3. Будівництво україни: особливості розміщення і розвитку

Будівництво характеризується тривалим виробничим циклом, нерухомими територіально закріпленими об’єктами, які зводяться (промислові будинки, жилі будинки, електростанції, трубопро­води тощо), а також високою залежністю виробництва від геогра­фічних умов.

У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва — промислове, транспортне, житлове, водогосподарське та ін.

При розміщенні об’єктів капітального будівництва слід враховувати наявність будівельної організації, вирішуючи питання доцільності розміщення ще на допроектній стадії. Найважливіші фактори, на основі яких обираються райони і пункти будівництва, — це трудовий, сировинний, паливно-енергетичний, водний та ін. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів. Вони впливають, перш за все, на сезонність відкритих будівельних робіт. При виборі конкретних майданчиків для будівництва промислових підприємств, при спорудженні доріг, транспортних і гідротехнічних об’єктів важливе, а нерідко і вирішальне значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, грунти і грунтові води, карстові явища, сейсмічність, які в тій чи іншій мірі впливають на вартість будівництва і його організацію.

Чисельність зайнятих у будівництві України досягла більше ніж 1 млн. чол. Капітальні вкладення складали в 1995 р. 16,1 млрд. грн., у 1996 р. — 12,6 млрд. грн., причому близько 60% з них припадає на об’єкти виробничого призначення, а решта — на невиробничі об’єкти. У структурі капітальних вкладень переважають будівельні та монтажні роботи — близько 60%, більше 30% — устаткування, інструмент і інвентар, решта — інші капітальні роботи і витрати. Найбільші капітальні вкладення припадають на промисловість і житлове господарство.