З Вибір джерела теплопостачання, теплоносія і типу системи теплопостачання

Вибір джерела теплопостачання, теплоносія і типу системи теплопостачання залежить, головним чином, від сумарного теплового навантаження і технологічних споживачів і визнача­ється, виходячи з технічних і економічних міркувань.

Обгрунтування вибору джерела проводиться на основі техніко-економічного розрахун­ку, головним критерієм якого являється величина і цільність теплового навантаження.

По сумарних витратах теплоти споживачами району вибирається тип джерела теплопо­стачання. Частіше всього джерелом теплопостачання використовують котельню або ТЕЦ. З економічної точки зору ТЕЦ доцільно вибирати, коли теплове навантаження району рівне або перевищує 600 МВт[1].

Оскільки теплове навантаження району в курсовому проекті не перевищує 600 МВт, то як джерело теплопостачання використаємо котельню.

Вибір теплоносія (води або пари) проводиться в залежності від виду теплового наванта­ження. Якщо теплове навантаження району (населеного пункту) включає тільки опалення, венти­ляцію і гаряче водопостачання, то, як правило, використовується двохтрубна водяна система.

В даній роботі ми використаємо як теплоносій воду і двотрубну водяну систему.

Перевага двохтрубних систем теплопостачання полягає в мінімальній вартості теплових мереж в порівнянні з багатотрубними мережами. Необхідно відмітити, що теплова мережа є дуже дорогим спорудженням. Навіть при двохтрубних мережах капітальні затрати в теплові мережі співрозмірні з затратами, які вкладаються в джерело теплоти. До недоліків необхідно від­нести необхідність місцевого регулювання відпуску теплоти в теплових пунктах, і відповідно, будова автоматичних систем. Одночасно ускладнюється режим роботи і схеми приєднання споживачів.

Вода як теплоносій, з енергетичної точки зору, вигідніше пари. Часто вода і пара раху­ються рівноцінними теплоносіями по умовах забезпечення теплового режиму споживачів. Останній визначається середньою температурою теплоносія в абонентних теплообмінниках .

Велике значення при виборі теплоносія має розрахунок його параметрів. Підвищення параметрів теплоносія приводить до зменшення діаметрів теплопроводів, зниженню витрат енергії по транспортуванні теплоносія. Однак підвищення параметрів теплоносія доцільно тоді, коли джерелом теплопостачання являється котельня. Якщо джерелом теплопостачання явля­ється ТЕЦ, то підвищення параметрів теплоносія може привести до зниження питомого вироб­лення електроенергії.

Основні переваги води як теплоносія в системах теплопостачання полягають в наступному:

- більш високий ККД, оскільки: відпрацьована пара має менший тиск, що напряму веде до недовиробки електроенергії на тепловому споживанні; водяні тепломережі дозволяють використовувати ступінчатий підігрів мережевої води і цим ще збільшити виробку електроенергії теплофікаційним способом, яка перекриває витрату електроенергії на перекачку води;

- підвищена акумуляційна здатність водяної системи теплопостачання, менші затрати на неї і більш дальнє теплопостачання;

- можливість центрального регулювання теплових навантажень;

- відсутність втрат якісного конденсату у споживачів.

Вода водяних тепломереж менш якісна, тому її втрати обходяться дешевше. Основні недоліки води як теплоносія:

- велика чутливість до аварій, оскільки втрати води при аваріях в 20-40 разів більші, ніж пари. Це призводить до необхідності аварійного відключення мережі, тоді як парова мережа при аналогічному пошкодженні могла б деякий час залишатись в роботі;

- надзвичайно жорсткий гідравлічний зв'язок між усіма точками системи, що призво­дить до гідравлічних розрегулювань мережі.

Вибір типу системи теплопостачання (відкритої або закритої) залежить, в основному, від якості вхідної води і умов водопостачання. По енергетичних показниках сучасні двохтрубні за­криті і відкриті системи теплопостачання являються рівноцінними. Однак кожна із систем має свої переваги і недоліки.

Основними показниками тої чи іншої системи опалення є:

- менша витрата металу;

- менша витрата палива;

- можливість регулювання тепловіддачі;

- відповідність санітарно-гігієнічним нормам;

- менша площа, що необхідна для розміщення опалювального обладнання;

- менші експлуатаційні витрати.

В закритій системі теплопостачання система гарячого водопостачання приєднана до те­плових мереж через водопідігрівач, в якому підігрівається водопровідна вода, яка поступає на водозабір.

Теплоносій віддає теплову енергію водопровідній і повністю повертається до джере­ла теплоти.

У відкритій системі теплопостачання вода, що призначена для гарячого водопостачання вибирається безпосередньо з теплової мережі. Таким чином, в цій системі використовується не тідьки теплова енергія теплоносія, але й сам теплоносій.

В сучасному будівництві обидві системи отримали широке розповсюдження, однак вони мають різні показники і тому в однаковій степені не можуть задовольняти потреби різних споживачів.

В курсовому завданні передбачена закрита система, тому розглянемо її докладніше.

В закритих системах вторинний теплоносій — водопровідна вода, що поступає в систему гарячого водопостачання, як правило, не піддається хімічній обробці. Обладнання що застосовується для цих цілей складне і кошторисне, вимагає висококваліфікованого обслуговування і займає багато місця, тому трубопроводи системи гарячого водопостачання в результаті корозії внутрішньої поверхні через наявність у водопровідній воді вуглекислоти досить часто виходять з ладу. Крім того, у водопідігрівачах на трубах, по яких проходить водопровідна вода, відкладається накип, що різко знижує ефективність їх роботи, а в ряді випадків приводить до швидко виходу їх з ладу. При водопостачанні об'єкту з артезіанських свердловин така вода, має підвищений склад солей жорсткості в порівнянні з водою з відкритих водоймищ, необхідна очистка водонагрівачів від накипу.

При закритій системі теплопостачання споживачі гарячої води приєднуються до тепло­вих мереж через водяні підігрівачі. Приєднання може виконуватися за трьома схемами: 1) двох-ступеневого послідовного і змішаного; 2) двохступеневого змішаного; 3) паралельного. Вибір цих схем визначається відношенням максимальним витрат на гаряче водопостачання до

максимальних витрат тепла на опалення . Якщо 0.6, то використовується перша схема приєднання, якщо 0.6 < < 1.2 — друга схема приєднання, якщо 1.2  третя схема приєднання [б].

Отже, вибираємо першу схему приєднання.