3. Основні екологічні поняття і терміни

Термін екосистема у 1935 році запропонував англійський геоботанік А.Тенслі й визначив її як сукупність спільно існуючих організмів (та умов їхнього існування), пов’язаних між собою обміном речовин, енергії та інформації. Або, іншими словами, екосистема - це незалежна й динамічна біолого-фізико-хімічна система, що постійно змінюється.

Екосистеми можуть бути стійкими, з характерними особливостями протягом довгого періоду, й короткочасними. Для кожної системи характерний певний видовий склад, чисельність організмів, біомаса, відповідність певних трофічних груп, інтенсивність процесів продукування й деструкції органічних речовин.

Кожна екосистема має два головних компоненти: автотрофний - організм, що утворює своє тіло з мінеральних речовин і енергії, й гетеротрофний, який живить свій організм готовими органічними речовинами чи істотами.

Склад екосистем: неорганічні речовини, органічні речовини, кліматичні умови, продуценти-автотрофи, гетеротрофи, сапротрофи (руйнують, розкладаючи на органічні речовини).

Умовою існування й нормального функціонування будь-якої екосистеми є наявність усіх ланок трофічного ланцюга.

Кожен вид в екосистемі має своє функціональне місце - екологічну нішу, де він не конкурує з іншими видами за джерело енергії.

Найголовнішою формою функціонування екосистеми є кругообіг речовини, енергії та інформації - процес багаторазової участі речовин в явищах циклічного характеру, що відбуваються в атмосфері, гідросфері й літосфері.

Кругообіг речовин між Світовим океаном і сушею називають геологічним, великим.

Малим кругообігом називають біогеоцентричний кругообіг - багаторазове, циклічне, нерівномірне в часі й незамкнене обернення частини речовин, енергії і інформації в межах елементарних екосистем.

Вирізняють ще біосферний кругообіг речовин - безперервний планетарний закономірний, циклічний процес нерівномірного в просторі й часі перерозподіл речовини, енергії та інформації, які входять до складу екосистем. Завдяки цьому кругообігу в природі забезпечується стабільність життя й успадкованність поколінь усіх живих істот.