5. Категорії природно-заповідного фонду та екологічна мережа (т.Л. Андрієнко).........................................................................

6. Пропоновані категорії природно-заповідного фонду України ........

6.1, Заповідні ділянки (Т.Л. Андрієнко, В.А. Онищенко).............

6.2.0бласті охорони ландшафту (Т.Л. Андрієнко).....................

Висновки .................................................................................

Список літератури....................................................................

ВСТУП

Природно-заповідна мережа України є основною ланкою охорони біорізноманіття та ландшафтного різноманіття нашої держави. За роки утворення та становлення української держави кількість природно-за­повідних територій невпинно зростає. Нині так званий "процент за­повідності" - відношення площі природно-заповідних територій до за­гальної території України складає близько 4%. Цей показник вже набли­жується до відповідного співвідношення в центральноєвропейських країнах.

Особливого значення набуває природно-заповідна мережа України як основа екологічної мережі держави. Закон України "Про Загальнодер­жавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" передбачає відповідно до рекомендацій Всеєвропейсь-кої стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 p.) формування екологічної мережі як частини єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим ста­ном ландшафту. Території та обєкти природно-заповідного фонду є ос­новними природними елементами екологічної мережі і складають її при­родні ядра, входять до інших елементів цієї мережі.

Нині спостерігається значне пожвавлення міжнародних звязків в пи­таннях заповідної справи. Україна приєдналась до ряду важливих міжна­родних конвенцій і прийняла певні зобовязання, для виконання яких бу­ла прийнята низка урядових документів - про концепцію збереження біологічного різноманіття, про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення тощо. Посилився обмін міжнародним досвідом, звичним стали проведення спільних досліджень, в тому числі і по створенню транскор­донних природоохоронних обєктів, приєднання до міжнародних приро­доохоронних акцій [15].

Посилення в державі роботи по оптимізації природно-заповідної ме­режі і інтеграції її в загальноєвропейську мережу обумовлює необхідність перегляду категорій природно-заповідного фонду України. Адже саме у категоріях виявляється функціональне значення природно-заповідних територій, визначається їх режим. Вони значною мірою обумовлюють охорону біологічного та ландшафтного різноманіття.

Сучасний склад категорій природно-заповідного фонду був встанов­лений Законом України "Про природно-заповідний фонд України" 1992 p. Деякі категорії (регіональний ландшафтний парк) були введені ним впер­ше, інші (біосферні заповідники) на той час тільки розпочинали своє функціонування. За цей період накопичився значний досвід створення і функціонування прриродозаповідних територій, зявилися нові напоями ландшафтної і екологічної охорони. Необхідною є також оптимзація і класифікація обєктів природно-заповідного фонду та уточнення їх режиму. Авторами уцій роботі здійснений науковии аналіз категорій природно-заповідного фонду із викориcтaнням світового та європейського досвіду у цьому аспекті.

Аналіз категорій так званого “колекційного блоку" - ботанічних садів, дендрологічнїТа зоологи;

Йїіпі,Т"" ^яток -Woro мистецтва нами не проводився їх аналіз має бути метою спеціальних досліджень

Автори РОЗУМ1ЮТЬ Дискусійний характер деяких питань, що розгляда­ються ними і будуть вдячні за зауваження та побажання,