Економіко-правовий механізм стимулювання раціонального використання і охорони довкілля

контрольная работа

3. Практичні завдання

3.1. Фермер Величко подав до суду позов до адміністрації державного заповідника про відшкодування шкоди, заподіяної його господарству в результаті знищення дикими кабанами врожаю картоплі на ділянці 43 га. Адміністрація заповідника відмовилася прийняти позовні вимоги, вказавши, що вона не може нести відповідальність за поведінку диких тварин у стані природної волі.

Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Обґрунтуйте позиції кожної із сторін у спорі. Яким має бути рішення суду? Чи змінилася б ситуація, якби шкода була заподіяна тваринами, котрі утримувалися в неволі, наприклад, в зоопарку?

Відповідь

Виходячи із загальних приписів законодавства України, в тому числі і екологічного права, про правопорушення і юридичну відповідальність можна дійти висновку про те що:

Право може впливати тільки на ті юридичні факти, що мають свідомо - вольовий характер, тобто протиправну поведінку субєктів. Крім цього подібні юридичні факти повинні бути не випадковими, а зумовлюватись певними причинами і тому повторюватись у часі.

Важливою юридичною ознакою правопорушення є його протиправність. З формально - юридичного аспекту протиправність - це порушення вимог норм права, невиконання юридичних обовязків, закріплених у нормативно - правових документах. Сутністю правопорушення є свавілля субєкта, тобто таке зовнішнє виявлення його волі, що не відповідає закономірностям розвитку суспільства, зазіхає на свободу інших субєктів.

Отже, правопорушення - це суспільно - шкідливий, протиправний вчинок, здійснення якого передбачає юридичну відповідальність. До особливостей складу правопорушення слід віднести:

а) субєктом його є деліктоздатна особа, тобто така, що спроможна нести юридичну відповідальність;

б) необхідною ознакою субєктивної сторони є вина у формі умислу або необережності;

в) обєктивна сторона правопорушення відповідає на запитання, яким саме чином скоєно правопорушення, якою була діяльність субєкта правопорушення;

г) обєктом правопорушення є суспільні відносини, соціальні цінності.

Вище нами були зазначені чотири елементи складу правопорушення за наявності яких настає юридична відповідальність. Відсутність хоча б одного елемента робить неможливим настання юридичної відповідальності. А так як в чинному законодавстві України зазначено, що субєктом правопорушення є індивід чи колектив людей (індивідуальний субєкт - це фізична особа, що є осудною і досягла певного віку). Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства, іноземних громадян. Розглядають також приватну особу, службову особу, спеціальний субєкт.

Колективним субєктом правопорушення можуть бути юридична особа, державний орган, громадська організація тощо, дії яких повязані з колективним винесенням рішень. Можна з впевненістю сказати, що тварини у стані природної волі не являються субєктами правопорушення, а від так юридична відповідальність не настає в жодному разі.

У нашому випадку фермеру можлива компенсація заподіяної шкоди страховими компаніями, якщо була укладена така угода.

Якби шкода була заподіяна тваринами, котрі утримувалися в неволі, то відповідальність і компенсацію заподіяної шкоди несе власник тварин. Згідно статті 16 «Особливості права власності та інших речових прав на тварин» Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 8 вересня 2005 року № 2865-IV право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені необхідністю дотримання норм і вимог законодавства. Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

3.2. Громадянин Кушнір подав до суду позов до місцевого хімкомбінату про відшкодування шкоди, заподіяної його здоровю, а також моральної шкоди. Він вказав, що в результаті діяльності хімкомбінату, який систематично здійснює скиди і викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище, в нього розвинулася астма. Наявність моральної шкоди обґрунтовувалася тим, що, через забруднення довкілля, позивач втратив можливість задовольняти свої естетичні, культурні та інші потреби, повязані зі спілкуванням з природою. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог, вказавши на неможливість довести причинний звязок між діяльністю комбінату та вказаними наслідками.

Дайте правову оцінку ситуації. Чи обґрунтовані вимоги Кушніра? Які докази можуть бути подані для доведення причинного звязку?

Відповідь

Згідно статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоровя, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобовязані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Шкода, заподіяна довкіллю у звязку з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягає відшкодуванню відповідно до вимог статті 29 Закону України “Про угоди про розподіл продукції”.

Так, теоретично, громадянин Кушнір має право на відшкодування за втрату здоровя і за моральну шкоду, але йому треба надати обґрунтовані докази причинного звязку.

3.3. Гр. Огієнко з десятирічним сином прийшли до зоопарку, зупинилися біля клітки з риссю. Хлопчику захотілося нагодувати рись і він кинув до клітки шматок мяса, що валявся поруч. Це помітив працівник зоопарку, який зробив Огієнку зауваження і провів його з сином до приміщення адміністрації зоопарку. Там представники адміністрації, пояснивши відвідувачам, що вони грубо порушили правила відвідування зоопарку, записали прізвище, імя та по-батькові гр. Огієнка, його місце проживання та запропонували піти з зоопарку.

Наступного дня рись захворіла, а через кілька днів здохла. За висновком ветеринара, смерть була спричинена внаслідок отруєння.

Адміністрація зоопарку звернулася до міліції з вимогою притягти гр. Огієнка до адміністративної відповідальності за вчинення дій, які потягли загибель рисі. Одночасно адміністрація предявила позов проти Огієнка про відшкодування шкоди, заподіяної зоопарку загибеллю рисі звичайної, яка занесена до Червоної книги України, в розмірі 2500 грн.

Яку відповідальність повинен нести гр. Огієнко? Чи правильно визначено розмір заподіяної шкоди?

Відповідь

Громадянин Огієнко несе адміністративну відповідальність. Згідно ст.89 «Жорстоке поводження з тваринами» Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7.12.1984 №8079-Х жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Постанові Кабміну від 1 червня 1993 р. № 399 «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» розмір заподіяної шкоди за загибель рисі звичайної, яка відноситься до ІІ категорії (вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан) дорівнює 2500 грн.

Делись добром ;)