1. Характеристика та вплив забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря в місті.

Характерною особливістю господарського комплексу Донецька є багатогалузева спеціалізація промисловості, що поєднується з розвинутим транспортним і фінансовим господарством міста. В промисловості представлені практично всі галузі народного господарства, проте, питома вага металургії (як чорної, так і кольорової), вугільної, хімічної (у тому числі коксохімічної) промисловості і важкого машинобудування найбільш висока. Разом з традиційними галузями важкої промисловості останніми роками розвиваються також легка, харчова, деревообробна промисловість, машинобудування.

Через Донецьк проходять дороги європейського, міжнародного і національного значення. В особистій власності жителів Донецької області 714 тисяч авто. За даними відділу по зв'язках з громадськістю Головного управління МВС України в Донецькій області, всього за станом на 2009 р. зареєстровано 779 тисяч 800 одиниць транспортних засобів. Найбільша кількість автомобілів на одиницю площі відзначена в Донецьку, це наочно зображено на рисунку 1.

Процес розширення автомобільних доріг обласного центру не встигає за зростанням числа авто, результатом цього є численні пробки і затори на Донецька.

Рисунок 1 — Розподіл найбільших міст Донецької області по щільності автотранспорту на одиницю площі

Донецьк продовжує лідирувати в списку найбільш забруднених територій країни. Найбільшу частку метану (70 %) в забрудненні атмосферного повітря міста вносять шахти, оксиду азоту — металургія, котельні, терикони які горять, автотранспорт, особливо завезений із зарубіжжя - після десятиріччя тамошньої експлуатації. За декілька років падіння об'ємів виробництва та встановлення потужних очисних споруд на великих підприємствах мало привести до зниження шкідливих викидів в атмосферу, але навпаки повітря міста стало ще бруднішим.

Навпаки, істотних змін зазнала ситуація на дорогах міста, кількість автотранспорту за декілька років збільшилась в сотні разів. Що можна наочно представити на рисунку 3 тенденцією зміни кількості викидів від стаціонарних і пересувних джерел в період з 1999 по 2008 рр.