5. РОЗРАХУНОК
В результаті проведення розрахунків за вихідними даними, якими є витрата парогазової суміші та її температура, концентрація домішок і необхідний ступінь очищення, визначають оптимальні гідравлічні та конструктивні параметри, необхідну кількість адсорбенту й тривалість процесу адсорбції.
Матеріальний баланс по бензолу стадії адсорбції виражаємо рівнянням:
3600 (0,02-0,004) = L (0,385 - 0)
3600(0,016) = L (0,385)
Ординати і абсциси точок ізотерми оцтової кислоти обчислюються за формулами (1) і (2):
(1)
(2)
де a1 * і a 2 * - концентрації адсорбованих бензолу і оцтової кислоти, кг/кг;
V1 і V2 - молярні обєми бензолу і оцтової кислоти в рідкому стані, м3;
Р1 і Р2 - парціальний тиск пари бензолу і оцтової кислоти, мм рт. ст;
Рs1 і Рs2 - тиск насичених парів бензолу і оцтової кислоти при 20 і 18 ° С, мм рт. ст.;
T1 і Т2 - абсолютна температура бензолу і оцтової кислоти при адсорбції (в даному випадку Т1=293° К Т2 = 291 ° К);
? - коефіцієнт афінності.
Молярний обєм бензолу і оцтової кислоти обчислюється за формулою (3):
(3)
де Мr - молярна маса бензолу і оцтової кислоти, кг/кмоль;
- густина бензолу і оцтової кислоти, кг/м3
Коефіцієнт афінності :
V1 -молярний обєм бензолу, м3 /кмоль;
V2 - молярний обєм оцтової кислоти, м3 /кмоль.
Обчислюємо а2* за формолою (1):
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
Обчислюємо Р2 за формулою (2):
1. ,
2. ,
3. ,
4. ,
5. ,
6. ,
7. ,
8. ,
9. ,
10.,
Ізотерма оцтової кислоти:
Табл.1. Таблиця даних для побудови ізотерми адсорбції
0,123 |
0,148 |
|
0,146 |
0,234 |
|
0,248 |
0,616 |
|
0,278 |
1,259 |
|
0,313 |
2,344 |
|
0,329 |
3,236 |
|
0,351 |
4,169 |
|
0,379 |
5,888 |
|
0,403 |
6,918 |
|
0,428 |
7,762 |
кг/м3
За допомогою ізотерми визначаємо статичну активність вугілля по оцтовій кислоті при концентрації пароповітряної суміші 0,02 кг/м?.
Попередньо необхідно розрахувати парціальний тиск:
мм рт. ст.
Взявши ординати і абсциси точок ізотерми оцтової кислоти побудували ізотерму адсорбції з повітря при температурі 18°С (рис.5.1.):
Рис.5.1: Ізотерма адсорбції для оцтової кислоти
За рис.8 абсцисі , відповідає ордината кг/кг.
Кількість активного вугілля на одне завантаження становить:
Діаметр адсорбера обчислюється з рівності (4):
(4)
Коефіцієнт дифузії оцтової кислоти у повітрі:
Коефіцієнт дифузії шкідливої парогазової суміші при температурі адсорбції визначаємо за такою формулою :
З рисунка V визначаємо динамічний коефіцієнт вязкості повітря при 18°С:
Знаходимо густину повітря при 18°С:
Обємний коефіцієнт масопередачі в газовій фазі залежить від гідродинамічних умов в апараті та фізичних властивостей потоку й визначається за формулою
с
Тривалість процесу адсорбції визначають залежно від того, де знаходиться на ізотермі адсорбції точка початкової концентрації адсорбенту в парогазовій суміші. Оскільки точка початкової концентрації на нашій ізотермі знаходиться у третій області, то визначати її будемо за такою формулою
де - тривалість поглинання, с
- швидкість газового потоку, м/с
- висота шару активованого вугілля, м
- початкова концентрація компонента у газовому потоці, кг/м3
- кількість адсорбованої речовини, що є рівноважною з концентрацією потоку , кг/м3
- коефіцієнт масовіддачі.
Визначаємо обєм пароповітряної суміші, яка проходить через адсорбер за :
По умові за один період через адсорбер повинно проходити 3600 м, тому діаметр адсорбера потрібно збільшити:
Необхідно також збільшити кількість адсорбенту на одну загрузку :
Висоту шару активованого вугілля в апараті для забезпечення достатнього часу роботи адсорбера приймаємо 0,7м ( у вертикальних адсорберах висота шару адсорбенту складає 0,5-1,2м). Загальну висоту приймаємо рівній 1,84м.
Гідравлічний опір адсорбера з нерухомим шаром адсорбенту шукаємо за такою формулою(4):
(4)
де Н - висота шару,
а - питома поверхня,
- насипна густина,
- фіктивна швидкість газу,
- пористість.
Значення знаходять за таким рівнянням(5):
Re+2.34 (5)
Критерій Рейнольдса в даному випадку визначають за такою формулою:
Re= (6)
де - вязкість(визначаємо з рис.VI.ст.557)
a =
Sпит(питома поверхня)=800мг/г (АГ-5)
= 500 кг/м3 (АГ-5)
a = =
- Завдання курсової роботи
- ВСТУП
- 1. Адсорбція
- 3. Порівняльна характеристика аналогічних установок
- 3.1 Адсорбери з нерухомим шаром адсорбенту
- 3.2 Адсорбери з рухомим шаром адсорбенту
- 3.3 Адсорбери з віброкиплячим шаром адсорбенту
- 4. Характеристика речовини, що бере участь у процесі
- 5. РОЗРАХУНОК
- Висновки
- 2. Кульові млини періодичної дії
- 2.2. Вловлювання газоподібних сполук методом адсорбції.
- 6.3.1. Розрахунок адсорбера періодичної дії
- 6.1. Адсорбери періодичної дії з нерухомим шаром адсорбенту
- 8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- 1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- 9.2 Виготовлювачі масла періодичної дії
- 5.3.1 Посудомийні машини періодичної дії
- Короткоциклова безнагрівна адсорбційна установка.