Трагедія Аральського моря як приклад недбалого користування природними ресурсами

реферат

Водний баланс Аральського моря

1912 - 1960

Притік в Арал

Вода, що залишилась для Аралу

Дефіцит

Річки, ґрунтові води, опади, втрати в дельтах, випаровування з поверхні моря

63410

869

ВСЬОГО

77

77

0

"right">Таблиця 3

Водний баланс Аральського моря (продовження)

1960 - 1990

Притік в Арал

Вода, що залишилась для Аралу

Дефіцит

Річки, ґрунтові води, опади, втрати в дельтах, випаровування з поверхні моря

555

434

ВСЬОГО

15

38

23

З 1960 по 1990 рр. площа зрошуваних земель в Центральній Азії збільшилась з 4,5 млн. до 7 млн. га. Населення у регіоні зросло з 14 млн. до 50 млн. Вимоги на воду в народному господарстві зросли з 60 по 120 км3 в рік, з яких 90% необхідні для зрошення.

Водозабір здійснювався, головним чином, з двох річок, що живлять Аральське море - Амударї і Сирдарї, причому в такому масштабі, що до середини 80-х років в Аральське море надходила лише невелика частина їх стоку. Надмірне використання води для зрошення призвело до поступового висихання Аральського моря, опустелювання його дельт. Вода моря з солонуватою (10 г/л) перетворилася в сильно засолену (40 г/л), зробившись непридатною для проживання багатьох видів флори і фауни, часто ендемічних.

За 20 років рівень озера знизився на 17 м, що призвело до катастрофічних соціально-економічних наслідків для населення Приаралья (чисельність якого оцінюється в 3 млн. чоловік).

В результаті в Приаральї сформувався складний комплекс еколого-соціально-економічних проблем, що мають за походженням і рівнем наслідків, міжнародний характер. Море втратило колишнє рибогосподарське і транспортне значення. Воно розділилося на дві частини - Великий і Малий (Північний) Арал і відійшло від берегів місцями більш ніж на 100-150 км. [2]

За останні роки спостерігається тенденція до зниження водозабору, приблизно на 10%, усіма республіками басейну Аральського моря крім Республіки Узбекистан.

Незважаючи на це рівень Аральського моря продовжує знижуватися. Для стабілізації рівня на сучасному рівні необхідний, за висновком експертів, щорічний приплив води обємом 35 км3 проти фактичного 15 км3.

Природно виникають питання, де взяти необхідний обсяг води і як його довести до Аральського моря? Адже пропускна здатність русел річок у нижній течії дуже низька. Так, русло Сирдарї не здатне пропустити скиди з Токтогульского водосховища, якщо останнє працює в зимовому режимі.

Крім того, наразі спостерігаються проблеми, які не сприяють покращенню ситуації в Аральському морі [4]:

а) практичні заходи з порятунку Аральського моря країнами регіону або взагалі не вживаються, або ці заходи малоефективні;

б) знижується якість роботи з моніторингу обсягів забраної і використаної води;

в) відсутні надійні спостереження за стоком річок в зоні їх формування, а також за скидами в Аральське море.

Нижче наведений космічний знімок вигляду Аральського моря на березень 2010 року [7]:

Рис. 1 Аральське море березень 2010 року

Делись добром ;)