logo
Основи екології

Економічна ефективність природоохоронних заходів

Економічне обгрунтування природоохоронних заходів вимагає народногосподарського підходу, який передбачає:

• повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства як найближчим часом, так і в більш віддаленій перспективі;

• більш повне охоплення всіх витрат пов'язаних з здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

• врахування фактора часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

• міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії всіх витрат і забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі всієї території, що розглядається.

Для економічного обгрунтування природоохоронних заходів необхідно порівняти економічні результати від їх проведення з витратами, необхідними для їх здійснення.

Ефективність природоохоронних заходів на різних рівнях господарювання оцінюється перш за все за допомогою економічних показників або результатів.

Економічний результат природоохоронних заходів (Р) - полягає в економії або попередженні втрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства і в сфері особистого споживання. Він виражається у розмірах попереджених ним річних економічних збитків від забруднення середовища (Зпоп) і додаткового доходу ( ) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства:

Попереджені економічні збитки від забруднення навколишнього і середовища дорівнюють різниці між розрахунковими розмірами збитків, які мали місце до здійснення заходів , і залишкових збитків після проведення цих заходів ( ):

Річний приріст доходу від поліпшений виробничої діяльності має місце при утилізації цінних компонентів з відходів виробництва і визначається за формулою:

,

де — кількість товарної продукції j-го виду (якості), що одержується і реалізується до здійснення середовищезахисних заходів (j=1, 2, ...,n); те ж після їх здійснення (і= 1, 2, ... , m); — оцінка одиниці і-ї (j-ї) продукції.

3). Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат і визначається як відношення повного річного економічного ефекту від природоохоронних заходів до витрат на їх здійснення.

,

де Ер - повний економічний ефект; С - річні експлуатаційні витрати захисного призначення, що викликали цей ефект; К – капітальні вкладення в будівництво об’єктом середовищезахисного призначення; Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень середовищезахисного призначення.

Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається з метою:

• встановлення народногосподарських результатів витрат на охорону довкілля;

• виявлення динаміки ефективності всіх витрат і темпів їх зростання;

• оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень;

• оцінки галузевих і територіальних пропорцій при розподілі капітальних вкладень;

• порівняння фактичної і планової ефективності витрат;

• прийняття рішень про черговість проведення природоохоронних заходів.

Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних заходів проявляється:

• в сфері матеріального виробництва - приростом обсягу прибутку або зменшення собівартості продукції;

• у невиробничій сфері — економією витрат на виконання робіт і надання послуг;

• у сфері особистого споживання.— скороченням витрат особистих коштів населення, спричинених забрудненням довкілля.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів (Ер) складається з наступних величин:

• попередження економічних збитків від забруднення довкілля, тобто попередження витрат у матеріальному виробництві, в невиробничій сфері і у населення в результаті зниження забруднення довкілля;

• приросту економічної грошової оцінки природних ресурсів, що зберігаються або поліпшуються внаслідок природоохоронних заходів;

• приросту продукції, що реалізується в результаті більш повної утилізації відходів сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів у результаті природоохоронних заходів.

Він визначається як різниця між економічним результатом (у розрахунку на рік) природоохоронного заходу і витратами на його здійснення. Цей показник використовується для обґрунтування проектних рішень природоохоронних комплексів або об'єктів, коли порівнювані варіанти відрізняються за своїми соціальними та економічними результатами, а засоби (капіталовкладення) обмежені. .В цьому випадку вибирають той варіант, який. забезпечує максимальний чистий економічний ефект:

де Р — економічний результат середовищезахисних заходів; 3б - збитки від діяльності підприємств; С — річні експлуатаційні витрати захисного призначення, які спричинили природоохоронний ефект; Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень середовищезахисного призначення; К — капітальні вкладення в будівництво об'єктів середовищезахисного призначення.

Порівняльна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається мінімальними приведеними витратами, відкорегованими за фактором часу. Цей показник використовується при доборі найбільш економічних варіантів за умови досягнення однакових екологічних, соціальних та економічних результатів в усіх варіантах, у межах території на яку розповсюджується вплив природоохоронного заходу

Важливим показником роботи підприємства с рентабельність виробництва. Рівень рентабельності належить до узагальнюючих підсумкових показників діяльності підприємств. Вона відображає як кількісні, так і якісні результати, одночасно відіграючи стимулюючу роль. Розрахунок рентабельності як відношення прибутку (П) до вартості основних фондів і нормованих оборотних засобів (Ф) стимулює підприємство краще використовувати основні фонди.

Але ж у виробництві беруть участь не лише основні фонди, а й природні і трудові ресурси. Кожне підприємство наділяється землею, водними ресурсами, і т.п. Від раціонального використання території залежить ефективність виробництва в усьому народному господарстві. Чим більше розміщено виробничих фондів на певній площі, тим вищий за інших рівних умов рівень її використання. Територію, яку не використовують на цьому підприємстві, можна використовувати з іншою метою.

Рентабельність не завжди враховує якість довкілля, яка може помітно змінюватись під впливом виробничої діяльності підприємств інших галузей. Вища якість навколишнього середовища (стан повітря, води, грунту і т. п.) може сприяти тому, що підприємство без особливих додаткових витрат одержуватиме більший прибуток. У випадку ж низької якості середовища рентабельність може знизитись. Як наслідок підприємства можуть бути поставлені в нерівні умови. Тому виникає необхідність корегування рентабельності з врахуванням якісних показників середовища. Одночасно, необхідність інтенсивної експлуатації основних фондів, природних ресурсів вимагає, щоб показник рентабельності комплексно відображав їх використання, враховував збитки, яких завдає підприємство, не здійснюючи природоохоронної роботи. Тому правильним було б розраховувати комплексний показник рентабельності (Рк) за формулою:

де Зб - збитки, що завдаються виробничою діяльністю підприємства; — додатковий дохід від вищої якості природного середовища; Р — збитки підприємства від зниження якості середовища; Ф — нормовані оборотні засоби; ОПР — оцінка природних факторів.

З формули видно, що чим менше природних ресурсів використовує підприємство і чим менша шкода завдається ним природі, тим вищою буде, за інших різних умов, рентабельність виробництва.

Якщо на. початку діяльності підприємство завдавало шкоду природі, рівну Зб1, то через декілька років після реконструкції, вдосконалення технології чи екологічної техніки збитки знизились до З2. Це рівнозначно економії частини продукту ( ):

Оскільки З1 > З2, функція І'(і) буде змінюватись

У початковий момент освоєння при (1) = 1, ; в кінцевий - момент освоєння при f(t), =

Отже, загальну економічну ефективність капіталовкладень на природоохоронні заходи (Е) можна визначити за формулою:

Е=Зб/Кв,

де Кв - капітальні вкладення на ліквідацію збитків.