2.1. Соціально-економічні та екологічні умови туристичної діяльності

Туризм є глобальним явищем, прояви якого в умовах конкретної території відбивають вплив дії об'єктивних умов та суб'єктивних чинників, що забезпечують порівняльні переваги розвитку туризму на цих територіях.

У потребах суспільства туристична діяльність є вторинною, що зумовлює її залежність від рівня соціально-економічного розвитку території, детермінована рівнем та стилем життя її населення. Залежність ця складна, обумовлена сукупною дією об'єктивних умов загального цивілізаційного поступу і посилюється дією характерних ознак, притаманних конкретній території: топологічних (географічне положення, конфігурація, протяжність); природних (рельєф, клімат, ландшафтна сфера); хронологічних (історія заселення та освоєння території, історія розвитку державності та формування економіки); хорологічних (система розселення, економічний каркас території, форми територіальної організації суспільства, екологічний стан території) [54].

Туристична діяльність взаємопов’язана з багатьма сферами життя, розвивається під їх впливом і, в свою чергу, впливає на їх розвиток. Фактори, що роблять найбільш істотний вплив на розвиток туристичної діяльності можна розділити на чотири основні групи: соціальні, демографічні, економічні, політичні.

Перш за все, важливо розглянути поняття «якість життя» - це ключове поняття, що об’єднує такі аспекти як: умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні) та рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо). Воно означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і гостей; роботу, якість житла, зростання доходів населення, збільшення вільного часу, появу можливостей для проведення дозвілля, урізноманітнення соціальних контактів, розвиток культури і спорту.

Демографічна структура і соціальна модель народонаселення в Україні змінюються, що обумовлено збільшенням числа працюючих жінок, зростанням кількості самотніх людей похилого віку, появою тенденції до більш пізніх шлюбів, швидким ростом числа бездітних сімейних пар у порівнянні з ростом населення, збільшенням тривалості оплачуваних відпусток, тощо [46].

Зміна способу життя людини від статичного до динамічного, її прагнення активно відпочивати у поєднанні з бажанням ознайомитись з культурою, побутом, історією інших країн і народів є основними причинами поліпшення показників рекреаційної галузі.

У результаті росту народонаселення збільшується туристичний потенціал. У туристичну діяльність задіюють нові людські ресурси, і, в той же час, збільшується кількість людей подорожуючих. Помітним є зростаючий приплив молоді в туризм, і в зв'язку з цим бурхливий розвиток юнацького туризму .

Щодо економічних факторів, існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму, рекреації і загальним економічним розвитком держави. Туристична діяльність дуже чуттєва до будь-якої економічної зміни. При збільшенні загального споживання, витрати на туризм зростають. У випадку, якщо споживання зменшується, в туристичній галузі відчувається спад.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, прагнення до використання передового досвіду інших країн у створенні матеріальних і духовних цінностей виявляється в розширенні наукових і ділових контактів. Це призводить до розвитку таких видів туризму як конгресовий та діловий.

Політичні фактори мають вагомий вплив на розвиток туристичної галузі. Важливим аспектом є внутрішньополітична стабільність країни, відсутність військових конфліктів і наявність добросусідських відносин між державами. Такий фактор, як наявність міждержавних і міжурядових угод по співробітництву в сфері економіки, торгівлі і культурі, також впливає на розвиток туристичної діяльності.

Розвиток туристичної галузі в Харківській області помітно активізувався. Створено спеціалізований структурний підрозділ ХОДА, інформаційно-туристичний центр, налагоджено роботу з поліграфічною та сувенірною продукцією. З 5 туристичних маршрутів сформовано «Золоте кільце Слобожанщини». В області організовані 4 веломаршрути. Фестивалі «Печенізьке поле», «Весілля в Малинівці», «Івана Купала», «Масляна на Коропових хуторах», «Олексіївська фортеця» вже сьогодні можуть залучити іноземних туристів, які цікавляться нашою культурною спадщиною.

За обсягами реалізованої промислової продукції Харківська область посідає сьоме місце серед регіонів України. В області сконцентровано 600 промислових підприємств.

У регіоні виробляється 100% парових турбін України, більше половини кранів (козлових і мостових), понад третини тракторів, кожен п’ятий зернозбиральний комбайн, кожен восьмий відвальний плуг, кожен десятий електродвигун та генератор змінного струму.

У Харківській області зосереджено унікальний науковий та промисловий фармацевтичний потенціал, спрямований на дослідження, розробку та виробництво лікарських препаратів. Фармацевтичними підприємствами Харківської області виробляється понад 40% усього асортименту лікарських засобів вітчизняного виробництва, деякі з них (вакцини, сироватки) — виключно на території регіону. Щорічно фармацевтичними підприємствами освоюється понад 40 нових лікарських препаратів.

Спеціалізація регіону в хімічній галузі — випуск товарів народного споживання (виробів із пластмас, товарів побутової хімії, емалей і фарб), хімічних засобів захисту рослин.

Легку промисловість області представляють близько 500 підприємств середнього та малого бізнесу, які виробляють широкий асортимент продукції: верхній одяг, тканини, взуття, головні убори, трикотажні, панчішношкарпеткові, швейні, килимові вироби, ковдри, вироби зі шкіри та інше.

Потужності підприємств харчової і переробної промисловості забезпечують потреби області у хлібобулочній, м’ясній та молочній продукції. Стосовно виробництва кондитерських виробів, молочних консервів, алкогольних напоїв, масложирової продукції, цукру-піску є значний експортний потенціал.

Щодо рівня життя – середньомісячна заробітна плата 2 141 грн.;

чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у Харківській області у 2012 року склала 1266,8 тис. осіб, що на 0,8% більше, ніж торік і становила 6,2% від загальної кількості зайнятих в Україні.

У Харкові здійснювають туристичну діяльність 283 суб’єкта туристичної діяльності, з них юридичних осіб – 121, фізичних осіб-підприємців – 162. Ними за цей період було обслуговано 72,4 тис. осіб, з них туристів, які виїжджали за кордон – 57,5 тис. осіб (79,4%), охоплених внутрішнім туризмом 14,4 тис. осіб (19,9%), іноземних туристів – 0,5 тис. осіб (0,7%). Крім того, екскурсійною діяльністю було охоплено 10,3 тис. осіб.Більшість усіх туристів, які виїжджали з місця постійного проживання протягом 2011 року, робили це з метою відпочинку та дозвілля – 93,4%, здійснювали подорож з метою спортивного туризму – 3,7%, з метою лікування – 2,1%, у службових чи ділових цілях – 0,7%, з іншими цілями – 0,1%.

Найбільша чисельність іноземних туристів, які відвідали територію області, приїжджали з метою спортивного туризму (44,3%), третина (30,8%) приїжджала у службових чи ділових цілях, або з метою бізнесу чи навчання.

Поряд з дорослими здійснювали туристичні подорожі і діти віком до 17 років. Таких у минулому році налічувалось 8837 осіб, з них 4 іноземних громадян, 5806 співвітчизників, які виїжджали за кордон та 3027 осіб, які подорожували у межах України.

У Харкові ряд підприємств створюють та реалізують внутрішньо регіональні екскурсійні тури різної тематики – від науково-освітньої до спортивної.

Активна промислова діяльність створює сприятливі соціально-економічні умови для розвитку туристичної діяльності в області, але як наслідок такої активності, з’являються проблеми екології (рис 2.1). Екологічна ситуація в Харківській області області створює певні перешкоди для здійснення результативної рекреаційної діяльності, рівень забрудненості високий,це шкодить розвитку туризму.

Рис.2.1Рівень забрудненості України.

Викиди шкідливих речовин у атмосферу, забруднення ґрунтів та водоймищ, руйнація природних ландшафтів, шумове забруднення, наслідки зберігання шкідливих речовин – все це знижує цінність території з точки зору туристичної атрактивності [86]. Промислові заводи: Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш",НВО "Турбоатом", Харківський тракторний завод, завод ім. Малишева та інші заводи забруднюють атмосферу, підприємства міста викидають у навколишнє середовище багато пилу, від якого дуже страждає бюджет міста та області.

Економічний збиток від забруднення м.Харкова, як великого економічного вузла автомобільним транспортом лише на трьох головних артеріях міста становить 0,74 млн. грн/рік, у т.ч. від окису вуглецю - 0,5, вуглеводнів – 0,4, окису азоту – 0.2 млн. грн. на рік. В цілому ж по названих інгредієнтах щорічно викидається 18,0 тис. тонн шкідливих речовин, які приносять шкоду навколишньому середовищу і людині. Економічний збиток від забруднення атмосфери – лише одна зі складових інтегрального збитку від забруднення навколишнього середовища, земельних і водних ресурсів як у промисловому, так і в комунальному господарстві міста.У Харківській області поки що немає місцевостей з критичною екологічною ситуацією,наприклад,як у Дніпропетровській області-Криворізький та Нікопольський – промислові центри, де сконцентровані великі промислові підприємства і не досить сприятливі мікрокліматичні умови. Головними чинниками напруженої екологічної ситуаціі є забрудники в атмосферному повітрі, водах міських річок-потоків, несанкціоновані сміттєзвалища по берегах водойм і пустирях.

В цих районах антропогенне навантаження на ландшафти значно перевищує їх відтворюючі та захисні можливості, а тому це призводить до значного погіршення природних умов стосовно виробничих запитів людини і санітарних вимог її життєдіяльності. Інші території екологічної напруги – долинні ландшафти річок. Протягом кількох десятиріч з русла та низької заплави у великих розмірах видобували гравійно-піщану суміш для будівництва житла, шляхів сполучення та інших народногосподарських потреб. Неконтрольована і науково небезпечна розробка призвела до падіння русел річок, суттєвого погіршення якості питної води у Харківському районі, що у подальшому може призвести до зниження загального іммунітету людей і особливо дітей.Важливою проблемою у всьому світі є ліквідація промислових і побутових відходів, сміття. У Харківській області під сміттєзвалищами зайнято сотні гектарів земель, які б могли бути використані для інших потреб; при цьому вони у багатьох випадках самі є джерелами забруднення середовища.Для розв’язання екологічних проблем та поліпшення екологічної ситуації в області кожен рік виділяють певну сумму міського бюджету, у тому числі за рахунок коштів, що надходять до обласного бюджету від збору за забруднення навколишнього природного середовища. З вищенаведеного можемо зробити висновок, що соціально-економічні умови для розвитку туристичної діяльності в Харківській області є сприятливими. Особливо актуальним для даного регіону, який характеризується активною бізнесовою діяльністю, є розвиток ділового туризму. Він не залежить від сезону, не має негативних екологічних наслідків, але вибагливий щодо рівня розвитку інфраструктури та рекламної діяльності. У перспективі, за умови вмілої організації та вкладення певних інвестицій, Харківщина може стати одним з центрів ділового туризму не лише національного, а і міжнародного рівня.