Рекомендації щодо розв’язування задачі 2

Для вивчення механізму плати за забруднення необхідно ознайомитися з додатком 3 методичних вказівок, розділами 1.1, 1.2 довідника [4], а також із внесеними до порядку справляння плати за забруднення останніми змінами і доповненнями¹. Крім того, необхідно ознайомитися з поняттям „зовнішній ефект” та показниками еколого-економічного рівня виробництва (див. [1], лекції 2, 7). Розрахунки рекомендується здійснювати в таблицях 5-8.

Рівень відшкодування еколого-економічної шкоди, спричиненої викидами в атмосферне повітря забруднюючих речовин від котельні підприємства при спалюванні вугілля (Р), %, визначається за формулою:

, (0)

Таблиця 5

Розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря

викидами котельні

де П_З – плата за забруднення атмосферного повітря викидами котельні по базовому варіанту, грн.;

Ш_К – економічна оцінка екологічної шкоди від забруднення атмосферного повітря викидами котельні по базовому варіанту, грн.

Зверніть увагу на те, що підприємство не відшкодовує завдані суспільству еколого-економічні збитки повною мірою. Частина їх залишається зовнішніми (неінтерналізованими).

Для визначення ефективності природоохоронного заходу необхідно зробити його фінансовий та економічний аналіз. Результат оцінки доцільності інвестицій залежить від того, з якої точки зору ми її здійснюємо – суспільної чи приватної. Саме тому сучасний підхід до обґрунтування інвестиційних проектів передбачає відокремлення фінансового та економічного аналізу.

Економічний аналіз дозволяє оцінити ефективність запропонованого заходу з точки зору суспільства, фінансовий аналіз дозволяє оцінити прибутковість заходу для підприємства (приватного інвестора). Ця розбіжність набуває особливої ваги при оцінці проектів, пов’язаних з впливом на навколишнє природне середовище. Для таких проектів дуже часто суспільна ефективність та індивідуальна прибутковість проекту не співпадають.

Часто через недооцінювання вигод фінансово збитковий захід може мати позитивний економічний ефект або через недооцінювання витрат фінансово прибутковий захід є суспільно неефективним. Такі розходження виникають при значних цінових деформаціях і зовнішніх ефектах.

Чиста теперішня вартість проекту (заходу) є показником ефективності інвестицій і розраховується при виконанні як фінансового, так і економічного аналізу. При цьому в фінансовому аналізу визначається вплив заходу на грошовий потік підприємства, отже враховується зміна податкових виплат. В економічному аналізі необхідно виключати фінансові трансферти (податки), оскільки їх сума не відображає вартість витрачених суспільством ресурсів, а є лише частиною перерозподіленого добробуту. Крім того, в економічному аналізі враховуються зовнішні ефекти.

Доходи і витрати, які виникають упродовж інвестиційного періоду, на осі часу можна представити таким чином:

КВ ПВ₁ ПВ₂ ПВ₃ ПВ_t ПВ_Т

Д₁ Д₂ Д₃ Д_t Д_Т

t 0 1 2 3 … Т

де ПВ_t – поточні витрати в році t;

КВ – одноразові витрати - капітальні вкладення (початкові інвестиції);

Д_t – дохід від реалізації проекту, одержаний в році t;

Т – термін реалізації проекту; точка (0) - момент початку періоду, точки (1), (2) і т.д. – кінець відповідного року.

Чиста теперішня вартість проекту – це різниця його доходів і витрат (приватних або суспільних) з урахуванням фактора часу:

, (0)

де Д_t – додатковий дохід від реалізації проекту, одержаний в році t, грн.;

В_t – додаткові витрати (одноразові або поточні) на реалізацію проекту в році t, грн.;

Т – термін реалізації проекту (строк служби устаткування), років;

_t – коефіцієнт дисконтування (процентний фактор теперішньої вартості) для року t:

, (0)

р – ставка дисконту;

- приведені додаткові доходи; - приведені додаткові витрати.

Інвестиції є доцільними, якщо ЧТВ>0. Це означає, що витрати покриваються доходами і чистий вплив на добробут є позитивним. Якщо ЧТВ<0, то проект є збитковим. При ЧТВ=0 витрати як раз покриваються доходами. При ЧТВ≤0 інвестиції є недоцільними.

Фінансовий та економічний аналіз запроектованого заходу здійснюється в таблицях 7,8. При цьому виходимо з таких припущень: амортизація здійснюється за методом рівномірного нарахування зносу, термін служби устаткування – 5 років, ставка податку з прибутку – 25%. Відповідно приріст амортизаційних відрахувань (табл.7) дорівнює річній амортизації капіталовкладень (див. завдання), норма якої становить 20%. Поточні витрати підприємства при реалізації заходу зростають через більшу вартість газу порівняно з вартістю використовуваного у базовому варіанті вугілля та додаткові поточні експлуатаційні витрати при використанні нового устаткування котельні.

Розв’язування задачі завершується висновком про приватну та суспільну ефективність природоохоронного заходу, причини розбіжності одержаних оцінок та пропозиціями щодо заохочення підприємства до природоохоронного інвестування.

Таблиця 6

Розрахунок економічної шкоди від забруднення атмосферного повітря викидами котельні

Продовження таблиці 6

Таблиця 7

Фінансовий аналіз запроектованого заходу, грн.

Примітка: А - приріст амортизаційних відрахувань

Таблиця 8

Економічний аналіз запроектованого заходу, грн.