Пам’ятки природи як об’єкт екологічного туризму, їх використання та охорона

курсовая работа

2.3 Ботанічні сади в Україні, їх становлення та сучасний стан

В Україні монастирський город мала Києво - Печерська Лавра. У 1709 р. було створено «запасну аптеку», а також «аптекарські сади» в Лубнах і селі Тернах Лубенського повіту. Але перший офіційний на території України «аптекарський город» заснували за наказом Петра І у Лубнах (1714), і вже з 1721 р. він здатен був постачати лікарські рослини першій в Україні «Польовій аптеці для Малоросії». Через лубенські «аптекарські сади» в нашу культуру були введені нагідки лікарські, наперстянка пурпурова, марена красильна, перший український сорт мяти перцевої (професор Анастасій Зайкевич). Природним продовженням цієї роботи стало створення в Лубнах у 1916 р. першої в Україні та Росії установи з вивчення й культивування лікарських рослин (нині -- Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології НААН). На площі 4,75 десятини було закладено розсадник із 16 видів рослин, посаджені плантації шавлії, мяти, валеріани, започатковано досліди з агротехніки, фітохімії та селекції мяти перцевої, ромашки лікарської, розбудовувалися дослідницькі лабораторії й завод із переробки лікарської сировини. З 1925 р. виплекані в Лубнах лікарські рослини експортували в Німеччину, Великобританію, США. [18]

Наприкінці XVIII ст. на схилах Андріївської гори було закладено Аптекарський сад, який поставляв лікарські рослини в історичні аптеки Києва: аптеку І. Гретера, що неподалік від аптекарського саду, і аптеку на Подолі. У XIX ст. продукція Аптекарського саду розсилалася у всі госпіталі України через «магазин аптекарських речей». Науковими установами при університетах стали ботанічні сади Харкова, Києва, Львова, Одеси. Хоча у Львові польський король Ян II Казимир заснував університет ще в 1661 р. (нині -- Львівський національний університет ім. І. Франка), розвиток біологічної науки розпочався там пізніше, і лише у 1852 р. на місці колишнього саду монастиря Тринітаріїв зорганізувався ботанічний сад. Найстарішими українськими ботанічними садами вважаються: ботанічний сад Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (1804) й Кременецький ботанічний сад (1806), створений при Волинському ліцеї (м. Кременець). Історія відкриття та діяльності Харківського університетського саду повязана з іменами Л. Ценковського, В. Арнольді, А. Краснова, А. Потебні, В. Залеського, В. Талієва та інших відомих учених. [2, 30 c.]

Один із найбільших ботанічних садів України -- «Імператорський економо - ботанічний сад» (нині Нікітський ботанічний сад -- Національний науковий центр НААН) закладений поселенцями - греками у вересні 1812 р. у Криму поблизу села Нікіта. З появою в 1833 р. Київського університету Святого Володимира (нині Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка) виникла потреба в організації ботанічного саду як науково - дослідної установи. Так було закладено ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна (1839), основу колекції якого створили екземпляри із розформованого Волинського ліцею. У 1969 р. сад отримав статус науково-дослідної установи, а в 1992 р. -- обєкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Структурним підрозділом ботанічного саду є Ботанічний музей (1934), у фондах якого налічується понад 20 тис. гербарних зразків та понад 2 тис. натурних експонатів вищих і нижчих рослин. До видатних організаторів і керівників саду належать: Р. Траутфеттер, О. Рогович, І. Борщов, І. Шмальгаузен, С. Навашин, О. Фомін, Д. Процент, І. Білоконь, В. Лапчик, Д. Зеров, О. Липа, В. Соломаха, В. Капустян та інші вчені. [18]

За сучасними даними, в Україні функціонує понад 36 ботанічних садів (загальна площа перевищує 1 тис. га) різного масштабу та рівня упорядкування. Переважна їх частина -- підрозділи національних і державних університетів (НУ, ДУ), лісних, аграрних, педагогічних, медичних, фармацевтичних навчальних закладів і наукових установ. У них інтродуковані близько 3,5 тис. таксонів деревних форм. Площа територій та видовий склад колекцій періодично змінюються, тому наведені дані узагальнені. [2, 30 c.]

Безперечними лідерами серед ботанічних садів України вважаються Нікітський ботанічний садів -- Національний науковий центр НААН, Донецький ботанічний сад НАНУ та Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка із філіями в різних районах України. [2, 32 c.]

Слід додати про ботанічні сади, що знаходяться на стадії розбудови. Це ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету ім. Володимира Короленка, Одеського державного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Луганського національного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини, Херсонського державного університету, ботанічний сад «Юннатівський» Сумського міського центру еколого - натуралістичної творчості учнівської молоді (м. Суми), Хмельницький ботанічний сад. [18]

У сучасному суспільстві кожний ботанічний сад -- жива бібліотека, майстерня природи, прикраса і надбання держави, міста і людей. Ботанічні сади мають природоохоронне значення, надають території вигляд високодекоративного ландшафтного ансамблю та інтерєрного простору, створюють, збагачують та утримують колекції; ведуть господарську і госпдоговірну діяльність; забезпечують проведення навчального процесу навчальних закладів біологічного, лісотехнічного, сільськогосподарського, медичного, фармацевтичного та інших напрямків. Пріоритетними науково-дослідними напрямами вважаються: збереження біорізноманіття й генофонду рослин ex situ; вивчення природної та інтродукованої флори; вирішення теоретичних та практичних питань інтродукції та акліматизації рослин; розроблення наукових основ охорони і збереження рідкісних та зникаючих видів рослин; вивчення питань агротехніки вирощування, розмноження й впровадження у виробництво цінних декоративних, екзотичних, лікарських, харчових, пряно-ароматичних, кормових та інших корисних рослин; розроблення методів захисту інтродуцентів від шкідників і хвороб; антропогенні зміни рослинного покриву; формування принципів оптимізації урбанізованих ландшафтів за допомогою рослин; розвиток теорії та практики фітодизайну інтерєрів, декоративного садівництва і ландшафтної архітектури; створення баз даних для ЕОМ про колекційні фонди рослин, створення та виконання програм екологiчного виховання й пропаганди природоохоронних знань. у нинішньому стані природної флори ботанічні сади є дієвими центрами інтродукції та збереження дикорослих видів лікарських рослин, з яких 255 занесено до Червоної книги України (1996).

Делись добром ;)