logo search
eko

89. Особливості адміністративної відповідальності в галузі охорони рослинного світу

До адміністративної відповідальності можуть бути притягнені громадяни або посадові особи у

випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП

України).

Законодавством встановлено особливий порядок засвідчення факту вчинення адміністративного

правопорушення: це наявність протоколу про вчинення адміністративного проступку.

Адміністративна відповідальність передбачена за такі порушення законодавства про рослинний світ:

самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (ст. 77 КпАП України); виготовлення та збут

заборонених знарядь добування об'єктів рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції (ст.

85 КпАП України); незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об'єктів рослинного

світу, в тому числі ботанічних колекцій (ст. 88 КпАП України); порушення порядку придбання чи збуту

об'єктів рослинного світу (ст. 88 КпАП України); порушення правил створення, поповнення, зберігання,

використання або державного обліку ботанічних колекцій та торгівля ними (ст. 88 КпАП України);

порушення вимог щодо охорони видів рослин, занесених до Червоної книги України (ст. 90 КпАП

України); перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів (у тому числі і

природних рослинних ресурсів) (ст. 91 КпАП України). Крім того, Кодексом про адміністративні

правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про захист

рослин (ст. 83 КпАП України). Зокрема, в цій статті передбачена відповідальність за екологічно не

обґрунтоване здійснення захисту рослин; неповідомлення (приховування) або надання неправдивої

інформації про загрозу деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого ґрунту, а

також продукції рослинного походження від шкідливих організмів; завезення на територію України та

реалізація засобів захисту рослин, а також речовин і сировини для їх виготовлення, що не пройшли

державних випробувань і реєстрації; ухилення від пред'явлення або непред'явлення засобів захисту для

проведення їх огляду або дослідження; недодержання вимог нормативно-правових актів з питань

захисту рослин, що призвело до пошкодження чи погіршення стану рослин та якості продукції

рослинного походження, а також забруднення довкілля.