Антропогенний вплив на ґрунти

реферат

3. Вторинне засолення і заболочування ґрунтів

У процесі господарської діяльності людина може посилювати природне засолення ґрунтів. Таке явище має назву вторинного засолення і розвивається воно при надмірному поливі зрошуваних земель в посушливих районах.

У всьому світі процесам вторинного засолення і осолонцювання схильне близько 30% зрошуваних земель. Площа засолених ґрунтів в Росії становить 36 млн. га (18% загальної площі зрошуваних земель). Засолення ґрунтів послаблює їх внесок у підтримання біологічного кругообігу речовин. Зникають багато видів рослинних організмів, зявляються нові рослини галофіти (солянка та ін.) Зменшується генофонд наземних популяцій у звязку з погіршенням умов життя організмів, посилюються міграційні процеси.

Основна міра запобігання вторинного засолення - помірні поливи, що виключають просочування вологи в глибинні горизонти і підйом рівнів ґрунтових вод.

Повинні бути виключені примітивні методи поливів (наприклад, напуском води), неконтрольоване дощування та ін. Їх необхідно замінювати більш прогресивними (локальне зволоження за допомогою крапельниць, підземне зрошення через пористі труби та ін.)

Заболочування ґрунтів спостерігається в сильно перезволожених районах, наприклад, в Нечорноземної зоні Росії, на Західно-Сибірської низовини, в зонах вічної мерзлоти. Заболочування ґрунтів супроводжується деградаційних процесів в біоценозах, появою ознак оглеєння і накопиченням на поверхні розклалися залишків. Заболочування погіршує агрономічні властивості ґрунтів і знижує продуктивність лісів.

Найбільш раціональний і перспективний спосіб боротьби з постійним заболочуванням - меліорація ґрунтів закритим дренажем; тимчасове заболочування запобігають глибокою оранкою, пристроєм тимчасових канав, борозен.

Делись добром ;)