1.3. Методика дослідження туристичної діяльності в регіоні
Процес дослідження являє собою сукупність етапів, на кожному з яких виконуються певні завдання, сукупним результатом виконання яких має стати досягнення основної мети дослідження. Ці етапи включають: збір інформації; обробку інформації; представлення; аналіз; висновки та розробку пропозицій.
Вибір методів дослідження має дуже важливе значення, визначаючи його значний майбутній успіх. Існує велика кількість наукових методів. Умовно їх можна розділити на чотири великі групи: організаційні, емпіричні, методи обробки даних, інтерпретаційні.
До емпіричних методів відносяться всі способи одержання нових наукових фактів. Це обсерваційні (спостереження, самоспостереження), діагностичні, праксиметричні та інші.
Експериментальні методи використовуються тоді, коли стоїть задача виявлення зв’язків та залежностей між явищами та процесами, що вивчаються.
Методи обробки даних представлені кількісними методами та методами якісного аналізу емпіричних результатів.
Кількісні методи використовуються тоді, коли треба виразити числові характеристики різних сторін явищ або зв’язки між ними. До них відносяться: шкалування, кореляційний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз та інші методи.
Методи якісної обробки емпіричних даних застосовують тоді, коли треба провести класифікацію, диференціацію, категоризацію на основі заданих критеріїв.
Інтерпретаційні методи тісно пов’язані з організаційними, бо вони задають спосіб узагальнення та пояснення виявлених фактів та їх зв’язків.
Методика досліджень регіональних ринків туристичних послуг ґрунтується на застосуванні загальнонаукового та конкретнонаукового методів. До загальнонаукової методології слід віднести системний метод, застосування якого потребує кожний об’єкт наукового дослідження. Сутність його полягає у комплексному досліджені великих і складних об’єктів (систем), як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. В його межах розрізняють структурно-функціональний, системно-діяльнісний та інші підходи.
Необхідність використання структурно-функціонального підходу у вивченні регіонального туристичного ринку полягає у потребі виділення його структурних елементів (компонентів, підсистем) і визначенні їхньої ролі (функцій) у системі. Елементи і зв'язки між ними створюють структуру системи. Кожний елемент виконує свої специфічні функції, які "працюють" на загальносистемні функції. Структура характеризує систему в статиці, функції - у динаміці.
У процесі дослідження використовується також системно-діяльнісний підхід, який вказує на певний компонентний склад людської діяльності. Серед найсуттєвіших її компонентів: потреба - суб’єкт - об’єкт - процеси - умови - результат. Це створює можливість комплексно дослідити будь-яку сферу людської діяльності, у тому числі і туристичну.
Для вивчення внутрішніх і зовнішніх зв'язків об’єкта дослідження суттєве значення має моделювання. 3а його допомогою вивчаються ті процеси і явища, що не піддаються безпосередньому вивченню. Метод моделювання це ефективний засіб виявлення суттєвих ознак явищ та процесів за допомогою моделі (концептуальної, вербальної, математичної, графічної, фізичної тощо). Під моделлю розуміють уявну або матеріальну систему, яка, відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, може замінити його так, що її вивчення дає нову інформацію про цей об’єкт.
Картографічний метод дозволяє використовувати карти для пізнання зображених на них об’єктів та явищ для одержання кількісних характеристик різних об’єктів за допомогою оціночних карт, виділення і оцінки основних факторів розміщення таких об’єктів, вивчення динаміки розвитку та тенденцій розміщення, оцінки та виявлення взаємозалежностей, забезпечення районного планування і соціально-економічного прогнозування, створення “портрету території”. Карта виконує інформаційну, пізнавальну, пояснювальну, інтеграційну функції. На основі симбіозу вже наявних карт можна формувати нові, що комплексно ілюструватимуть необхідні показники. Побудовані схеми, діаграми, картограми та ін. дають змогу отримати синтезоване уявлення про досліджуваний об’єкт і водночас наочно показати його складові, причинно-наслідкові зв'язки, тощо [101].
При вивченні регіонального ринку туристичних послуг важливим методом дослідження є економічна діагностика, яка визначається як сукупність аналітичних процедур, зокрема, вивчення чинників розвитку, кон′юнктури, інфраструктури, внутрішніх і міжрегіональних зв′язків ринкових утворень, а її кінцевою метою є виявлення диспропорцій розвитку досліджуваного об′єкту, ефективності використання потенціалу, здатності адекватно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища.
Дуже важливим є вивчення та аналіз статистичних даних. На їх основі будуються графіки та діаграми, що дозволяє чітко прослідкувати тенденції розвитку досліджуваних об’єктів чи процесів та на основі аналізу цих процесів зробити прогностичні висновки щодо подальших перспектив.
Дослідження рекреаційно-туристичного потенціалу регіону потребує оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів регіону та аналізу регіональних особливостей розміщення та використання рекреаційних ресурсів.
Рекреаційні ресурси є матеріальною передумовою формування рекреаційної галузі народного господарства, її ресурсною базою. Вони потребують бережного і економного використання, охорони і примноження. Все це пов'язано з необхідністю їх кількісної та якісної оцінки, визначення придатності та альтернативності використання в тій чи іншій галузі народного господарства [98].
Виділяють три типи рекреаційних ресурсів: природні, історико-культурні та соціально-економічні. Кожний з них відіграє певну роль у формуванні галузевої і територіальної організації рекреаційних комплексів, а найбільш ефективною є рекреаційна діяльність, яка поєднує використання декількох типів рекреаційних ресурсів (рис. 1.2.).
Під природними рекреаційними ресурсами слід розуміти фактори і властивості компонентів природного середовища, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності якісними та кількісними параметрами і служать або можуть служити для організації відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення людей. До них належать лікувальні та оздоровчі фактори багатоцільового призначення (ліси, лікувальні кліматичні місцевості, поверхневі води), лікувальні речовини (мінеральні води, грязі, озокерит), а також рекреаційні властивості гірських і передгірських ландшафтів, заповідних територій [2].
Рис. 1.2. Рекреаційно-туристичні ресурси [5]
Історико-культурні рекреаційні ресурси - це пам'ятки культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись для задоволення духовних та культурних потреб населення.
Соціально-економічні рекреаційні ресурси включають матеріально-технічну базу рекреаційних об'єктів, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, використовувані рекреацією об'єкти інфраструктури, а також трудові ресурси, які зайняті безпосередньо в рекреаційному господарстві.
Оцінка рекреаційних ресурсів буває диференційною та інтегральною. Диференційна оцінка дається кожному окремому ресурсу, його властивості або особливості в межах регіону або країни в цілому. Інтегральна оцінка дається певній ділянці території, яка відрізняється однорідністю і набором дискретних за розподілом в її межах окремих видів ресурсів. Диференційна оцінка сприяє визначенню об'єму розвитку того чи іншого виду рекреації, який базується на даному ресурсі, інтегральна оцінка дозволяє визначити оптимальне співіснування різних видів рекреації на певній території, з'ясувати обмеження і допустимі навантаження на ландшафт [101].
Для вивчення рекреаційно-туристичних ресурсів зручно провести аналіз сукупного рекреаційного потенціалу регіону, який проводиться на основі вивчення основних ресурсних компонент. Для проведення такого дослідження доцільно використати системний підхід, який передбачає розгляд рекреаційного потенціалу як складної системи, що знаходиться під впливом дії зовнішніх і внутрішніх чинників.
Перш за все необхідно провести аналіз системи показників: природно-рекреаційних ресурсів, інфраструктури, фінансових ресурсів, трудових та земельних ресурсів, екологічних умов [101]. Дослідити можливість їх використання у рекреаційній сфері.
На основі обчислених показників створюється зіркова діаграма, яка ілюструє сукупний потенціал рекреаційної системи регіону.
Для оцінки природного ресурсного потенціалу, використовуються картографічні матеріали, статистичні данні, таблиці, топографічні карти.Рекреаційна оцінка території полягає в виділенні найцінніших територій за сукупністю функціональних показників рекреаційних ресурсів, якими є: вид ресурсів, можлива спеціалізація, ємність території та обсяги ресурсів, тобто площа, протяжність, тривалість сезону тощо.
На основі проведеного аналізу здійснюється прогнозування та виявлення потенціалу рекреаційної системи регіону, можливостей її розвитку з урахуванням потреб на рекреаційні ресурси та послуги, визначення сильних та слабких сторін рекреаційної системи, можливостей і загроз її функціонування, проводиться оцінка впливу цих факторів на сучасний стан рекреаційної галузі.
На основі проведеної оцінки та зроблених висновків щодо рекреаційного потенціалу території, розробляються пропозиції щодо активізації туристичної діяльності регіону - здійснюється розробка мережі туристсько-екскурсійних маршрутів та концепції сталого розвитку туристичної діяльності в регіоні.
- 1.1.Понятійно-термінологічний апарат
- 1.2. Поняття про регіональний туристичний ринок
- 1.3. Методика дослідження туристичної діяльності в регіоні
- Розділ 2. Оцінка рекреаційно-туристичного потенціалу харківської області
- 2.1. Соціально-економічні та екологічні умови туристичної діяльності
- 2.2. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу
- 2.3. Оцінка розвитку туристичної інфраструктури
- 3.1. Оцінка сучасного стану туристичної діяльності
- 3.2. Пропозиції щодо активізації туристичної діяльності у Харківській області
- 3.3.Туристичні маршрути Харківської області