Вплив атомних електростанцій на навколишнє середовище

курсовая работа

2.4 Перспективне будівництво в ядерній енергетиці

атомний енергетика радіаційний безпека

Роль напряму, основна задача та шляхи її вирішення. На планований період до 2030 року та подальшу перспективу основною задачею за цим напрямом є своєчасне спорудження нових потужностей на доповнення та заміну тим, що знімаються з експлуатації.

Обовязковими умовами при вирішенні вказаної задачі є:

- безумовне дотримання всіх вимог та норм з безпеки та обмеження негативного впливу на персонал, населення та довкілля при проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію нових обєктів;

- прийняття таких керівних та проектних рішень стосовно нових ядерних енергоблоків, які забезпечуватимуть максимально досяжний рівень їх безпеки при збереженні конкурентоспроможності даних обєктів та ЯЕК України в цілому;

- врахування регіональних енергетичних потреб та соціально-економічних аспектів при спорудженні нових ядерних енергоблоків;

- максимальне використання інфраструктури, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та ін. видів ресурсів, які існують на майданчиках діючих АЕС та вивільнятимуться при ЗЕ їх енергоблоків.

Шляхами вирішення основної задачі є:

- удосконалення можливостей електромереж для повноцінного відпуску електроенергії, яка виробляється на діючих та вироблятиметься на нових енергоблоках;

- завершення будівництва обєктів високої готовності;

- визначення перспективного типу (типів) реактору, який буде основою для проектування нових енергоблоків;

- спорудження протягом планованого періоду до 2030 року нових ядерних енергоблоків на заміну тим, що знімаються з експлуатації;

- створення сприятливих засад для подальшого перспективного будівництва.

Завершення будівництва обєктів високої готовності. До обєктів високої готовності, які зараз будуються, належать:

- енергоблок №2 Хмельницької АЕС;

- енергоблок №4 Рівненської АЕС;

- Ташлицька гідроакумулююча електростанція (ТГАЕС), як складова Південно-Українського енергетичного комплексу (ПУЕК).

Всі завдання із завершення будівництва обєктів високої готовності відносяться до першочергових, виконання яких має бути завершене на протязі найближчих 5 років. Основні завдання, терміни їх виконання та очікувані результати вказані в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Завдання із завершення будівництва обєктів високої готовності

Завдання

Очікувані результати

1

Завершення розробки пакету документів, необхідних для

ліцензування блоків №2 ХАЕС та №4 РАЕС

Обгрунтовуючі матеріали для отримання ліцензій і дозволів

2

Енергопуск блоку №2 ХАЕС

Початок відпуску електроенергії до

мережі блоком потужністю 1000 МВт

3

Енергопуск блоку №4 РАЕС

Початок відпуску електроенергії до

мережі блоком потужністю 1000 МВт

4

Реалізація 1-ї стадії розгортання системи моніторингу довкілля в зоні впливу ТГАЕС

Дані про стан довкілля до введення

в експлуатацію пускового комплексу

5

Введення в експлуатацію пускового комплексу ТГАЕС у складі двох агрегатів

Початок роботи в мережі 2-х агрегатів встановленою потужністю 312 МВт (в турбінному режимі)

6

Розгортання в повному обсязі системи моніторингу довкілля в зоні впливу ТГАЕС

Дані про стан довкілля після введення в експлуатацію пускового комплексу та при подальшій роботі ТГАЕС

7

Введення в експлуатацію

агрегатів №№3-6 ТГАЕС

Робота в мережі ТГАЕС в проектному

обсязі (6 агрегатів потужністю 906 МВт в турбінному режимі)

Вибір перспективного типу реактору. Випереджуюче визначення перспективного типу реактору (або декількох типів), який буде основою для проектування нових енергоблоків, є основною умовою швидкого виконання етапу передпроектних вишукувань, включаючи розробку ТЕО інвестицій.

На сьогодні на світовому ринку наявні пропозиції за проектами енергоблоків третього покоління середньої (600-640 МВт) та великої (1000-1750 МВт) потужності. Порівняльний аналіз наявних даних, з урахуванням існуючих в Україні реалій, дозволяє зробити наступні висновки:

- за проектним рівнем безпеки та ціновими характеристиками всі пропоновані типи реакторів порівняні;

- з точки зору можливості максимального залучення вітчизняних виробників і використання національного досвіду спорудження та експлуатації РУ, більша перевага надається легководним реакторам;

- в разі будівництва нових блоків на майданчиках з діючими РУ типу ВВЕР, враховуючи

- принцип однотипності енергоблоків, більш доцільним вбачається спорудження блоків з легководними реакторами під тиском;

- в разі будівництва нових енергоблоків на майданчику ХАЕС, де вже була виконана і певна частина будівельних робіт із спорудження енергоблоків №№3,4 з РУ типу ВВЕР-1000, доцільним вбачається спорудження нових енергоблоків з РУ типу ВВЕР.

З урахуванням значного інвестиційного періоду (12 років) від початку передпроектних вишукувань до введення в експлуатацію нового енергоблоку, визначення перспективних типів реакторів для нових енергоблоків, які споруджуватимуться в період 2010-2020 рр., відноситься до першочергових завдань і має бути виконане до кінця 2005 року у вигляді відповідного розгорнутого техніко-економічного аналізу (доповіді).

В подальшому вказаний техніко-економічний аналіз має оновлюватись кожні 4-5 років з урахуванням виходу на стадію комерційної реалізації реакторів четвертого покоління, в тому числі:

- реакторів, базованих на еволюційних проектах;

- принципово нових реакторів по відношенню до традиційних комерційних типів, зокрема реакторів на швидких нейтронах, реакторів на інших видах палива (U-Th,U-Pu) та ін.

Остаточний вибір типу РУ для кожного нового енергоблоку або групи блоків повинен здійснюватись на підставі тендеру за наступними вихідними умовами:

- узгодження з можливостями вітчизняного ядерно-паливного циклу;

- максимальне можливе залучення вітчизняних виробників обладнання та устаткування;

- врахування маневрових характеристик.

Потужність кожного нового енергоблоку має бути заздалегідь визначена виходячи із загальнонаціональних та регіональних потреб, можливостей електромереж, забезпеченості майданчиків та ін., і входити до вихідних умов тендеру.

Спорудження нових ядерних енергоблоків. Вихідні умови планування обсягів перспективного будівництва наведені в підрозділі 2.1. Динаміка спорудження нових ядерних енергоблоків для розроблених сценаріїв розвитку ЯЕК представлена в таблиця 2.1, відповідна прогнозована щорічна величина їх сумарної встановленої потужності наведена на рисунках 2.2 - 2.4.

Для всіх сценаріїв розвитку ЯЕК прогнозована на період до 2030 року кількість нових блоків порівняна з кількістю блоків, які остаточно зупинятимуться. Тому спорудження нових блоків передбачається виключно на майданчиках діючих АЕС, як найбільш виправдане з технічних, економічних і соціальних міркувань. Виходячи з можливостей існуючих майданчиків, будівництво перших двох із запланованих до спорудження нових ядерних енергоблоків передбачається на майданчику Хмельницької АЕС.

Першочерговими завданнями за цим напрямком, виконання яких планується протягом найближчих 5 років, є наступні:

- виконання передпроектних вишукувань, розробка ТЕО інвестицій та проекту для першого з нових енергоблоків (ймовірно енергоблоку №3 ХАЕС);

- початок будівельно-монтажних робіт на цьому блоці;

- початок передпроектних вишукувань та розробки ТЕО інвестицій для другого нового енергоблоку (ймовірно енергоблоку №4 ХАЕС).

Середньострокові та довгострокові завдання із спорудження нових ядерних енергоблоків включають весь комплекс робіт на нових блоках в обсягах та в терміни, що визначатимуться фактичним сценарієм розвитку ЯЕК.

3. Вплив АЕС на довкілля

За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАРАТЕ), у 26 країнах світу експлуатується 416 ядерних енергоблоків, які виробляють близько 16 % усієї електроенергії. Деякі країни основну ставку зробили саме на АЕС. Наприклад, у Франції АЕС виробляють більш як 70 % електроенергії. Але інші країни (Швеція, Данія, Австрія, Філіппіни) заявили про свій намір цілком відмовитися від АЕС і демонтувати ядерні блоки, які працюють там. Палкі суперечки особливо посилилися після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 р. Одні вчені, енергетики й політичні діячі обстоюють думку, що без атомної енергетики людство не зможе обійтися, і слід лише зробити все можливе, щоб звести ризик аварії на АЕС до мінімуму. Як доказ на користь атомної енергетики наводяться дані про те, що АЕС використовують мало «палива» порівняно з ТЕС (добова витрата мазуту на тепловій електростанції потужністю 2000 МВт становить 8,3 тис. т, вугілля -- 10 тис. т, а урану на атомній -- 180 кг). Вітчизняні енергетики-атомники протягом тривалого часу доводили також, що електроенергія, яку виробляють АЕС, дешевша від тієї, яку виробляють ТЕС, і що АЕС, мовляв, менше забруднюють навколишнє середовище, ніж ТЕС.

Противники АЕС (їх значно побільшало після аварії на Чорнобильській АЕС і розсекречення матеріалів, повязаних із діяльністю Мінатоменерго колишнього СРСР) наполягають на якнайшвидшій забороні цього способу добування енергії як шкідливого й небезпечного для біосфери.

Сьогодні доведено: твердження про «дешевизну» атомної енергії (вважалося, що в колишньому СРСР вона коштувала в три рази менше, ніж у розвинених країнах Заходу) -- це навмисна фальсифікація. Річ у тім, що проектувальники вітчизняних АЕС не вносили у вартість «атомного» кіловата такі затрати, як пере­робка й поховання радіоактивних відходів, а за оцінками спеціалістів, вони становлять понад 75 % вартості всього паливного циклу АЕС. Не враховувалася також вартість демонтажу АЕС, а втім АЕС через 25--30 років роботи має бути зупинена, розібрана або похована, оскільки радіоактивність її агрегатів та обладнання перевищить норми. А вартість демонтажу, за оцінками західних фахівців, дорівнює вартості її будівництва. Не були враховані й інші затрати, повязані з експлуатацією АЕС, зокрема зумовлені вимогами стосовно безпеки її роботи (на АЕС, що функціонують у розвинених країнах, ці вимоги були набагато жорсткіші, ніж на радянських). Доведено, що вартість «атомного» кіловата насправді втроє вища, ніж «газового», й удвоє, ніж «вугільного». Як пишуть німецькі експерти в цій галузі, «атомна енергія дешева лише там, де безпека стоїть на другому плані, й доти, доки людство мириться з тим, що його сьогоднішнє марнотратство щодо електроенергії загрожує майбутнім поколінням пекельним радіоактивним жахом».

Делись добром ;)