Лекція №4

Екологічна освіта і виховання. Програма безперервної екологічної освіти і виховання. Особливості формування екологічного світогляду вчителів - предметників. Формування екологічної культури та свідомості майбутнього вчителя

План

Екологічна освіта і виховання. Роль соціоекології у вихованні екологічної культури.

Програма безперервної екологічної освіти і виховання.

Особливості формування екологічного світогляду вчителів - предметників.

Формування екологічної культури та свідомості майбутнього вчителя

Література : Основна:

Бачинський Г.О., Беренда Н.В. та ін. Основи соціоекології. Навч. Посібник.- К.: Вища школа, 1995.

Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. К.: Либідь, 1993 р.

Микитюк О.М., Злотін О.З. та ін. Екологія людини. Х.: РВП Оригінал, 1997 р.

Маркович Д. Социальная экология. Пер. с сербско-хорват., М., Мир, 1991 г.

Додаткова:

Борейко В.Е. История охраны природы Украины Т.1,2, Киев, 1997.

Бурдіян Б.Г., Дерев`янко В.О.. Кривульченко А.І. Навколишнє середовища та його охорона.- Київ.: Вища школа, 1993 - 226 с.

Беспалов Ю.. Муромцев І., Сагаровський А. Людина й ойкумена.- Харків: ОКО, 1994. - 38 с.

Голубев И.Р., и др. Окружаюшая среда и ее охрана. М., Просвещ., 1985 (Пособие для учителя).

Моисеев Н. Человек и ноосфера.- М.: Просвещение, 1981.

Рідний край: (Навч. Посібник з народознавства) За ред. І.Ф. Прокопенка. - Харків, 1993.

Хефлинг Т. Тревога в 2000 году. М.: Мисль, 1990.

Яблоков А.В., Остроумов С.А. Уровни охраны живой природы. М.: Наука, 1985.

Екологічна культура - це такий напрям людської діяльності та мислення, від якого істотним чином залежать нормальне існування сучасної цивілізації, її сталий розвиток в майбутньому. Її необхідно розглядати з двох сторін: по-перше, це - сукупність певних дій, технологій освоєння людиною природи, які забезпечують принаймі стійку рівновагу в системі “ людина-довкілля “; по-друге, це - теоретична галузь знань про місце людини в біосфері, як істоти діяльної, організуючої її структурні та функціональні блоки, як дедалі зростаючого у своїх можливостях чинника регуляції стану біосфери. В основу соціоекологічної культури покладено діяльністний підхід. Це - одна з основних методологічних парадигм науки, яка дає змогу зрозуміти як причини і мотивацію людських вчинків, так і сам механізм перетворення “ світу в собі “ у “ світ для себе “, світу натурального, природного у світ трансформований згідно з потребами, цілями та можливостями людини. Тому екологічна культура включає коло питань, пов’язаних з використанням людиною природи, перетворенням її у власних інтересах, а також з наслідками такої діяльності.

Програма безперервної екологічної освіти

Особливості формування екологічного світогляду вчителів - предметників. Екологічне виховання школярів

Екологічне виховання – це сукупність дій на свідомість особистості в процесі початкового і подальшого її формування і в майбутньому з метою напрацювання соціально-психологічних установ і активної громадянської позиції щодо бережливого ставлення до природи.

У наше століття науково-технічної революції на передній план все більше виступає проблема охорони і раціонального використання природних ресурсів. Здійснюється перехід від еволюції, якою керує стихійні біологічні фактори, до еволюції, якою керує людська свідомість. У зв’язку з цим майбутнє нашої планети, розвиток людського суспільства залежить від того, як будуть вирішені питання взаємодії людини з природою. Однією з головних ланок цієї роботи є виховання молодого покоління борцями за охорону і покращання оточуючого середовища. Цю важливу задачу призвана вирішувати і школа.

Виховання у школярів любові і бережливого ставлення до природи передбачає формування в них природоохоронних знань, виховання моральних якостей, виробку умінь раціонального використання природних ресурсів в процесі природоохоронної праці.

Охороняти природу, дбати про чистоту водойм і атмосферного повітря, розумно використовувати землю і її надра, води і ліса, тваринний світ – значить дбати про людину, його здоров’я, умови праці, відпочинку.

Одним із шляхів екологічного виховання школярів є виховання любові до рідної природи. Тому треба систематично проводити екскурсії в природу.

Активне екологічне переконання формується у школяра тоді, коли він сам приймає участь в дослідницькій природоохоронній роботі. Вона допомагає зрозуміти багатогранність контактів людини з оточуючим середовищем, масштабність антропогенної дії на неї, виховувати почуття відповідальності за її збереження.

Екологічне виховання як елемент в системі виховання спрямоване на всебічний розвиток школярів, становлення його як громадянина, розумного споживача.

Проблема екологічного виховання – це перш за все проблема формування наукового світогляду школярів, тому що воно є ядром свідомості, надає духовне обличчя людини, наділяє його принципами підходу до оточуючого природного середовища. Освіта в галузі оточуючого середовища формує етику відношення до оточуючого середовища.

Екологічна освіта і виховання включають:

засвоювання і розвиток природно-наукових, суспільних і технічних знань про взаємодію суспільства і природи;

формування цінного відношення до світу людини і до природи;

розвиток потреби в спілкуванні з природою, прояв активного до неї відношення, турботу про її стан зараз і в майбутньому.