6.2. Оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря.
Розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволенними потужностями викидів з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою:
Мі=0,0036(VіСі - Мgі )'Т,
де Vі -об'ємна витрата газопилового потоку на виході із джерела, м3с;
Сі -середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії видібраних проб), г/м3, розрахована як середня арифметична;
Мgі - потужність дозволеного викиду і -ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;
Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях націонльної валюти визначається формулою:
3=Мі * 1,1 П * Аі * Кт Кзі,
3 - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;
Мі - маса і-тої забруднюючої речовини що викинута в атмосферне повітря понаднормативне, тонн;
1,1 П - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;
Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і- тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт , що враховує територіальні соціально-екологічні особливості.
Для речовин, по яких відсутня величина сереньодобової граничнодопустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин з ГДК більше 1 в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10.
Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500. Коефіцієнт, що враховує териториальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежать від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і разраховується за формулою:
Кт=Кнас.-Кф,
де Кнас- коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.1
Кф- коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл.2.
Таблиця 1
Чисельність населення, тис. чол. | Кнас.
|
До 100 | 1,00 |
100,1-250 | 1,20 |
250,1-500 | 1,35 |
Більшої 1000 | 1,80 |
Таблиця2
Тип населенного пункту | Кф |
1. Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій(районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села | 1,00 |
2. Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) | 1,25 |
3. Центри з перевагою рекреаційних функцій | 1,65 |
Примітка: Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення застосовується коефіцієнт Кф=1. Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (Кзі), визначається за формулою:
g
Кзі=----------------------- ,
ГДКсі
де g - середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів та стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3;
ГДКсі - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини, мг/м3/
У випадку коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту Иою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі приймається рівним 1. Плата (П) за викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення визначають по формулі:
П=Sі=1; п(Ні*Мл*Кт),
де Ні - норматив плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються при спаленні 1т палива, грн/т;
Мл - маса шкідливих речовин, що викинено на протязі року, т (табл.4)
Кт - територіальний коефіцієнт (табл. 5).
Таблиця З. Нормативи плати (Ні) за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1т пального
Вид пального | Норматив плати, усл. грн/т |
Дизпаливо | 680 |
Бензин: етильований | 840 |
неетильований | 510 |
Таблиця 4. Значення маси (Мл) шкідливих речовин, котрі поступають в атмосферу в тоннах
Шкідлива речовина | Маса викидів шкідливих речовин при використанні, т/т пального | |
Бензин | Дизпаливо | |
Чадний газ Вуглеводні Оксиди азоту Бензопирен Оксиди сірки Сажа (копоть) Свинець | 0,6 0,1 0,04 2,3-10-4 0,002 5,8-10-4 3,0-10-4 | 0,1 0,03 0,04 1,0 104 0,2 0,0155
|
Спеціально відведеня місця (полігони) Звалища котрі не представляють безпеки забруднення середовищу Місця неорганізованого складування шкідливих речовин
- Тема 1. Предмет, метод та завдання курсу економіка природокористування.
- Поняття природокористування, його соціально – економічна суть і складові частини.
- 1.2. Предмет і завдання науки економіка природокористування. Методи досліджень.
- 1.3. Принципи екологічної оцінки. Еколого – економічна ефективність природоохоронних заходів.
- 1.4. Наукові основи раціонального природокористування. Видовий склад природних ресурсів.
- Тема 2. Природно-ресурсний потенціал та ресурсне забезпечення виробництва.
- 2.1. Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія: сутність та зміст.
- 2.2. Основні напрями, резерви і шляхи докорінного підвищення ефективності використання природно- ресурсного потенціалу.
- Тема 3. Раціональне використання та охорона земельних ресурсів.
- 3.1. Земельний фонд України. Екологічні проблеми сільського господарства.
- Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у грунті
- Питомий збиток від викиду 1т відходів у грунт.
- 3.2. Земельна рента
- 3.3. Оцінка земельних ресурсів та плата за землю.
- Грошова оцінка орних земель України у суспільному секторі виробництва у цінах 1996р.
- Тема 4. Раціональне використання та охорона водних ресурсів.
- Поняття раціонального водокористування та основні його напрямки.
- 4.2. Визначення обсягу використання води.
- Приклад
- За обсягом оплати послуг за водопостачання. Приклад.
- За обсягом виробленої електроенергії
- 4.3. Вартість і плата за водовикористання.
- 4.4. Джерела забруднення вод в Україні.
- 4.5. Визначення економічного збитку при виборі заходів.
- Чистий економічний ефект комплексу заходів(річний):
- Тема 5. Лісові ресурси, їх використання та охорона.
- 5.1. Лісові ресурси та показники їх використання.
- 5.2. Економічна оцінка лісу і рослинності.
- 5.3. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
- 5.4. Заходи щодо поліпшення використання, відновлення і охорони лісових ресурсів та рослинного світу.
- Тема 6. Еколого- економічні проблеми охорони атмосферного повітря.
- 6.1. Показники забруднення атмосферного повітря та його наслідки.
- 6.2. Оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря.
- 6.3. Заходи щодо охорони і очищення атмосферного повітря та обчислення їх ефективності.
- Тема 7. Економіко-екологічна оцінка корисних копалин.
- 7.1. Мета та принципи економічної оцінки. Диференційна гірнича рента.
- Кадастрова оцінка родовищ користних копалин. Принципи побудови кадастрової системи.
- Тема 8. Техніко-економічне обгрунтування кондицій на балансові запаси корисних копалин. Оцінка еколого-економічних наслідків витрат корисних копалин при добуванні.
- Принципи обгрунтування кондицій. Економічні критерії визначення кондиційності. Коефіцієнт кондиційності.
- 8.2. Еколого-економічна оцінка рівня та груп втрат. Визначення коефіцієнтів вилучення кількості корисних копалин та зміни якості. Відтворення економічних витрат.
- 8.3. Методи нормування показників вилучення корисних копалин.Нормування показників вилучених корисних копалин.
- 8.4. Напрями та шляхи стабілізації екологічної ситуації
- 2. Рекультивація земель, порушених гірничодобувними роботами.
- Рекомендована література