ВСТУП

У даній курсовому проекті буде розглянуто процес адсорбції бензолу. Адсорбцію широко використовують для розділення та концентрування речовин. Адсорбція це універсальний метод, що дозволяє практично повністю витягти домішки з рідкої фази.

Процесом адсорбції відносно легко управляти, оскільки, варіюючи умови експерименту, можна здійснити кількісну адсорбцію-десорбцію і контролювати цей процес. Для здійснення адсорбційних методів не потрібно складного приладового оформлення, екстремальних умов, тому методи цієї групи зручні для перевірки робіт у польових умовах, їх легко поєднувати з методом подальшого визначення компонентів. Адсорбційний метод відрізняється високою технологічністю і легкістю автоматизації. Можна автоматизувати не тільки операцію концентрування, а й саме визначення, наприклад в хроматографічних методах.[1]

Практичне значення цієї теми полягає у впровадженні процесів очищення повітря від промислових газових викидів, переваги тих чи інших апаратних устаткувань на промислових підприємствах, різні типи і функціональні особливості апаратів.

Актуальність цієї теми є досить вагомою в теперішній час, оскільки промислово-індустріальний фактор досить широко чинить вплив, зокрема на атмосферне повітря, його складові і необхідним є більш широке впровадження газоочисних технологій, активно застосовувати їх на промислових підприємствах. [2]

В даний час розроблено і випробувано в промисловості велика кількість різних методів очищення газів від технічних забруднень: NOx, SO2, H2S, NH3, оксиду вуглецю, різних органічних і неорганічних речовин.

Адсорбційний метод є одним з найпоширеніших засобів захисту повітряного басейну від забруднень. Основними промисловими адсорбентами є активоване вугілля, складні оксиди і імпрегновані сорбенти.

Для проведення процесів адсорбції розроблена різноманітна апаратура. Найбільш поширені адсорбери з нерухомим шаром гранульованого або стільникового адсорбенту. Безперервність процесів адсорбції і регенерації адсорбенту забезпечується застосуванням апаратів з киплячим шаром

Найбільшого поширення набули адсорбційні методи витягання з газів, що відходили, розчинників, зокрема хлорорганічних. Це повязано з високою ефективністю процесу очищення газів (95-99%), відсутністю хімічних реакцій утворення вторинних забруднювачів, швидкою окуповуваністю установок (зазвичай 2-3 року) рекуперацій, завдяки повторному використанню розчинників і тривалим (до 10 років) терміном служби. Ведуться активні роботи по адсорбційному витяганню з газів оксидів сірки і азоту.[3],[4]