4.3. Вартість і плата за водовикористання.
Собівартість 1м3 води визначають:
З
Ц = ----------
Q
де 3 - річні витрати, грн.;
Q - кількість забраної води, тис.м3 .
Внутрішню собівартість води на підприємствах міськводоканала визначають за формулою:
Зв
Цв = ----------,
Qв
де Зв - витрати на внутрішні господарчі потреби, грн;
Qв - кількість забраної води, тис.м3.
Вартість одного кубічного метра реалізованої чистої води розраховується за наступною формулою:
D
Св = -----------.
Q
де D - доходи від реалізації води, грн.;
Q - об'єм реалізованої води, тис.м3.
Грошові витрати підприємств-водовикористувачів визначають за наступною формулою:
Зв=СвQв+0,6Св'* Qс',
де Св - вартість одного м3 води, грн.;
Ов - об'єм забраної води, тис.м3 ;
Св' - вартість одного куб.м стічної води, грн.;
Ос' - об'єм води, яка скидається в каналізацію, м3.
Плата за використання водних ресурсів
прямі асиміляційне безповоротне
у межах ліміту понад ліміт
за звичайним тарифом за підвищеним тарифом
Плата за забруднення водних ресурсів
Плата, яка перевищує збиток від забруднення
Ефективна природоохоронна діяльність Неефективна природоохоронна діяльність
компенсаційні платежі штрафні санкції
Система платного водокористування.
Ціни тарифів за нормативні споживання водних ресурсів повинні диференціюватись за басейнами та ділянками річок з урахуванням розвитку і розміщенням продуктивних сил регіонів. Доречі сказати, що басейновий принцип управління водними ресурсами давно існує в розвинутих країнах. Суть його досить проста - платежі за водокористування (нехай навіть частково) надходять на рахунок однієї організації яка повністю відповідає за стан ріки, наприклад, Дніпра та його водосховищ. Така організація повинна мати право встановлювати ліміти на водокористування, контролювати їх дотримання, здійснювати облік води. Основою такої організації могло б стати Дніпровське водогосподарське об'єднання при Держводгоспі яке, поки що в основному відповідає за стан гідротехнічних споруд та водозабезпечення. В разі надання відповідних повноважень з цієї організації можна б було спитати і за стан Дніпра та його приток , а також вимагати поліпшення якості води в річці.
Ставки штрафних платежів за наднормативне споживання води, яке веде до забруднення та виснаження природних ресурсів, необхідно встановлювати з урахуванням підвищених додаткових витрат, необхідних для відновлення водних ресурсів та ліквідації або запобіганню негативних наслідків порушення нормативів водокористування. При цьому необхідно встановити такий розмір платежів, який би був більшим за додатковий прибуток, отриманий підприємствами від наднормативного споживання водних ресурсів. Має сенс ставку штрафного платежу встановлювати прогресивною.
Доцільно всім водокористувачам доводити ліміти на водокористування та суму коштів за витрату води і видавати це разом з нарядом щодо виконання виробничого завдання. Облік має здійснюватись за допомогою комп'ютерної мережі.
Підприємствам, що досягли успіхів у результаті здійснення водоохоронних заходів з суттєвого зниження водоспоживання та забруднення природних вод, повинні надаватись економічні пільги, суть яких полягає в перерахуванні у прибуток підприємства разових та поточних компенсаційних сум. Економічне регулювання раціонального водокористування може здійснюватися за рахунок додаткових коштів, що формуються в результаті штрафних санкцій за недостатню ефективну водоохоронну діяльність підприємств. Необхідно відзначити, що існуючі в даний час тарифи на воду ще недостатньо відображають її дійсну соціальну та економічну цінність. Постановою Кабінету Міністрів №185 від 31.02 1995р. плата за воду 1995р. була збільшена порівняно з 1994р. у 15 разів. Але існуючі пільгові коефіцієнти призвели до різкої відмінності у платі за використання 1м3 води по галузях народного ґосподарства, що не відповідає вимогам раціонального природокористування. Плату за використання води необхідно диференціювати тільки по басейнах річок, а відмінність між галузями закладатиметься у плату за забруднення водних ресурсів, причому, ця відмінність відображатиме рівень водоохоронної діяльності на підприємствах галузі.
- Тема 1. Предмет, метод та завдання курсу економіка природокористування.
- Поняття природокористування, його соціально – економічна суть і складові частини.
- 1.2. Предмет і завдання науки економіка природокористування. Методи досліджень.
- 1.3. Принципи екологічної оцінки. Еколого – економічна ефективність природоохоронних заходів.
- 1.4. Наукові основи раціонального природокористування. Видовий склад природних ресурсів.
- Тема 2. Природно-ресурсний потенціал та ресурсне забезпечення виробництва.
- 2.1. Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія: сутність та зміст.
- 2.2. Основні напрями, резерви і шляхи докорінного підвищення ефективності використання природно- ресурсного потенціалу.
- Тема 3. Раціональне використання та охорона земельних ресурсів.
- 3.1. Земельний фонд України. Екологічні проблеми сільського господарства.
- Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у грунті
- Питомий збиток від викиду 1т відходів у грунт.
- 3.2. Земельна рента
- 3.3. Оцінка земельних ресурсів та плата за землю.
- Грошова оцінка орних земель України у суспільному секторі виробництва у цінах 1996р.
- Тема 4. Раціональне використання та охорона водних ресурсів.
- Поняття раціонального водокористування та основні його напрямки.
- 4.2. Визначення обсягу використання води.
- Приклад
- За обсягом оплати послуг за водопостачання. Приклад.
- За обсягом виробленої електроенергії
- 4.3. Вартість і плата за водовикористання.
- 4.4. Джерела забруднення вод в Україні.
- 4.5. Визначення економічного збитку при виборі заходів.
- Чистий економічний ефект комплексу заходів(річний):
- Тема 5. Лісові ресурси, їх використання та охорона.
- 5.1. Лісові ресурси та показники їх використання.
- 5.2. Економічна оцінка лісу і рослинності.
- 5.3. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
- 5.4. Заходи щодо поліпшення використання, відновлення і охорони лісових ресурсів та рослинного світу.
- Тема 6. Еколого- економічні проблеми охорони атмосферного повітря.
- 6.1. Показники забруднення атмосферного повітря та його наслідки.
- 6.2. Оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря.
- 6.3. Заходи щодо охорони і очищення атмосферного повітря та обчислення їх ефективності.
- Тема 7. Економіко-екологічна оцінка корисних копалин.
- 7.1. Мета та принципи економічної оцінки. Диференційна гірнича рента.
- Кадастрова оцінка родовищ користних копалин. Принципи побудови кадастрової системи.
- Тема 8. Техніко-економічне обгрунтування кондицій на балансові запаси корисних копалин. Оцінка еколого-економічних наслідків витрат корисних копалин при добуванні.
- Принципи обгрунтування кондицій. Економічні критерії визначення кондиційності. Коефіцієнт кондиційності.
- 8.2. Еколого-економічна оцінка рівня та груп втрат. Визначення коефіцієнтів вилучення кількості корисних копалин та зміни якості. Відтворення економічних витрат.
- 8.3. Методи нормування показників вилучення корисних копалин.Нормування показників вилучених корисних копалин.
- 8.4. Напрями та шляхи стабілізації екологічної ситуації
- 2. Рекультивація земель, порушених гірничодобувними роботами.
- Рекомендована література