6.3. Заходи щодо охорони і очищення атмосферного повітря та обчислення їх ефективності.

Показником загальної (абсолютної) економічної ефективності природозахисних витрат є відношення річного об'єма повного економічного ефекта до суми, що викликала цей ефект приведених витрат.

Якщо при застосуванні альтернативних варіантів природозахисної техніки досягається заданий рівень якості навколишнього середовища, то рекомендується використовувати порівнюючу економічну ефективність. Її показник - це мінімум сукупних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень, приведених до річного розміру з урахуванням фактору часу. Економічний результат Р природозахисних заходів визначається величиною відверненого річного економічного збитку від забруднення природного середовища П (для одноцільових природозахисних заходів) або сумою відвернутого річного економічного збитку і річного приросту доходу від покращення виробничіх результатів діяльності підприємства АО (для багатоцільових природозахисних заходів), тобто

Р=П+∆D,

Величина відвернутого економічного збитку від забруднення отчуючого середовища П дорівнює різниці між розрахованими величинами збитку, який мав би місце до здійснення заходу Уі.що розглядається і залишкового збитку після проведення цього заходу У2:

П=Уі-У2,

Якщо величина відвернутого збитку визначається при обгрунтуванні варіантів реконструкції (модернізації) діючих підприємств або їх природоохоронних підрозділів, то величина У1 визначається по його значенню до здійснення реконструкції (модернізації). Річний приріст доходу від покращення виробничих результатів внаслідок проведення багатоцільового природозахисного заходу ∆D визначається за формулою:

n m

∆D = ∑ g_j z_j - ∑ g_j z_j,

j = 1 i = 1

де g_і - кількість товарної продукції і-го виду (якості), яка отримується до здійснення заходу, що оцінюється (і=1,т);

g_j - те саме, що після його здійснення (j=1, n);

z_{i (j)}- оцінка одиниці і-ї (j-ї) продукції.

Якщо періоди будівництва або реконструкції і проектні строки експлуатації природоохоронних споруджень і улаштувань приблизно однакові (не більше 3-х років), а величини витрат і результатів у період експлуатації суттєво не міняються, то порівняння варіантів природоохоронних заходів зможе здійснюватись по величині їх чистого економічного ефекту (К). Вибір кращого варіанту природоохоронних заходів має здійснюватись за формулою:

R = (Р - 3) → mах,

де Р - економічний результат здійснення природоохоронних заходів, грн.;

З - витрати на здійснення природоохоронних заходів, грн.

Порівняння варіантів природозахисних заходів і об'єктів, що характеризуються неоднаковими періодами будівництва (реконструкції) або різними проектними строками експлуатації, а також змінюючимися в періоді експлуатації величинами витрат і результатів, здійснюється о величині сумарного економічного ефекта за період експлуатації відповідних об'єктів з урахуванням фактора часу Rсум. за формулою:

T p_t

Rсум = ∑ -----------------------------

t = τ (1 + E нп) ^{(t - tб)}

де т - рік початку експлуатації об'єкту;

Т - рік закінчення її експлуатації;

p_t - економічний результат для t-го року;

E нп^{(t - tб)}- відповідно нормативний коефіцієнт приведення витрат і базовий момент часу;

Rсум - сумарні витрати за період будівництва (реконструкції) і експлуатації об'єкта з урахуванням фактору часу.

Величина збитку від забруднення атмосфери визначається за формулою:

Уа = К₁ * К₂ * Уп * Ма,

де К₁- коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду;

K₂ - коефіцієнт, що враховує висоту викиду;

Уп - питомий збиток від викиду 1т забруднювача в атмосферу; грн/т

Ма - маса викиду в атмосферу за рік, т.

Коефіцієнт К₁ дорівнює:

0,1 якщо підприємство розташовано вдалені від населених пунктів на незручних для сільськогосподарського використання землях і не показує велику цінність для збереження в якості ландшафтних і заповідних зон;

0,3 - підприємство розташовано вдаличині від населених пунктів на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт;

0,5 - підприємство розташовано на селітибній території сільськогосподарських населених пунктів;

0,7 - підприємство розташовано на селітибній території міст з населенням до ЮОтис чол;

1,0 - підприємство розташовано на селітибній території міст з населенням від 100 до 500тис чол;

2,0 - підприємство розташовано на селітибній території міст з населенням понад 500тис чол.;

2,5 - підприємство розташовано поблизу ландшафтних, водоохоронних, санітарних, замовлених, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах і населених пунктах; 3,0 - підприємство розташовано поблизу територій курортних місць, історико-архітектурних пам'ятників, що охороняються державою, місць масового відпочинку працюючих у містах і населених пунктах.

Коефіцієнт К₂ враховує висоту викиду.

Таблиця 5. Питомий збиток Уа від викиду 1т забруднювача в атмосферу