Двох напрямків.

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори :

1. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

2. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби.

3. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих.

4. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

5. Харчування, забезпечення питною водою, забезпеченя речами першої необхідності.

175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

1. Содержание

   • Комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту
   • Участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки
   • Міжнародного гуманітарного права
   • 7. Одним із завдань цивільного захисту є:
   • Забезпечення постійної готовності сил та засобів цивільного захисту до запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
   • Комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту
   • Необхідність розрізняти військових та цивільних
   • Кабінет Міністрів України та Рада національної безпеки та оборони України
   • Своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів
   • Порядок комплектування органів та підрозділів цивільного захисту
   • Міжнародне співробітництво в галузі цивільного захисту
   • Підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
   • Соціальний і правовий захист особового складу органів та підрозділів цивільного захисту
   • 16. Одним із завдань цивільного захисту є:
   • Створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів
   • Напади на військові об'єкти, наслідки від яких неможливо передбачити і при яких разом з військовими, уражаються цивільні об’єкти і цивільні особи
   • 18. Одним із завдань Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є:
   • Участь у формуванні Державної служби медицини катастроф
   • Грязекамінні, водокамінні, грязьові
   • Вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість
   • 27. Однією із загальних рис стихійного лиха є:
   • Незначний вплив на навколишнє середовище
   • Повені, селі, снігові лавини
   • Надзвичайною ситуацією
   • Державного, регіонального, місцевого, об’єктового
   • Помилки людей, відмова техніки, метеорологічні фактори, невизначені причини
   • Механічні пошкодження, черепно-мозкова травма, з сполученими травмами та опіками.
   • Катастрофою
   • Опіки верхніх дихальних шляхів
   • Металургійні комбінати.
   • Помилки персоналу при експлуатації, несправність та недосконалість конструкцій
   • Аварія, при якій вихід рр обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів
   • Аварія, при якій вихід рр обмежений спорудами аес та розміщеною поблизу територією
   • Аварія, при якій рр розповсюджуються за межі аес
   • Зону відчуження, зону (обов’язкового) безумовного відселення, зону гарантованого добровільного відселення, зону посиленого радіоекологічного контролю.
   • Оповіщення та укриття людей, проведення йодної профілактики
   • Контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, які мають зараження вище безпечних величин
   • Індивідуальний та груповий
   • Картка обліку доз радіоактивного опромінення
   • Своєчасна підготовка захисних споруд
   • Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.
   • Від уражальної дії іонізувального випромінювання та частково від ударної хвилі.
   • Період після аварійний чи відновлюваний період, коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.
   • Контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки
   • Фільтруювальні (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).
   • Кровотечах у ділянці плеча.
   • Первинні та вторинні які розділяють на ранні вторинні та пізні вторинні.
   • Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.
   • Травма грудної клітки.
   • Зовнішню щелепну артерію.
   • Нижнього краю щитовидного хряща
   • Баротравми
   • Раною в проекції судинного пучка з кровотечею (Інтенсивним, незначним) або відсутністю його.
   • Іммобілізація -знеболення-госпіталізація*
   • На опікову поверхню необхідно накласти стерильну пов’язку.
   • Тривала втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.
   • Усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.
   • Державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.
   • Надання безоплатної медичної допомоги. Громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях
   • Кабінет Міністрів України.
   • Послідовність.
   • Наближенням етапів до осередку катастрофи.
   • Якісною організацією пошуку.
   • Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.
   • Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.
   • Двох напрямків.
   • Наявність в зонах нс неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.
   • Створення резервного ліжкового фонду.
   • Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.
   • У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.
   • В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.
   • Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).
   • Моз України.
   • Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.
   • Моз України.
   • Розробляється моз України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.