106. Концепція взаємодії економіки та екології.

В сучасних умовах екологічна безпека виступає найважливішим чинником формування ринкової економіки і переходу до нової моделі ринкового росту. Основні причини надмірного навантаження на навколишнє природне середовище (НПС) можна поділити на 2 групи:

1) причини, що обумовлені сталим розвитком (швидке зростання населення на планеті, концентрація значної кількості населення у великих містах, де найбільш інтенсивно використовуються і забруднюються основні природні ресурси (ПР) – земля, повітря, вода; економічне зростання в усіх галузях економіки, що створює додаткове навантаження на довкілля);

2) соціально-економічні причини (виробництво і споживання значної кількості благ НПС не регулюється ціновим механізмом ринку; ціни, встановлені на ПР, занижені).

Концепція взаємодії економіки й екології передбачає ряд економічних заходів для забезпечення охорони НПС: а) визначення джерел фінансування щодо охорони НПС; б) встановлення лімітів використання ПР, викидів і скидів забруднюючих речовин у НПС; в) надання підприємствам, організаціям й установам податкових, кредитних та інших пільг під час впровадження ними маловідходних, енерго- та ресурсозберігаючих біотехнологій.

Концепція взаємодії економіки й екології ґрунтується на механізмі платності природокористування; охоплює систему економічних інструментів, спрямованих на акумуляцію матеріальних ресурсів для реалізації природоохоронних програм на спонукання товаровиробників до підвищення екологічності технологій, що застосовуються, та екологічності власної продукції.

В теоретичному плані концепція спрямована на створення наукових основ стійкого екологічно-економічного розвитку, а її практичне значення виражається у створенні науково обґрунтованих рекомендацій щодо раціонального використання ПР та збереження НПС та людського суспільства.