85. Таксовий метод розрахунку розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про

тваринний світ

Фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), винні в незаконному добуванні

риби, водних тварин та рослин, несуть майнову відповідальність згідно з постановою Кабінету

Міністрів України від 19 січня 1998 року «Про затвердження такс для обчислення розміру

відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних

видів риб та інших об'єктів водного промислу». Цією постановою (за тим же принципом обрахування

шкоди — пропорційно неоподатковуваним мінімумам доходів громадян за один екземпляр добутого)

затверджено три такси, за якими відшкодовуються збитки, заподіяні добуванням:

— цінних видів риб, водних безхребетних та водних рослин у рибогосподарських водоймах України

(наприклад, осетер — 30, сом — 5, форель — 3 тощо);

— водних безхребетних і водних рослин на континентальному шельфі України (краб — 0,3, молюски

— 0,006 тощо);

— живих організмів у виключній (морській) економічній зоні України, а також анадромних видів риб,

що утворюються у річках України, за межами вказаної зони (севрюга — 30, кефаль — 3 тощо).

Юридичні особи, в тому числі іноземні, які спричинили шкоду рибному господарству, а також

громадяни, винні у незаконнному вилові риби нецінних видів, відшкодовують її у розмірі, обчисленому

не наведеною постановою, а згідно з Методикою розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству

внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, яка була затверджена Державним

При незаконному добуванні чи знищенні диких звірів і птахів або руйнуванні їх жител на територіях

природно-заповідного фонду обчислення розміру шкоди здійснюється згідно з постановою Кабінету

Міністрів України від 21 квітня 1998 року «Про затвердження такс для обчислення розміру

відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій і

об'єктів природно-заповідного фонду». Так, добування на зазначених територіях лося оцінюється в

2000 гривень, кабана — 860, фазана — 180, осетра — 550 тощо.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним добуванням тварин, що занесені в Червону книгу України,

визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 року (із змінами

від 16 березня 1999 року) «Про розміри компенсації за добування (збір) і шкоду, заподіяну видам тварин

і рослин, що занесені в Червону книгу України». Обчислення шкоди проводиться у гривнях за кожний

екземпляр тварини залежно від її категорії (зникаючі, рідкісні, уразливі і т.ін.).

Шкода тваринному світу також може бути спричинена при здійсненні інших видів користування

об'єктами тваринного світу, не віднесених до ресурсів мисливського чи рибного господарства. В цьому

випадку розмір шкоди за понадлімітне, самовільне та інше незаконне використання або знищення таких

тварин обчислюється шляхом збільшення встановлених нормативів плати за їх правомірне спеціальне

використання в п'ять разів. Такі нормативи плати містяться у постанові Кабінету Міністрів України від

25 січня 1996 року «Про затвердження тимчасового порядку справляння плати за спеціальне

використання диких тварин».

При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна об'єктам тваринного світу, значною, враховується

їх вартість, екологічна цінність, кількість добутих чи знищених об'єктів, а також сумарний розмір

шкоди.

?86. Рослинний світ як об’єкт: поняття та види.

Рослинний світ становить сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань

на певній території. Це правове визначення рослинного світу як об'єкта навколишнього природного

середовища міститься в ст. 3 Закону України «Про рослинний світ». Цей Закон є першим в

екологічному законодавстві нормативно-правовим актом, яким на рівні закону були системно

врегульовані суспільні відносини, пов'язані з використанням, відтворенням та охороною рослинного

світу.

Науковці сьогодення визначають рослинний світ як об'єкт права власності, суверенних прав, який у

вигляді сукупності диких рослин, що зростають у стані природної свободи на території України, а

також у межах внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та

виключної (морської) економічної зони України, щодо якого встановлено відповідний правовий режим,

який забезпечує його належне використання, охорону й відтворення.

В екологічному законодавстві та юридичній літературі таким чином визначається склад рослинного

світу: ліси, нелісова деревинно-чагарникова рослинність; флора, яка зростає на землях водного фонду;

природні пасовища на землях сільськогосподарського призначення; рослинність, що занесена до

Червоної книги.

За екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками

рослинні ресурси поділяють на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

До природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення належать: а) об'єкти рослинного світу

у межах: внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної

(морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що

розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх приток усіх порядків;

природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам'яток

природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного зазначення; б) лісові ресурси державного зазначення; в)

рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мохоподібні, водорості,

лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України; г) рідкісні і такі, що

перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої

книги України. Крім того, до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення

законодавством України можуть бути віднесені й інші об'єкти рослинного світу.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення належать дикорослі та інші

несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також

гриби, які не віднесені законодавством України до природних рослинних ресурсів загальнодержавного

значення.

Законом України «Про рослинний світ» передбачена необхідність збереження природної просторової,

видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу; збереження умов

місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого,

невиснажливого використання природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання

негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об'єктів рослинного світу від

пожеж, захисту від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу;

регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з урахуванням

інтересів охорони здоров'я населення.