Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний"
5. Чисельні рішення
Виконані згідно з попередніми пунктами розділу 2 роботи створюють базу, опираючись на яку, студент може вирішити практичні задачі з отриманням чисельних результатів. Для нескладних екологічних систем при наявності достатньої кількості даних по екологічним характеристикам треба такий чисельний аналіз виконати для системи і всіх її складових, тобто по всім вертикальним і горизонтальним звязкам. Для складних екосистем чисельний аналіз проводиться для частини системи після процедури спрощення одним з трьох шляхів - по горизонталі, по вертикалі, «нішово». Крім того, обмеження обсягу чисельних рішень може бути здійснене за рахунок виконання операцій не по всім типам звязків, а по одному - речовинному чи енергетичному. В кожному конкретному випадку рішення приймається виконавцем по узгодженню з керівником.
Чисельні рішення компонуються в такі три блоки: зовнішні звязки системи, внутрішні звязки системи, загальні показники системи.
Перший блок розробляється на базі п. 2.3, в якому приведені загальні (більшою частиною якісні) дані. Тут потрібно з урахуванням особливостей екологічної системи (чи частини системи) розрахувати долю зовнішнього звязку, який приходиться на окремі складові. Наприклад, скільки води із загальної кількості атмосферних опадів випарується, скільки стече у водні обєкти, скільки залишиться у ґрунті тощо.
Другий блок розробляється з використанням схем внутрішніх звязків (п.2.5) та екологічних характеристик (п.2.7). Розраховуються звязки між окремими складовими як лінійні процеси, а також у сукупності як колообігові цикли (чи частина циклів).
Третій блок розрахунків повинен дати чисельні дані, за допомогою яких можлива порівняльна оцінка системи в цілому чи її окремих складових. Насамперед йдеться про оцінку загальних властивостей: продуктивності, енергоспроможності, самоорганізованості, емержентності. При розрахунках продуктивності треба відокремити первинну, вторинну, валову і чисту продукцію, а також визначити динамічні особливості. Енергоспроможність визначається в одиницях енергії, або енергоємності продукції і представляється у вигляді енергетичної піраміди, або енергетичного балансу екосистеми. У випадку, коли природна екосистема відчуває антропогенний вплив, його необхідно враховувати шляхом визначення коефіцієнтів деформації по таким залежностям: ;
тут - значення властивості чи показник в природній системі;
- відповідне значення антропогенного впливу.
В залежності від обєкту, що оцінюється, коефіцієнт деформації приймає відповідний вид:
КДВ - коефіцієнт деформації властивості;
КДП - коефіцієнт деформації показника;
КДПП - коефіцієнт деформації природного процесу;
КДЕС - коефіцієнт деформації екологічної системи.
Чисельні рішення, як і отримання екологічних характеристик рекомендується виконувати з використанням компютера.
При викладенні матеріалу курсової роботи необхідно враховувати наступне:
- скорочення слів та словосполучень дозволяється лише в загальноприйнятих випадках: к.к.д. - коефіцієнт корисної дії; к.в.п.р. - коефіцієнт використання природного ресурсу; К - кельвін; 0С - градус Цельсія; т - тона; с - секунда; м - метр; л - літр; рН - кислотність середовища; кВт - кіловат; Дж - джоуль тощо;
- при графічному відображенні звязку між двома величинами по горизонталі відкладають незалежну перемінну, а по-вертикалі - величину, зміна якої визначається поведінкою першої. Масштаб вибирається таким, щоб горизонтальна і вертикальна проекції зображення були приблизно рівними;
- при подачі інформації у вигляді таблиці вказується номер і назва (зміст) таблиці;
- нумерація таблиць і рисунків рекомендується наскрізною;
- при використанні в роботі літературного матеріалу (фактичні дані, формули, закони, гіпотези, правила, пропозиції тощо) необхідні посилки на джерело інформації приводяться у вигляді цифри в дужках, наприклад [8], де цифра відповідає номеру, під яким джерело числиться в Переліку використаної літератури;
- текст розміщується на листі паперу таким чином, щоб на всіх чотирьох сторінках залишалися поля: зліва - 35, зверху - 15, знизу - 20, справа - 20 мм;
- всі сторінки, окрім титульного листа, нумеруються наскрізне. На листі “Зміст” номер і назва розділів, а також номер сторінки повинні відповідати вказаним у тексті.