Вплив екологічної ситуації території на якісний склад фруктової продукції в межах Ізяславського району Хмельницької області

дипломная работа

1.4 Екологічні дослідження водних обєктів як складової довкілля, що зазнає впливу забруднення

Питання використання і захисту водних ресурсів набуває в даний час важливого та актуального значення.

Водні ресурси району обмеженні та розділяються по території нерівномірно. Забруднення водних обєктів також відбувається з -за випадання кислотних дощів, випадання шкідливих речовин з атмосфери.

Річки, що протікають по території району, відносяться до категорії водойм помірного забруднення. Майже у всіх річках області фіксується перевищення норм гранично допустимих концентрацій легко окисних органічних сполук.

Найвищий рівень забруднення органічними речовинами 2 - 4 ГДК спостерігається у рр. Хоморі, Горині на ряду з іншими річками області.

Не є благополучним стан поверхневих вод по вмісту солей важких металів, в першу чергу заліза, міді. Концентрація заліза у р. Хомора перевищують ГДК у три рази, а міді у р. Горинь - в 9 -7 разів.

Останнім часом в р. Горинь фіксується наявність нафтопродуктів, їх вміст перевищує ГДК у 3 - 4 рази.

Разом з тим розвиток промисловості, сільського господарства, ріст населення ставлять все більші вимоги відносно експлуатації водних ресурсів як в кількісному так і в якісному відношенні.

Обмеженість і нерівномірність розподілу водних ресурсів з одного боку, все більш зростаючий попит на воду і погіршення її якості з другого, ставлять необхідність раціонального використання і охорони водних ресурсів в число особливо актуальних завдань.

В комплексі водоохоронних заходів, направлених на охорону водних ресурсів від виснаження, замулення та забруднення, особливе місце відводиться питанню створення водоохоронних зон і прибережних смуг малих річок і водойм [2].

Встановлення водоохоронних зон і прибережних смуг проводиться з метою розробки та здійснення заходів, спрямованих на підтримання сприятливого водного режиму річок та водойм, поліпшення санітарного стану, захист від їх замулення продуктами ерозії, запобігання забруднення пестицидами, біогенними речовинами та іншими шкідливими речовинами.

Гідрологічна мережа Ізяславського району досить розвинена і належить до басейну р. Дніпра.

Річки приймають в себе велику кількість невеликих струмків і таким чином створюють систему обводнення району.

Головними річками на території району є : Горинь, Гнилий Ріг, Хомора, Вілія, Припутинка (рис.1.3)

Всі річки мають неглибокі долини, характеризуються повільною течією води. Характерною рисою річкових долин є їх надзвичайна розгалуженість. Заплави річок в більшості випадків заболочені і мають близький до поверхні рівень ґрунтових вод.

За своїм режимом річки району належать до типу рівнинних. Для них характерні яскраво виражені весняні повені, низький рівень води влітку і деяке підвищення його восени і взимку. Основними джерелами живлення річок є сніг, дощові та підземні води.

Річка Горинь - одна з найбільших правих приток Припяті. Вона бере початок біля с. Волиця Тернопільської області. Довжина річки 659 км. На території району 61,4 км, площа басейну 27700 км. кв., протікає річка майже по середині району з південного заходу на північний схід. Річка вільно меандрує і створює дуже широку над заплавну терасу[7].

Лісистість басейну становить 1.8 %, заболоченість - 6%. Середньорічний стік становить 711 млн. м3. Річка має дощове живлення та талими водами, а також підземне.

Річка Вілія - ліва притока р. Горинь. Довжина річки 77 км., на території району - 19.2 км, площа басейну - 1810 км2. Річка тече по границі району і Рівненської області. Долина річки широка, неглибока.

Річка Хомора - найбільша ліва притока р. Случі. Її довжина 110 км, а в межах району 26.2 км. Річка бере початок на південь від с. Кузминці. Площа басейну 1460 км2. Долина річки широка. Лісистість басейну становить 10 %, заболоченість - 11%. Середньорічний стік становить 206.35 м3.

Річка Гнилий Ріг бере початок біля с. Мокрець. Це права притока р. Вілії. Довжина річки28 км, площа басейну 201 км2. Річка має неглибоку заболочену заплаву.

Річки району приймають в себе велику кількість струмків, а на осушених землях - канав.

Всього на території району нараховується 730 струмків, довжиною 823.7 км, в т. ч. зарегульованих ставками - 20.2 км. Струмки північної і північно - західної частини району мають широкі і неглибокі долини, а південної - глибокі долини з крутими схилами.

Характеристика річок району та притоків подана в таблиці 1.6 Під водоймами, які мають площу не менше 0.5 га, в районі зайнято 284.0 га, кількість їх 75 штук. Розміщені вони в основному в річкових долинах і використовуються для риборозведення та комплексного користування. В більшості випадків береги водойм розорані, що призводить до їх поступового замулювання.

Таблиця 1.6 Характеристика річок Ізяславського району Хмельницької області [8]

Назва річок

Куди впадає

Відстань від витоку в км

Довжина по району

Ширина русла

Похил, м/км

Ширина заплави

Площа басейну

К-сть ставків в долині річки. Шт.

Загальна протяжність річок, км

всього

В т. ч. зарегуль ставкам

Горинь

Припять

496

61,4

9,2

15 -20

0,33

800 -1000

27770

0

659

Гнилий Ріг

Вілія

-

7,6

2,2

3 - 5

1,8

2500

201

1

141

Хомора

Случ

80

26,2

2,8

5 - 8

0,67

1000-1500

1460

1

141

Припутинка

Горинь

518

0,8

2,2

4 - 6

1,2

1800

43

5

13

Вілія

Горинь

448

9,2

-

10-12

1,4

3500

1810

-

77

Річки і водойми використовуються для різних народно - господарських потреб. В основному - риборозведення, комплексне використання і водопостачання.

Внаслідок господарської діяльності стан річок і водойм за останні роки дещо погіршився. Так, менше стало риби в річках і зменшилась кількість різної водної живності, зубожіла травяна рослинність (осока, очерет) по берегах річок і водойм.

Все це викликано тим, що водні ресурси забруднюються промисловими і комунальними підприємствами, тваринницькими комплексами і фермами. Особливо це стосується Клембівського цукрового заводу, бані в м. Ізяслав.

Слід відмітити , що замулювання річок та водойм проходить внаслідок ерозії ґрунтів і розорювання земель до самого урізу води.

Випасання худоби негативно впливає на стан травостою в прибережних смугах, погіршує їх захисну роль, і сприяє швидкому їх замуленню. Випасання худоби на території району в межах прибережних смуг проводиться на площі понад 300 га, що становить біля 8 % від їх загальної площі.

Для створення і підтримання сприятливого водного режиму і поліпшення санітарного та екологічного стану малих річок та водойм, захист їх від замулювання продуктами ерозії ґрунтів та забруднення пестицидами та біогенними речовинами, в межах водоохоронних зон необхідно :

- на крутих схилах проводити оранку, посів та обробіток с - г культур поперек схилу. Застосування ланкування, грунтозаглиблення, переривчасте боронування, щілювання, вапнування ґрунтів, снігозатримання, посів смугами, тощо;

- розміщати тваринницькі комплекси, господарські двори та ніші обєкти, стоки, які потребують очистки, на віддалі від водойм та річок, передбаченні санітарними та екологічними нормами;

- вносити добрива у вигляді важкорозчинних форм з приорюванням;

надавати перевагу біологічному методу боротьби з шкідниками і хворобами рослин.

В межах водоохоронних зон забороняється:

- застосування авіації з метою внесення отрутохімікатів для боротьби з шкідниками, хворобами рослин і засмічення посівів;

- будівництво сховищ для зберігання мінеральних добрив і пестицидів;

- корчування чагарнику та дрібнолісся ґрунтозахисного і медичноохоронного значення;

- будівництво тваринницьких комплексів, розміщення очисних споруд;

- застосування зрошування стічними водами.

В межах прибережних смуг забороняється:

регулярне розорювання земель;

застосування отрутохімікатів;

випасання худоби і організація літніх таборів для худоби;

будівництво баз відпочинку, палаточних містечок, стоянок автомобілів і тощо;

здійснення руслорегулюючих робіт без затвердженого

проекту;

улаштування звалищ сміття, відходів виробництва;

замивання (заповнення) без відповідних проектів, озер і старих річищ в заплавах річок, а також виконання інших робіт, які шкідливо впливають на стан водних обєктів;

оранка, дискування, фрезерування земель на віддалі ближче 3 м від бровки русла.

Для запобігання замулюванню і забрудненню річок і водойм, а також для захисту берегів від руйнування, в технічній документації розроблені заходи по залуженню та залісенню земель в прибережних смугах.

Залуження намічено проводити по берегах річок та їх приток, якщо до їх берегів примикають орні землі і розорені кормові угіддя.

По берегах водойм та р. Горинь в прибережних смугах проектуються посадки приставкових та прируслових лісосмуг шириною 10 метрів, а якщо до водойм та річки примикають орні землі, то решту площі відводиться під залуження.

У випадках коли круті схили з еродованими ділянками включені до складу прибережних смуг з метою їх закріплення і зменшення мутності води, яка стікає по схилам. [2]

Делись добром ;)