logo search
ДИПЛОМ

3.3.Туристичні маршрути Харківської області

Оскільки у Харківській області дуже стрімкими темпами розвивається велотуризм та піший туризм ось декілька прикладів туристичних маршрутів пізнавального характеру.На рис.вказан маршрут послідовного пересування

місцями бойової слави Харківщини (рис 3.4).

Об'єкти показу:

1.Національний меморіальний комплекс “Висота маршала І. С. Конєва” –Дергачівський район, смт. Солоницівка;

2.Покровський храм - Харківський район, смт. Безлюдівка;

3.Храм Бориса та Гліба - Зміївський район, с. Водяне;

4.Зміївський краєзнавчий музей - Зміївський район, м. Зміїв;

5.Таранівський музей гвардійців - широнівців - Зміївський район, с. Таранівка;

6.Каплиця храму Христа Спасителя (Спасів Скіт) - Зміївський район, с. Першотравневе;

7.Музей бойового братерства - Зміївський район, с. Соколово.

Рис. 3.4.Місця бойової слави Харківщини

Національний меморіальний комплекс “Висота маршала І.С. Конєва”, смт. Солоницівка (рис 3.5).

Рис 3.5 Панорама “Висота маршала І.С. Конєва”

Солоницівка – мальовничий куточок Харківщини. Серед багатьох тисяч подій, які пережила Солоницівка за свою 350 – річну історію, вікопомне значення мають ті, які відбулися у роки Великої Вітчизняної війни. Харківська визвольна операція мала особливе значення на завершальному етапі війни. Її розглядають як складову частину Курської битви, але в історії новітньої України її значення ще вагоміше. Є всі підстави вважати, що саме визволення Харкова поклало початок безперервному звільненню України від фашистських загарбників.

Рис 3.6. експозиція бойової техніки періоду Великої Вітчизняної війни.

В пам’ять про ті часи, на висоті 197,3 метрів - одній з найвищих в області, розміщений Меморіальний комплекс «Висота Маршала І.С. Конєва». Саме тут знаходився командний пункт командарма І.М. Манагарова та передовий командний пункт маршала Радянського Союзу І.С. Конєва, командуючого Степовим фронтом. З легендарної висоти 22 серпня 1943 року Іван Степанович Конєв віддав наказ військам Степового фронту про наступ з метою визволення міста Харкова.

Нині тут на спеціально облаштованому майданчику розташована експозиція бойової техніки періоду Великої Вітчизняної війни. У серпні 2005 року, до дня визволення Харкова від фашистських загарбників, відбулося відкриття музею «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років». Музей має 9 залів, у кожному з яких можна побачити різні етапи війни (рис 3.6). У Залі Слави демонструються документальні фільми, присвячені визволенню Харківської області. На меморіалі є можливість відвідати каплицю Іоанна Воїна (православного святого, захисника воїнів). Каплиця збудована у 2003 році за проектом заслуженого архітектора України П.Г. Чечельницького і А.В. Ткаченка. Музей «Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» є першим та єдиним в Харківській області музейним закладом, будівля якого споруджена за спеціальним проектом, що відповідає умовам експонування та охорони предметів Державного музейного фонду України. Втілення сучасних принципів без бар’єрної архітектури дає змогу вільного відвідування музею людьми з обмеженими фізичними можливостями.

Рис 3.7 Меморіальному комплексу “Висота Маршала І.С. Конєва”

У 2008 році Указом Президента Меморіальному комплексу “Висота Маршала І.С. Конєва” надано статус національного. Відтепер меморіал називається Національний меморіальний комплекс “Висота Маршала І.С. Конєва” (рис 3.7). Сьогодні він є центром не лише районних, а і обласних заходів, присвячених річницям основних подій у Великій Вітчизняній війні. Саме тут збираються ветерани 53-ї та 57-ї армій, проходить обласний фестиваль ветеранської пісні, уроки патріотичного виховання молоді.

Свято - Покровський храм, смт. Безлюдівка.

Рис 3.8 Свято - Покровський храм

Архітектурним пам’ятником є Свято - Покровський храм , збудований у 1981 році (рис 3.8).

Храм Бориса та Гліба, с. Водяне (рис 3.9).

Рис 3.9 Храм Бориса та Гліба

Перший дерев'яний храм Бориса і Гліба в селищі Водяне збудований 1700 року. У 1905 році зведений кам'яний храм на честь святих Бориса і Гліба. У 1997 році Священним Синодом Української Православної Церкви було затверджено Свято - Борисо - Глібську жіночу обитель (монастир). Храм славиться іконою Нерукотворного Спасителя, яка виконана у візантійському стилі іконопису.

За свідченнями очевидців, 20 липня 1997 року на літургії ікона спалахнула яскравим золотистим світлом. Після цього на іконі почали проступати невидимі раніше написи, набагато чіткішими стали образи. Монастир продовжує процес становлення, будівництва та розширення своїх площ.

Зміївський краєзнавчий музей.

Зміївський краєзнавчий музей було створено у 1991 році. За роки свого існування він став культурним центром Зміївщини. Музей є широкопрофільним закладом, який проводить роботу зі збереження, вивчення та популяризації історико-культурної спадщини краю.

Рис 3.10 Музейні експонати.

Музей систематично бере участь у роботі археологічних, етнографічних, пошукових експедицій, що проходять на території Зміївщини, Проводяться підводні археологічні дослідження в акваторії рік Сіверський Донець і Мож.

Рис 3.11 Залишки зброї минулих років

Тут постійно організовуються персональні виставки художників, майстрів народно-ужиткового мистецтва. Експонати неодноразово експонувалися в обласних, всеукраїнських, міжнародних виставках у Харкові та Києві.

Працівниками Зміївського краєзнавчого музею розроблено 4 екскурсійних маршрути по пам’ятних та історичних місцям Змїївщини.

Таранівський музей гвардійців-широнівців, с. Таранівка

Рис 3.12 Пам’ятник радянським солдатам підкомандуванням лейтенанта П.М. Широніна

Таранівський музей гвардійців-широнінців діє з 1973 року. Його експозиція присвячена подвигу взводу радянських солдат під командуванням лейтенанта П.М. Широніна, який утримував залізничний переїзд Безпалівка від фашистів, що наступали на Харків (рис 3.12). У 1995 році на місці подвигу 25-ти гвардійців взводу, нагороджених званням Героя Радянського Союзу (з них - 19 посмертно) побудовано меморіал.

Каплиця храму Христа Спасителя (Спасів Скіт), с. Першотравневе (рис 3.13).

Рис 3.13 Храм Христа Спасителя

Селище Першотравневе увійшло в історію тим, що на його території 17 жовтня 1888 року відбулась катастрофа царського поїзду, в якому цар Олександр Ш повертався з Криму. На місті катастрофи споруджено Храм Христа Спасителя. Архітектура Храму була однією з найкращих в Європі в XIX ст.

Музей бойового братерства, с. Соколово (рис 3.14).

Рис 3.14Музей бойового братерства

Соколівський музей бойового братерства створений у 1958 році, і діє, як музей радянсько-чехословацької дружби. Його експозиція присвячена подіям березня 1943 року, коли чехословацький батальйон під командуванням підполковника Л. Свободи, разом з радянськими солдатами, тримав оборону по р. Мож, щоб уповільнити наступ німецько-фашистських військ на Харків.

У першій залі музею розміщені археологічні, нумізматичні експонати, твори живопису, декоративно-прикладного мистецтва, що розповідають про с. Соколове періоду заселення Слобожанщини.

Рис 3.15 Експонати музею

Експозиція другої зали відображає бойовий шлях чехословацьких військових формувань від с. Соколово до Праги – фото і документи, особисті речі, обмундирування чехословацьких воїнів, зразки бойової техніки часів війни (рис 3.15).

Основу третьої зали складають сувеніри, подарунки офіційних делегацій та гостей із Чехії та Словаччини.

Рис 3.16 Обеліск «Слави».

Неподалік від музею знаходяться обеліск «Слави» на братських могилах радянських та чехословацьких воїнів (рис 3.16). В одній із могил похований командир роти надпоручик Отакар Ярош - перший із іноземних громадян, удостоєний звання Героя Радянського Союзу, пам'ятник уродженцю цих місць Герою Радянського Союзу лейтенанту О.Р. Шемигону, що повторив подвиг О. Матросова в 1944 р., меморіальний парк.

Такий тур займає приблизно 12 годин,що дає звомгу відвідати ці місця

без відриву від роботи або навчання.Також він не потребує вкладення великах коштів,все пересевання відбувається самостійно.Зокрема історичних місць турист має змогу оглядати природні мальовничі ландшафти та побут селищ,через які він проїздить.Такий тут в одночас є культурно-пізнавальним

та оздоровчим,бо цей маршрут проходить по області,де меньша кількість вихлопних газів від автошляхів,більше зелених насаджень,а як результат більш чисте,та легке повітря.

Також дуже цікавим пізнавальним маршрутом є подорож до старинних садиб,які являють собою архітеркурну спадшину Харківської області.Ці садиби потопають в прекрасних парках (рис 3.17). Час неабияк пошарпав їх, але не змінив ні історичної цінності, ні краси.

Туристичний маршрут «Старинні садиби»

Об’єкти с.Старий Мерчик-с.Шаровка-с.Володіміровка

Рис.3.17 Туристичний маршрут «Старинні садиби»

Якщо виїхати з Харкова по Київській трасі і повернути направо відразу за Люботіном, то всього через півгодини дорога приведе в древнє село Старий Мерчик. Тут, ще при Катерині II, нащадок знатного роду Шедловських, Григорій спробував відновити занепалу садибу батька (рис 3.18).

Рис 3.18 Садиба Шедловських

Ставки довкола, залізні містки, що сполучають штучні острови. Післі революції садибу у господарів відібрали, влаштувавши в маєтку землеробську школу. Шістдесят років тут учили студентів-ветеринарів, але в 1997 році садиба була кинута напризволяще. Зараз, нарешті, відреставрована унікальна церква, що стоїть на території маєтку (рис 3.19).Садиба перебуває в поганому стані, але все одно залишається рідким пам'ятником архітектури XIX століття.

Рис 3.19 Церква на території маєтку Шедловських

Ще далі, в шістдесяти кілометрах від Харкова, можна попасти в абсолютно чарівне місце - Шаровку. Палац, зведений в ті ж часи поміщиком Ольховським, обернений фасадом до двох ставків і воістину готичний - немов середньовічний замок (рис 3.20). Один з власників, барон Кенінг, витратив на маєток величезні гроші і сили, щоб догодити коханій. Величезний парк з павутиною доріжок і екзотичною флорою давно став заповідником республіки.. Але, на жаль, вся ця пишність була віддана в 1923 році під туберкульозний санаторій.

Рис 3.20 Палац Ольховського

Наступна за Шаровкой садиба (село Владіміровка Харківської області) побудована в кінці XIX століття Іваном Харітоненко. Син селянина, що збив перебування на виробництві цукру, він назвав маєток на ім'я внучок - Натальевка. Майже неможливо повірити, що величезний сосновий ліс довкола садиби - справа рук садівників. Але дивовижні оранжереї і зимовий сад, поза сумнівом, створені прекрасними майстрами.

В центрі парку церква - Свято-Преображенський храм, точна копія якого стоїть у Франції, на Блакитному побережжі (рис 3.21). Архітектор Щусев, творець церкви, спроектував і парадний в'їзд до садиби в стилі модерну. Після війни тут теж влаштували туберкульозний санаторій. Але зараз Свято-Преображенський храм сяє колишньою красою.

Рис.3.21 Свято-Преображенський храм

Це добовий маршрут,можна й далі продовжувати,бо на цьому архітектурні пам’ятки не закінчуються,але тоді вже треба готуватись до такої подорожі більш ретельно.Зазделегіть вибрати місце ночівлі,хорчування,тощо.

Такий вид відпочинку буже позитивно впливає на весь організм вцілому,як і в попередньому маршруті.Також не тільки через свіже повітря та культурне просвітлення такий вид туризму дуже гарний,а й через фізичне навантаження впрдовж усієї дороги.Якщо регулярно робити такі виїзди організм людини стає значно краще працювати.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Учасники  та організатори туристських подорожей керуються Законом України «Про туризм» та іншими законодавчими та підзаконними актами України.

Згідно Закону України «Про туризм» безпека в галузі туризму – сукупність факторів, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму [7].

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на: - забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля при здійсненні туристичних подорожей, захист громадян України за її межами; - забезпечення особистої безпеки туристів, збереженість їх майна, незавдання шкоди довкіллю; - інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування; - надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації; - забезпечення туристам (екскурсантам) можливості безперешкодного одержання медичної, правової та інших видів невідкладної допомоги, доступу до засобів зв'язку; - заборону використання туризму з метою незаконної міграції, сексуальної, трудової та інших видів експлуатації громадян; - охорону туристичних ресурсів України, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля; - забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо.

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов'язані: а) інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов'язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо); б) створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій тощо; в) забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо); г) забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем; д) забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги; е) забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих; є) оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб.

Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів, зобов'язані забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкілля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходів щодо забезпечення мінімізації або припинення шкідливого впливу на довкілля і соціально-культурне середовище та компенсувати завдані їм при цьому збитки.

Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства.

Організація рятувальних команд і порядок здійснення рятувальних заходів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів відповідно до законодавства та міжнародних договорів України [8]

ВИСНОВКИ

При написанні роботи були виконані наступні завдання та розроблені пропозиції:

  1. Понятійно-термінологічний апарат з теми складається зі специфічних термінів та понять, більшість з яких вже розглядались різними авторами, але внаслідок своєї об’ємності та, подекуди, односторонього підходу до їх визначення, вимагали узагальнення та доопрацювання.

  2. Виявлено, що соціально-економічні умови здійснення туристичної діяльності в Харківській області сприяють розвитку туристичної діяльності в регіоні, але екологічний стан області є незадовільним, що частково обмежує процес розвитку. Для покращення екологічного стану області та впровадження принципів збереження та охорони природи у процесі здійснення туристичної діяльності, були розроблені та сформовані основні положення концепції сталого розвитку в регіоні.

  3. В результаті аналізу рекреаційно-туристичного потенціалу виявлено, що у Харківській області найпоширенішими та найбільш залученими до туристичної діяльності ресурсами є суспільно-історичні ресурси та природні гідрологічні. Їх наявність сприяє розвитку пізнавального та освітнього туризму, різних видів спортивного (водний, пішохідний, велотуризм, кінний) туризму, а також сільського та екотуризму.

  4. Виявлено, що на сучасному етапі туристична діяльність в Харківській області знаходиться у стані повільного розвитку, який до того ж лімітується низкою негативних факторів. Спостерігається деякий спад попиту на послуги закладів розміщення, знижується потік іноземних туристів, але це компенсується зростанням кількості внутрішніх туристів та екскурсантів. Також популярним дедалі більше стає самодіяльний туризм, що пояснюється його ціновою доступністю та простотою організації.

Список використаної літератури

  1. Бабарицька В.К., Любіцева О.О., Федорченко В.К. Організація туризму, учбово-методичний посібник, Київ, 1994 – 152 с.

  2. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учеб. пособие. – М.:Финансы и статистика, 2002. – 176 с.

  3. Бармак М., Бармак О. Наш край. – Х.: Пресса, 2008. – 180 с.

  4. Басюк Д.І. Основи туризмології: навчально-методичний посібник. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2005. – 204 с.

  5. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. – 395с.

  6. Бейдик О.О. Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії: роздавальний матеріал для студентів географічного факультету. – К.: ВПЦ «Київський університет», 1993. – 56 с.

  7. Биржаков М.Б. Введение в туризм / Нац. акад. туризма. – М.: Невский фонд: Изд. дом «Герда», 2001. – 318 с.

  8. Биржаков М.Б. Введение в туризм : Учеб. для студентов вузов / Нац. акад. туризма. Балт. междунар. ин-т туризма. – М.; СПб.: Невский Фонд: Герда, 2004. – 443 с.

  9. Бистрицька Т. А. Перлини України. – К.: Либідь, 2002. – 60 с.

  10. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: Посібник. - Львів, 2005.- С. 72

  11. вання, практика реалізації). – Львів, 1997. – 19 с.

  12. Введение в туризм : Учеб. Для студентов вузов/ Нац. Акад. Туризма. – М.: СПб.: Невский фонд: Герда, 2004. – 443 с.

  13. Винокур I. С. Історія Харківщини. – К.: Либідь, 2005. – 211 с.

  14. Винокур І., Горішній П. Україна. – К.: Основи, 2004. – 140 с.

  15. Винокур І.С. , Гуцал А.Ф. та ін. Довідник з археології України Харківська область. – К.: Либідь, 2004. – 88 с.

  16. Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти / Зб. ст.–К., 2002.–160 с.

  17. Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти / Ред.: О.І. Лугова; Ін-т туризму Федерації профспілок України. – К., 2002. – 162 с.

  18. Волошин Н.И., Исаева Н.В., Ильина Е.Н. Квартальнов В.А. Менеджмент туризма : Туризм как объект управления: Учеб. для студентов вузов туристского профиля. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 300 с.

  19. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: О. М. Мариніч (голова) та інші. – К.: Академія, 2004. – Т. 3. – 480 с.

  20. Географія. Економіка. Екологія. Туризм: регіональні студії: зб. наук. пр. Вип. 2 / Ред.: І.В. Смаль; Ніжин. держ. ун-т ім. М.Гоголя. – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2008. – 196 с.

  21. Герасимчук З.В., Черчик Л.М., Регіональна політика розвитку рекреаційного природокористування: механізми формування та реалізації/ Луцький держ. Технічний ун-т. – Луцьк: Надстир’я, 2007. – 172 с.

  22. Гжимайло Ю.Д. Харківський район України. – Х.: Олді, 2004. – 40 с.

  23. Головашенко О.В. Туризм як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз. – Запоріжжя, 2002. – 21с.

  24. Гук Н.А., Розвиток регіональної системи міжнародного туризму в Україні: автореф. Дис.. канд.. екон. Наук: 08.00.02/ Київський національний ун-т ім.. Тараса Шевченка. – К., 2008. – 21 с.

  25. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 302 c.

  26. Денисик Г. І.Харківщина багата. – Львів.: Изв. Всес. Географ общ-ва, 2007. – 440 с.

  27. Денисик Г. Й. Природа Харківської області //. Географ сусп-ва. – Л. Географ сусп-ва, 2007. – 480 с.

  28. держ. ун-т водного господарства та природокористування, 2004. – 163 с.

  29. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 29.04.2002р. // офіційний вісник України – 2002. – №18. – С.143-154.

  30. Дудкіна О.П. Регіональні особливості розвитку рекреаційних зон (методичні та організаційно-економічні основи). – К., 1999. – 24 с.

  31. Екологічна карта Харківської області (1:330000)/ Інститут проблем природокористування та екології, 2003 р.

  32. Економічна діагностика та прогнозування розвитку регіонального ринку туристичних послуг : Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Ю.Б. Забалдіна; Наук.-дослід. екон. ін-т М-ва економіки України. – К., 2006. – 20 с.

  33. Економічні і організаційні важелі регуляторної політики розвитку туризму: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 [Електронний ресурс] / В.О. Полюга; Ужгор. нац. ун-т. – Ужгород, 2005. – 22 с.

  34. Екскурсійні маршрути територією Харківщини (на допомогу екскурсоводу): Посібник-путівник [Текст] / О. Є. Афанасьєв, В. М. Бекетова, Л. М. Голубчик, Л. І. Зеленська, М. Е. Кавун, Н. І. Капустіна. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. – 150 с.

  35. Есюнин С. Путешествие по Украние // Моя газета. – 2005. – №7.– 54 с.

  36. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (методологія форму-

  37. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» від 18 листопада 2003 р. № 1282// Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №13. – ст.180.

  38. Закон України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» від 25 грудня 2008 р. № 641// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2007.- N 31. – ст.405.

  39. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. № 2457// Відомості Верховної Ради України . – 1992. - №34. – ст.502.

  40. Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №39. – Ст. 80.

  41. Запесоцкий А.С. Стратегический маркетинг в туризме: теорія и практика/ Санкт-Петербургский гуманитарный университет профсоюзов. – СПб.: СПбГУП, 2003. – 351с.

  42. Збірник Нормативно-правових актів «Правове регулювання туристичної діяльності в Україні» під аг. Ред. Проф.. Федорченка. – К.: Видавництво «Агенство по розповсюдженню друку», 2006. – 64 с.

  43. Историко-культурный туризм и развитие туристических городов/ Циншен Ван // Культура народов Причерноморья. – 2002. – N35. – С. 11-15.

  44. Ігнатенко Н.Г. Природно-ресурсний потенціал території: географічний аналіз та синтез. – Львів: Вища школа, 1986. – 164с.

  45. Ільїна О.В. Туризм. Рекреаційна географія: поняття і терміни. – 287с.

  46. Квартальнов В.А. Иностранный туризм / Рос. междунар. акад. туризма. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 227 с.

  47. Квартальнов В.А. Туризм: уч. – 2-е узд., перераб. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 336 с.

  48. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. Посіб для студ. Вищих навч. Закл. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. – 298 с.

  49. Ковальчук С., Задорожний М. Пам’ятки природи Харківської області: Іл. нарис. – Львів.: Каменяр, 2005. – 56 с.

  50. Ковальчук С.І., Задорожний М.А. Пам’ятки природи Харківської області – Львів.: Сфера, 2006. – 110 с.

  51. Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери: Наукове видання. - Львів: НАН України. – ІРД НАН України. – 1999. – 78 с.

  52. Крачило Н.П. Географія туризму: Навч. Посіб. – К.: Вища школа, 1987. – 208 с.

  53. Лазаришина І.Д. Методологія та організація економічного аналізу. – Рівне: Укр.

  54. Логвин Г. Н. Оборонні споруди Харківської області. – К.: Либіль, 2004. – 87 с.

  55. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) : Навч. Посібник. – К.: Альтерпрес, 2006. – 436 с.

  56. Любіцева О.О. Розвиток екологічного туризму в Україні// Економічна та соціальна географія – К.: 2002. – Вип. 53. – С. 189-196

  57. Мальська М.П., Н.В. Антонюк, Н.М. Ганич. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 661 с.

  58. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України.- Львів: Інститут регіональних досліджень НАНУ, 1997. – 259 с.

  59. Методология оценки туристкой услуги как рыночной категории / О.А. Нориганова//Культура народов Причерноморья.–2002. – N36. – С. 37-42.

  60. Нагірняк З. Туризм - це пізнання світу і бізнес: [Туристичний бізнес в Україні] // Шлях перемоги. – 2006, 18 жовт. – С. 10-12.

  61. Олійник Я.Б. Теоретичні основи туризмології: Навч. посібник для студ. Вищих навч. закладів. – К.: Ніка-Центр, 2005. – 316с.

  62. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб./ Т.Г. Сокол; Федер. проф. спілок України, Ін-т туризму. – К., 2002. – 256 с.

  63. Павлов В.І.: Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. – Трускавець, 2000. – С.31-34.

  64. Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – Т. 4. – К., 1986. – 244 с.

  65. Панкова Євгенія Вікторівна. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / Київський національний ун-т культури і мистецтв. — К. : Альтерпрес, 2003. — 352 с.

  66. Петранівський В. Л., Рутинський М. Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Д. Заставного. — К.: Знання, 2006. — 575 с.

  67. Пірожнік І.І. Основи географії туризму та екскурсійного обслуговування. – Мінськ: Вид-во «Університетське», 1985. – 253 с.

  68. Пламеницька Е.М., Винокур I.С., Хотюн Г.М., Медведовський I.І. Харківщина: Історико-архітектурний нарис. – К.: Знання, 2008. – 178 с.

  69. Пламеницька О. Початок мурованого оборонного будівництва // Архітектурна спадщина України. – К.: Основи, 2004. – 80 с.

  70. Полинова Н.Ф. Оценка необходимого и достаточного времени на осмотр экскурсионных обьектов // Социально-географические проблемы повышения эффективности туристско-экскурсионного обслуживания. – Минск: Из-во Беларуск. ун-та, 1978. – С.100–104.

  71. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки» від 29 квітня 2002 р. №583.

  72. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-

  73. правових актів / За заг. ред. проф. В.К.Федорченка. – К.: Університет туризму, економіки

  74. Природа Харківської області / За ред. К. І. Геренчука – Львів.: Сфера, 2000. – 120 с.

  75. Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції., Україна, 2003 р., НАН України.

  76. Проблемы профессиональной терминологии в отечественном туризме / В.В. Абрамов // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2006. – N 8. – С. 3-5.

  77. Проект Закону України "Про заходи щодо державної пiдтримки розвитку туристичної iндустрiї в Українi при пiдготовцi проведення Чемпiонату Європи з футболу 2012 року"/ http://www.tourism.gov.ua

  78. Проект Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011-2015 роки»/ http://www.tourism.gov.ua

  79. Рейтинг міст і регіонів України. – К.: Рейтингова агенція НАЦ “Інститут Реформ”. – 2005.

  80. Рекреаційна географія та туризм (словник-довідник сучасних термінологічних понять: навч. посіб. / Н.М. Сажнєва, І.А. Арсененко; Мелітоп. держ. пед. ун-т. – Мелітополь: Люкс, 2007. – 254 c.

  81. Рекреація і туризм: короткий тлумачний словник термінів і понять / І.В. Смаль; Ніжин. держ. ун-т ім. М.Гоголя. – Ніжин, 2006. – 80 с.

  82. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. – Львів.: Каменяр, 2003. – 250 с.

  83. Сажнєва Н.М, Арсененко І.А. Рекреаційна географія та туризм: словник-довідник сучасних термінологічних понять / Мелітопольський держ. педагогічний ун-т. – Мелітополь : Люкс, 2007. – 254c.

  84. Сапрунова В.Б. Туризм : Эволюция. Структура. Маркетинг. – М.: Ось-89, 1997. – С. 157-159.

  85. Святими місцями України // Державна служба туризму і курортів: туристичні маршрути від 4.04.2007.

  86. Смаль І.В. – Основи географії рекреації і туризму: навчальний посібник. – Ніжин: Видавництво НДПУ імені Миколи Гоголя, 2004. – 264 с.

  87. Солдатова С.А. Экономическая оценка рекреационных ресурсов как основа рационального природопользования // Культура народов Причерноморья. – 2001. – N25. – С. 164-170.

  88. Спортивний і спортивно-оздоровчий туризм: питання термінологічного апарату / С.П. Фокін // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2006. – N 8. – С. 88-90.

  89. Тези доп. наукової географічної конференції “Продуктивні сили і природа Харківської області” – К., 2007. – 74 с.

  90. Теоретико-методологічні положення суспільно-географічного дослідження ринку туристичних послуг [Електронний ресурс] / О.О. Любіцева // Культура народов Причерноморья. – 2001. – N24. – С. 22-28.

  91. Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України / В. Безносюк // Регіон. економіка. – 2001. – N 1. – С. 232-235.

  92. Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матеріали між нар. Наук.-практ. конф., 2001р. /Ред.: Цибух В.І.: Київ ун-т туризму, економіки і права, Т-во «Знання» України. – К.: Знання України, 2002. – 559с.

  93. Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 1. – Частина перша. – К.: ‘КМ - Трейдинг, 2008. – 217 с.

  94. Туристский словарь терминологический / сост.: Зорин И.В., Квартальнов В.А. – М.: Сов спорт, 1999. – 143 с.

  95. Туристський словник-довідник: Навч. посіб для студ, аспірантів, викладачів/ Київський ін-т туризму економіки і права / В.К. Федорченко, І.М. Мініч. – К.: Дніпро, 2000. – 156с.

  96. Указ Президента України «Про невідкладні заходи з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» N 641 від 21 липня 2008 р.

  97. Україна. Путівник / під ред. О. Зінкевича, В. Гули. – К.: Либідь, 2004. – 450 с.

  98. Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье: Сб. материалов 2 симпозиума (10-13 июня 2002г.) / Одесский гос. центр науч.-техн. и экон. информ. – Одесса: ОГЦНТЭИ, 2002. – 208 с.

  99. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія : Навч. посіб. / Чернівці, 2003. – 65с.

  100. Хорлов П. И. Туристическо-рекреационные ресурсы: Учебное пособие. – М.: Новости, 2008. – 479 с.

  101. Царфис П.Г. География природных лечебных богатств СССР. – М.: Высшая школа, 1986. – 236 с. 31. www.museum-ukraine.org.ua - Журнал «Музеї України». 32. uprstat.kharkov.ukrtel.net/ – Головне управління статистики Харківської області

  102. Черніна І.В. Міжнародний туризм як фактор соціально-економічного розвитку України: регіональний аспект. Автореф. дис.. канд.. екон. наук: 08.10.01 / НАН України: Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2000. – 22 с.

  103. Черчик Л.М., Коленда Н.В. Стратегічний потенціал рекреаційної системи регіону: теорія, методологія, оцінка. Монографія . – Луцьк: ЛНТУ, 2008. – 235 с.

  104. Шаблій О. Проблеми регіональної політики. – Львів, 1995р. – 153с.

  105. Шмагина В.В. Рекреация и туризм в системе современных приоритетов социально-экономического развития – Одесса, 2000. – 69 с.