Поведінка забруднень у водоймах

Окремі види забруднень мають вкрай негативний вплив на довкілля та на здоров’я людей.

Фізичне забруднення небезпечне в першу чергу для тих живих організмів, які мешкають у водоймах. Зменшення прозорості води погіршує умови фотосинтезу рослин, знижує їх продуктивність. Нерозчинні домішки забивають зябра риб, що в окремих випадках може спричинити їх загибель. Відбуваються порушення взаємозв’язків у ланцюгах живлення, внаслідок чого можуть наступити необоротні зміни всього природного комплексу. Істотно погіршуються властивості води з точки зору її використання для забезпечення потреб населення та на виробництві.

Серед хімічних забрудників найбільшу небезпеку мають нафта і нафтопродукти, які потрапляють в навколишнє середовище під час техногенних аварій. За даними світових природоохоронних організацій щороку виливається близько 10% усієї нафти, яка видобувається, внаслідок чого понад 1/3 поверхні Світового океану вкрита нафтовою плівкою. Ця плівка перешкоджає процесові газообміну між водою та атмосферою. Істотно зменшується вміст кисню у воді, що вкрай негативно впливає на життєдіяльність тварин – риб, молюсків, ссавців. Згустки нафтопродуктів, зокрема мазуту, можуть осідати на дно, де спричиняють масову загибель донних мікроорганізмів. Це значно погіршує процес самоочищення води. Якщо донні осади істотно забруднені, то в процесі їх перегнивання утворюються отруйні сполуки – сірководень та інші. Вони забруднюють всю воду у водоймі, масово гинуть її мешканці.

Останнім часом дуже негативний вплив на екологічну ситуацію у водоймах мають так звані ПАР – поверхнево-активні речовини, які входять до складу всіх миючих засобів. Ці сполуки створені штучно, тому надзвичайно стійкі і мають здатність зберігатись у воді роками. Більшість із них містять фосфор, що сприяє бурхливому розмноженню у воді синьо-зелених водоростей. Таке «цвітіння» води супроводжується різким зменшенням кисню у воді, що є основною причиною загибелі живих організмів.

За даними ООН, у світі щороку виробляється понад 100 000 хімічних сполук, з яких до 15 000 є токсичними. Шкідлива дія цих речовин посилюється за рахунок кумулятивного ефекту – послідовного збільшення вмісту хімічних сполук у кожній наступній ланці харчового ланцюга. Зокрема доведено, що у фітопланктоні вміст токсичної речовини вдесятеро вищий, ніж у воді, в зоопланктоні – в 10 разів більший, а у рибі – ще вдесятеро. Таким чином, в організмі хижої риби – щуки чи судака – концентрація токсинів може перевищувати їх вміст у воді в сотні й тисячі разів. Дослідження екологів довели, що в окремих ділянках Світового океану вміст ртуті дорівнює 800 мг на 1 кг маси тіла риби. Це означає, що з’ївши 5-8 таких рибин, людина отримає кількість ртуті, яка міститься в медичному термометрі. Споживання продукції, що містить токсичні речовини, спричиняє важкі розлади здоров’я людей: порушення роботи центральної нервової системи, органів травлення, ураження кісток та м’язової тканини, отруєння, захворювання на рак та передчасну смерть.

Дослідження гідробіологів показали, що теплове забруднення істотно змінює термічний і біологічний режим водойми. Підвищення температури до26-30°С пригнічує життєдіяльність організмів, оскільки зменшується вміст кисню у воді. Натомість відбувається «цвітіння» води за рахунок бурхливого розмноження мікроскопічних водоростей. Якщо температура води зростає до 36°С, вся риба гине.

Біологічне забруднення особливо небезпечне тому, що через воду можуть поширюватись важкі захворювання: холера, дизентерія, гепатит. Щороку від цих хвороб у світі помирає до 50 тис. чоловік. Часто біологічне забруднення спостерігається в місцях масового відпочинку людей – в курортних та рекреаційних зонах узбережжя озер, морів, інших водойм. Тому впродовж останніх років багаторазово закривались пляжі та переносився початок сезону купання.

Завдання 2. Складіть перелік забрудників, найбільш небезпечних для довкілля та здоров’я людей. Які вони спричиняють наслідки?