Комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту

8. Одним із основних положень Женевської конвенції (1949 р.) та Додаткових протоколів до неї (1977р.) є:

1. заборона застосування зброї масового ураження

2. Содержание

   • Комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту
   • Участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки
   • Міжнародного гуманітарного права
   • 7. Одним із завдань цивільного захисту є:
   • Забезпечення постійної готовності сил та засобів цивільного захисту до запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
   • Комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту
   • Необхідність розрізняти військових та цивільних
   • Кабінет Міністрів України та Рада національної безпеки та оборони України
   • Своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів
   • Порядок комплектування органів та підрозділів цивільного захисту
   • Міжнародне співробітництво в галузі цивільного захисту
   • Підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
   • Соціальний і правовий захист особового складу органів та підрозділів цивільного захисту
   • 16. Одним із завдань цивільного захисту є:
   • Створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів
   • Напади на військові об'єкти, наслідки від яких неможливо передбачити і при яких разом з військовими, уражаються цивільні об’єкти і цивільні особи
   • 18. Одним із завдань Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є:
   • Участь у формуванні Державної служби медицини катастроф
   • Грязекамінні, водокамінні, грязьові
   • Вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість
   • 27. Однією із загальних рис стихійного лиха є:
   • Незначний вплив на навколишнє середовище
   • Повені, селі, снігові лавини
   • Надзвичайною ситуацією
   • Державного, регіонального, місцевого, об’єктового
   • Помилки людей, відмова техніки, метеорологічні фактори, невизначені причини
   • Механічні пошкодження, черепно-мозкова травма, з сполученими травмами та опіками.
   • Катастрофою
   • Опіки верхніх дихальних шляхів
   • Металургійні комбінати.
   • Помилки персоналу при експлуатації, несправність та недосконалість конструкцій
   • Аварія, при якій вихід рр обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів
   • Аварія, при якій вихід рр обмежений спорудами аес та розміщеною поблизу територією
   • Аварія, при якій рр розповсюджуються за межі аес
   • Зону відчуження, зону (обов’язкового) безумовного відселення, зону гарантованого добровільного відселення, зону посиленого радіоекологічного контролю.
   • Оповіщення та укриття людей, проведення йодної профілактики
   • Контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, які мають зараження вище безпечних величин
   • Індивідуальний та груповий
   • Картка обліку доз радіоактивного опромінення
   • Своєчасна підготовка захисних споруд
   • Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.
   • Від уражальної дії іонізувального випромінювання та частково від ударної хвилі.
   • Період після аварійний чи відновлюваний період, коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.
   • Контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки
   • Фільтруювальні (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).
   • Кровотечах у ділянці плеча.
   • Первинні та вторинні які розділяють на ранні вторинні та пізні вторинні.
   • Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.
   • Травма грудної клітки.
   • Зовнішню щелепну артерію.
   • Нижнього краю щитовидного хряща
   • Баротравми
   • Раною в проекції судинного пучка з кровотечею (Інтенсивним, незначним) або відсутністю його.
   • Іммобілізація -знеболення-госпіталізація*
   • На опікову поверхню необхідно накласти стерильну пов’язку.
   • Тривала втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.
   • Усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.
   • Державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.
   • Надання безоплатної медичної допомоги. Громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях
   • Кабінет Міністрів України.
   • Послідовність.
   • Наближенням етапів до осередку катастрофи.
   • Якісною організацією пошуку.
   • Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.
   • Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.
   • Двох напрямків.
   • Наявність в зонах нс неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.
   • Створення резервного ліжкового фонду.
   • Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.
   • У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.
   • В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.
   • Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).
   • Моз України.
   • Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.
   • Моз України.
   • Розробляється моз України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.