Додаток 3 Методика визначення економічних збитків від забруднення атмосферного повітря викидами стаціонарних джерел (за Балацьким о.Ф., Мельником л.Г.)
На народногосподарському рівні розрахунок річної економічної шкоди від забруднення атмосфери одним точковим джерелом здійснюється за формулою:
, (0)
де Ш - річна економічна шкода від забруднення повітря стаціонарним джерелом, грн./рік;
J – питома економічна шкода, грн./ум.т, приймається рівною 17,53 грн./ум. т;
σ – показник відносної небезпеки забруднення атмосфери над даною територією;
fі – поправочний коефіцієнт, що враховує характер розсіювання шкідливих викидів і-ої забруднюючої речовини в атмосфері;
Aі – показник екологічної небезпеки і-ої забруднюючої речовини (табл.А), ум.т/т;
mі – маса викиду і-ої забруднюючої речовини, т/рік;
n – кількість забруднюючих речовин, що викидаються з даного джерела.
Значення показника σ встановлюється залежно від типу території, яка опинилася в зоні активного забруднення (табл.Б).
Якщо структура зони активного забруднення є неоднорідною за складом території, середній для всієї зони параметр σ визначається за формулою:
, (0)
де Sj – площа території j-го типу, яка потрапляє в зону активного забруднення, га;
Sзаз - | загальна площа зони активного забруднення, га; |
k – | кількість найменувань типів територій, які потрапляють в зону активного забруднення. |
Таблиця А
Показник екологічної небезпеки
для окремих забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
Забруднююча речовина | Аі, ум.т/т |
1 | 2 |
Оксид вуглецю СО | 1 |
Діоксид сірки SO2 | 16,5 |
Сірководень H2S | 41,1 |
Сірчана кислота H2SO4 | 49,0 |
Оксид азоту в перерахунку на NO2 (за масою) | 41,1 |
Аміак NH3 | 4,64 |
Леткі низькомолекулярні вуглеводні (для рідкого палива – бензину та ін. – по вуглецю) | 1,26 |
Ацетон CH3COCH3 | 2,22 |
Фенол C6H5OH | 170 |
Сажа (пил вуглецю) без домішок | 41,5 |
Оксиди натрію, магнію, калію, кальцію, заліза, стронцію, молібдену, вольфраму, вісмуту | 13,9 |
Деревний пил | 19,6 |
Пентаоксид діванадію (пил) V2O5 | 1225 |
Неорганічні сполуки шестивалентного хрому | 10 |
Ціаністий водень HCN | 262 |
Хлор молекулярний | 89,4 |
Оксиди алюмінію Al2O3 | 16,9 |
Діоксид кремнію SiO2 | 83,2 |
Нікель та його оксиди | 5475 |
Кобальт металевий, оксид кобальту | 1730 |
Оксид цинку ZnO | 245 |
Оксиди миш’яку | 1581 |
Неорганічні сполуки ртуті по Hg | 22400 |
Неорганічні сполуки свинцю по Pb | 22400 |
Пил неорганічний: |
|
| 70 |
| 60 |
|
100 |
| 40 |
| 600 |
Продовження таблиці А
|
300 |
| 500 |
|
200 |
| 45 |
| 70 |
| 35 |
| 25 |
Таблиця Б
Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосфери над територіями різних типів
Тип забрудненої території | σ |
Курорти, санаторії, заказники | 10 |
Приміські зони відпочинку, садові і дачні кооперативи й товариства |
8 |
Селітебна територія зі щільністю населення N люд./га | 0,1· N* |
Території промислових підприємств (включаючи санітарно-захисні зони) і промислових вузлів |
4 |
Ліси: |
|
| 0,2 |
| 0,1 |
Рілля**, південні зони (на південь від 50º п.ш.) | 0,25 |
Інші райони | 0,1 |
Сади, виноградники** | 0,5 |
Пасовища, сіножаті** | 0,05 |
* Якщо щільність населення в межах даного населеного пункту перевищує 80 осіб/га, значення показника σ слід прийняти рівним 8.
** Для зрошуваних орних земель, садів, виноградників, сіножатей вказані числа слід помножити на 2.
Зона активного забруднення для стаціонарних джерел викидів являє собою кільце з радіусами:
внутрішнім – Rвн = 2·φ·h ;
зовнішнім – Rзов = 20·φ·h ,
де h – висота джерела викидів, м;
φ – безрозмірна поправка, яка враховує висоту підйому факелу:
, (0)
де ΔТ – різниця температур атмосферного повітря і димових газів на виході з труби, ºС.
Площа зони активного забруднення, в м2, визначається за формулою:
. (0)
Поправка, яка враховує характер розсіювання домішок в атмосфері (f) для газоподібних речовин і легких дрібнодисперсних частинок зі швидкістю осідання менш ніж 1 см/с (діоксид сірки) визначається за формулою:
, (0)
де u – швидкість вітру, м/с.
Для важчих домішок, які осідають зі швидкістю від 1 до 20 см/с, поправка розраховується за формулою:
. (0)
Для твердих частинок, які осідають зі швидкістю більш як 20 см/с, поправка приймається рівною 10.
Врублевская Елена Васильевна
МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
к изучению курса
«ЭКОНОМИКА ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ»
для студентов заочной формы обучения
по специальностям 6.050200 «Менеджмент организаций» и
- Передмова
- 1. Програма курсу “Економіка природокористування”, рекомендована література та екзаменаційні питання
- Тема 1. Економіка і довкілля
- Тема 2. Причини еколого-економічних проблем
- Тема 3. Економічні засади формування екологічної політики
- Тема 4. Економічна оцінка ресурсів довкілля на засадах неокласичної економічної теорії
- Тема 5. Економічна оцінка природних ресурсів в Україні
- Тема 6. Економічні інструменти екополітики
- Тема 7. Економіка забруднення
- Тема 8. Економічний механізм природокористування в Україні
- Тема 9. Еколого-економічний рівень виробництва
- Тема 10. Екологічна небезпека глобалізації
- Рекомендована література Основна література
- Додаткова література
- Питання до іспиту
- 2. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з економіки природокористування
- Теоретичне питання
- Задача 1. Платежі за використання природних ресурсів
- Рекомендації щодо розв’язування задачі 1
- Задача 2. Еколого-економічна ефективність природоохоронної діяльності
- Рекомендації щодо розв’язування задачі 2
- Додатки додаток 1
- Теоретичне питання
- Задача 1
- Задача 2
- Додаток 2 Грошова оцінка земель, грн./га
- Додаток 3 Методика визначення економічних збитків від забруднення атмосферного повітря викидами стаціонарних джерел (за Балацьким о.Ф., Мельником л.Г.)
- 6.050100 «Учет и аудит»