точніше: поточні та перспективні потреби народного господарства та ступень можливого задоволення за рахунок ефективної експлуатації діючих та ще не діючих розвіданих родовищ користних копалин;

б) економічні кадастри вторичних сировинно-мінеральних ресурсів, які характеризують ступінь вилучення попутних користних копалин;

в) кадастри гірничодобувних підприємств, які детально описують гірничі (отроботки), гірничотехничні, гідрогеологічні, фізико-механічні, властивості гірничих порід, екологічні умови, природоохоронні засоби;

г) економічні кадастри, які враховують соціальні фактори розвитку гірничодобувних підприємств.

Кадастрові оцінки поділяються на наступні види:

а) для родовищ, які детально розвідані на стадію нового будівництва гірничних підприємств (для обгрунтування постійних кондицій);

б) для діючих шахт та кар’єрів з оцінкою за окремими ділянками (блоками).

Економічна оцінка проводиться за вишевказаними методами. З урахуванням того, що вартісні параметри змінюються у часі, їх необхідно періодично перераховувати, десь орієнтовно через кожні 5 років.