ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена тим, що збереження затоки та острова є кроком до захисту Чорного моря від забруднення. Джарилгацький природний комплекс має важливе значення для охорони мігруючих видів диких тварин, а також для збереження біорізноманіття на півдні України.

Унікальна за своїми природними і лікувальними властивостями акваторія Скадовського району вже десятки років потерпає від екологічного забруднення. Причина цьому - злив меліораційних вод з рисових полів у Джарилгацьку затоку.

Неефективне зрошення в Херсонській області вже давно стало головною екологічною проблемою регіону. Воно викликає підтоплення численних сіл Херсонщини, деградацію ґрунтів, забруднення морського узбережжя та вимирання степової фауни. Склалась ситуація, коли аграрна область, без важкого промислового виробництва, є однією з найбільш забруднених. А ведення неефективної і екстенсивної діяльності в сільському господарстві не приносить достатніх коштів до обласного бюджету навіть на відшкодування екологічних втрат.

В Скадовському, Голопристанському і Каланчацькому районах, які займають причорноморське узбережжя Херсонщини, вже десятки років ведеться вирощування рису. Технологія виробництва надзвичайно застаріла. По зрошувальних каналах води з рисових полів стікають прямо в акваторію. Разом з ними у море потрапляють пестициди та інші шкідливі речовини. При цьому, за розрахунками НАН України, від рекреаційної та оздоровчо-лікувальної галузі Скадовський район може отримувати в 40 разів більше прибутку ніж від екстенсивного рисосіяння. В той же час вже нефункціонуючі очисні підприємства Скадовська також періодично скидають відходи в море.

Проблема посилюється тим, що вода в Джарилгацькій затоці майже не ротується, і прісні стоки з пестицидами надовго затримується в акваторії. Це зумовлено специфічним розташуванням острова Джарилгач, який закриває північне узбережжя затоки від виходу до відкритого моря.

Додаткове навантаження створює і міський порт, через який здійснюються вантажні перевезення. В 90-х роках там було відкрито паромну переправу до Туреччини. Тому в мілководну Джарилгацьку затоку регулярно входять кораблі з великою водотонажністю, які піднімають з дна затоки великі прошарки мулу із пестицидами.

Мета та задачі досліджень. Мета бакалаврської роботи - проаналізувати сучасний екологічний стан Джарилгацької затоки.

Виходячи з вищевказаної мети, були визначені наступні завдання:

1. Проаналізувати загальний екологічний стан Джарилгацької затоки.

2. Виявити джерела забруднення вод Джарилгацької затоки.

3. Дослідити природні негативні зміни акваторії та берегів Джарилгацької затоки.

4. Запропонувати методи покращення екологічної ситуації в акваторії Джарилгацької затоки.