logo search
Інгулець

Річка Інгулець перетворюється на стічне болото

18.10.2010, 13:25

Згідно з повідомленням прес-служби Державного управління охорони  довкілля у Херсонській області, рівень забрудненості річки Інгулець характеризується як високий, особливо в період скидання шахтних вод і госфекальних стоків Кривбассу, що негативно впливає на стан як річки Інгулець, так і на стан води у Дніпрі.

 В ході дослідження, проведеного держуправлінням охорони довкілля в Херсонській області, було з'ясовано, що у воді перевищена гранично допустима концентрація (ГДК) за цілим рядом параметрів. Так, ГДК сухого залишку у воді перевищена в 1,4 — 1,7 рази, сульфатів — в 1,25 — 1,28 разів, за хімічним вжитком кисню — в 1,41 — 1,44 разів.

 

Крім того, за результатами контролю за дотриманням вимог Регламенту скидання зворотніх і гірничорудних вод Криворізького басейну, були перевищені норми вмісту розчинених солей (у 1,8 разів), хлоридів — (у 1,9 разів), сульфатів (649 мг/дм3 при ГДК 500 мг/дм3). ГДК по хімічному вжитку кисню в стічних водах перевищені в 1,7 разів.

 

Також повідомляється, що ситуація погіршена і очисними спорудженнями Белозірської виправної колонії № 105, що потребують реконструкції, яка також приймає стоки від Дарьївської виправної колонії № 10 (обидві установи розташовані поблизу селища Дарьївка Білозірського району). Ситуація небезпечна тим, що неочищені води поступають у накопичувач, розташований поряд з річкою Інгулець. Накопичувач знаходиться в аварійному стані, таким чином, є велика небезпека прориву греблі і забруднення річки Інгулець стічними водами.

Умови формування якості поливної води Інгулецького зрошуваного масиву

Морозов В.В. - к. с.-г. н., професор Волочнюк Є.Г. - к. с.-г. н, доцент Ватаман А., Селецька Т. - студенти 4 к. ГМФ

На Інгулецькому зрошуваному масиві сформувалась складна екологічна ситуація, що пов’язана із забрудненням р. Інгулець, яка використовується для транзитних пропусків високомінералізованих стічних вод Криворізького гірничорудного басейну. Простежується постійне зростання забруднення р. Інгулець іонами хлору, натрію та іншими шкідливими речовинами, вміст яких перевищує допустимі норми у 3-5 і більше разів. Якість поливної води на Інгулецькому зрошуваному масиві (ІЗМ) формується шляхом змішування вод річок Дніпро та Інгулець і залежить від процентного співвідношення їх витрат, на яке впливають такі вагомі складові як стік р. Інгулець, режим роботи головних насосних станцій (ГНС) Інгулецької та Явкінської, кліматичні умови (атмосферні опади, дефіцит вологості  тощо), промислові та комунальні скиди. Інгулецька зрошувальна система є унікальним комплексом за формуванням якості води, функціонування якого можливо представити у вигляді "чорної скрині" (рис. 1). Рис. 1. Схема формування якості поливної води на ІЗС

Протягом вегетаційного періоду кількість і якість стоку річки залежить від санітарних попусків, специфіки підприємств-забруднювачів, забезпеченості атмосферними опадами та наповнення водосховищ. Попуски у вегетаційний період викликають суттєву зміну гідрохімічних показників в р. Інгулець на ділянці Кривий Ріг - ГНС. Так, за роки досліджень концентрація іонів хлору коливалася в межах від 10 до 30 мекв/л. Аналіз вмісту хлоридів та катіонів показав, що криві нормального розподілу досягають найбільших значень у маловодні роки. Тобто у такі періоди зростає стабільність вмісту іонів певної концентрації, а якість води за показниками - найбільш прогнозована. Загальна мінералізація пропорційна вмісту аніонно-катіонної частини, внаслідок чого її динаміка повторює динаміку складових. Від багатоводних до маловодних років середні концентрації суми іонів зменшуються. Варіювання значень у середні за водністю роки досягає найбільших значень 499,1 мг/л, а тому Pmax знижується до 31 % порівняно із багатоводними - 33 % та маловодними - 34 % (рис. 2).

Рис. 2. Криві нормального розподілу іонів та іригаційних показників у воді  р. Інгулець за вегетаційний період (1996-2001 рр.) 

Аналіз якості води р. Інгулець за іригаційними показниками показав, що забезпеченість атмосферними опадами басейну річки має значний вплив на її гідрологічні та гідрохімічні характеристики. Найкраща якість води за меліоративними показниками відзначається в маловодні роки. Зі зростанням водності року концентрація іонного складу підвищується в основному за рахунок іонів натрію та хлору. Дисперсійним аналізом впливу витрат та хлоридів у воді р. Інгулець на вміст хлоридів у воді магістрального каналу в меженний період визначено, що найбільша частка із організованих факторів належить сумісній дії двох факторів, значення яких змінювалося від 39,6 % у маловодні до 8,4 % у багатоводні (табл. 1). Таблиця 1 Вплив витрат та хлоридів у воді річки Інгулець на вміст хлоридів у воді магістрального каналу, %

Фактори

Вегетаційні періоди року

маловодні

середні за водністю

багатоводні

Витрати річки

21,3

2,1

1,1

Хлориди річки

2,9

6,0

0,8

Взаємозв’язок

39,6

39,2

8,4

Організовані

64,9

47,2

10,4

Неорганізовані

35,1

52,8

89,6

Аналогічна тенденція спостерігається за двофакторними дисперсійними аналізами впливу витрат ГНС, р. Інгулець та хлоридів в неї на вміст хлоридів у магістральному каналі. Результатами дисперсійного аналізу доведено, що вплив забезпеченості вегетаційного періоду атмосферними опадами є важливим фактором при формуванні поливної води на Інгулецькій зрошувальній системі. Дисперсійним аналізом обґрунтована стійка тенденція щодо збільшення частки організованих факторів при зменшенні водності року , яка зростає в 3,1-6,2 рази. Якщо показники дніпровської води вважати як відносно сталі, то це вказує на важливу роль р. Інгулець при формуванні поливної води. y=a·xb, які можна використовувати при управлінні якістю поливної води. Згідно розрахунків мінералізація 1 г/л в середні та маловодні роки забезпечується роботою не менше як 3-х насосів, а в багатоводні - 5-6 (рис. 3). Робота двох насосних агрегатів може забезпечити в маловодні роки мінералізацію води не менше

Рис. 3. Залежність мінералізації в ІМК від витрат ГНС

1,2 г/л, в багатоводні - 1,4 г/л. Це пояснюється малими витратами річки Інгулець та найбільшим забором дніпровської води у маловодні роки. В сучасних умовах функціонування ІЗС 1 клас якості поливної води за концентрацією хлоридів (до 3 мекв/л) фактично не досягається. При управлінні якістю зрошувальної води досягнення другого класу її придатності (за ДСТУ 2730-94) є реальним і забезпечується у багато- та маловодні роки роботою 2-х і більше насосних агрегатів, а в середні роки - 1-го насосного агрегату. Значення коефіцієнта небезпеки осолонцювання ґрунтів за ДСТУ 2730-94 у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди змінюються в межах 40-60 % (другий клас). Лише в маловодні роки та при витратах до системи 49,5 м3/с якість поливної води за цим показником рідко наближається до першого класу (рис. 4). Під час поливів у сучасних умовах необхідно постійно проводити хімічні меліорації ґрунтів та зрошувальної води. При моделюванні цього показника дещо зменшуються значення коефіцієнта детермінації рівнянь, на що вплинуло зростання складових формули розрахунку та різного типу їх взаємозв’язку. Але для умов ІЗС значення детермінації залишається високим (64-79 %), при сучасному режимі функціонуванні системи його значення становить 50-55 %. У маловодні роки при роботі 9-х насосних агрегатів якість поливної води максимально наближується до першого класу за небезпекою осолонцювання.

Рис. 4. Залежність коефіцієнта небезпеки осолонцювання (за ДСТУ 2730-94) в ІМК від витрат ГНС

Отримані моделі, що характеризують вплив режиму роботи ГНС на якість поливної води в ІМК у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди вказують на зменшення кількості водорозчинних солей у воді при збільшенні витрат води до зрошувальної системи. В маловодні роки при роботі одного насосного агрегату кількість солей у воді була вищою у порівнянні з іншими за забезпеченістю атмосферними опадами періоди. При цьому під впливом малих витрат р. Інгулець та збільшенні витрат до зрошувальної системи якість поливної води поліпшується більшими темпами, а при роботі 3-4-х насосних агрегатів вода стає кращою ніж в інші роки.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що зі зменшенням забезпеченості вегетаційних періодів атмосферними опадами вміст загальної кількості іонів у воді р. Інгулець підвищується. У маловодні роки середнє значення вмісту хлоридів на протязі вегетаційного періоду у річковій воді становить 11,27 мекв/л, у багатоводні роки - збільшується до 18,1-20,2 мекв/л. Вміст іонів натрію збільшується від 12,4 мекв/л у маловодні до 18,2-21,3 мекв/л у багатоводні роки. 2. Дисперсійним аналізом доведено, що вплив забезпеченості вегетаційного періоду атмосферними опадами є важливим фактором при формуванні поливної води на Інгулецькій зрошувальній системі. Із врахованих (організованих) факторів найвпливовішими на її якість є витрати р. Інгулець (12,7-21,3 %), витрати ГНС (5,2-6,9 %), їх сумісна дія (до 45 %) та взаємозв'язок витрат та хлоридів у річці (до 39,6 %) і витрат ГНС та хлоридів у р. Інгулець (до 53,2 %). При додатковому врахуванні забезпеченості вегетаційного періоду атмосферними опадами сила впливу неорганізованих факторів зменшилась в 3,1-6,2 рази. 3. Для забезпечення в Інгулецькому магістральному каналі мінералізації зрошувальної води 0,9-1,1 г/л у маловодні роки рекомендується робота 1-2 насосних агрегатів головних насосних станцій, у середні - 3-4, багатоводні - 5-6. Концентрація хлоридів до 3 мекв/л забезпечується не менше ніж 9 насосних агрегатів. Роботою 3-4-х насосних агрегатів концентрація хлоридів у різні за забезпеченістю атмосферними опадами періоди підтримується на рівні 6-9 мекв/л, 2-х - 8-12 мекв/л, 1-го - 10-16 мекв/л.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

Інгулець (Малий Інгул) — річка на півдні України, права притока Дніпра. Сточище 13,7 тис. км². Судноплавна протягом 109 км. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскровським водосховищами. З'єднаний каналом Дніпро—Інгулець (район Кременчука) для водозабезпечення Кривбаса.

Бере початок на Придніпровський височині біля селища Цибулеве на Кіровоградщині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами, в 40 км від Херсону.