logo search
ДИПЛОМ

2.2. Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу

Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для

розвитку економіки та соціальної сфери в Україні, стрімко

інтегрується у світову туристичну індустрію. Пріоритетний напрямок

розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником

підвищення якості життя в Україні, створення додаткових робочих

місць, поповнення валютних запасів держави та підвищення її

авторитету на міжнародній арені.

Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори

економіки, як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське

господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з

найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки.

У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є

природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни.

До послуг туристів понад 1300 готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних

баз, понад 3000 санаторіїв, Будинків відпочинку, курорти, рестора-

ни, бари, казино [39].

Останнім часом держава та Уряд зробили дуже важливі кроки в

законодавстві, яке б сприяло прозорому розвитку галузі, створило

умови, що запобігали б нелегальній міграції. Адже траплялися непо-

одинокі випадки, коли туристичні фірми, прикриваючись ліцензійни-

ми документами, штампували візи та вивозили людей за кордон з да-

леко не пізнавальними намірами.

Нове законодавство адаптоване до відповідного європейського.

Для організації рекреаційної діяльності на будь-якій території необхідно спершу надати оцінку рекреаційно-туристським ресурсам даної території задля їх ефективного та раціонального використання.

Рекреаційно-туристські ресурси (РТР) складаються з двох основних блоків – природних та антропогенних об’єктів, що мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності, можуть бути використані для організації відпочинку й оздоровлення [56].

Геополітичне положення Харківської області можна охарактеризувати як вигідне – область розташована у східній частині України і межує Сумською,Полтавською,Дніпропетровською,Донецькою та Луганською областями, що робить її важливим транспортним вузлом, який з’єднує між собою різні регіони України.

Позитивним аспектом є наявність кордонів з країною-сусідом,але є негативний аспект,це відсутність відкритого доступу до морів, але така ситуація компенсується наявністю значної кількості річок та водосховищ [5].

В області найбільшими є міста Балаклія, Богодухів, Ізюм, Красноград, Куп'янськ, Лозова, Харків, Чугуїв. Серед об'єктів області відзначаються санаторій «Березівські мінеральні води», Краснокутський дендропарк, Ізюм, с. Сковородинівка, Чугуїв. Рельєф області є хвилястою рівниною з легким нахилом на південно-захід (до басейну Дніпра) й на південно-схід (до басейну Дону). В північно-східну частину області заходить Середньоросійська височина, а в південну - відроги Донецького кряжу. 75% водних ресурсів області приходиться на басейн Дону. Головна водна артерія - Північний Донець - є правим притоком Дону. Загальна протяжність 867 водотоків складає 6.4 тисячі км, причому 156 річок мають довжину більш за 10 км. В області є озера, найбільше з них - Лиман. В області створено біля 50 водоймищ, найбільші з них - Краснооскольське, Печенізьке, Краснопавлівське. На теріторії області проходить траса каналу Дніпро-Донбас. Харьківська область поділена на 25 територіально-адміністративних районів, в області - 16 міст, 62 селища міського типу й 1861 село та хутір. Найбільші міста - півторамільйонний Харків, Ізюм і Лозова. Серед інших найбільш значні - Куп'янськ, Чугуїв, Балаклея, Богодухів, Зміїв.

Населення області - близько 3 млн. 170 тисяч чоловік. Міське населення складає 78.7%. Середня щільність населення - 100 чоловік на один квадратний кілометр.

За наявними природними ресурсами в Харківській області сприятливі природно-кліматичні умови для організації як довготривалого так і короткострокового відпочинку . Завдяки теплому і довгому літу (середня температура липня +24 С, а кількість сонячних днів на рік становить 210 днів), відносно малій кількості опадів (400-450 мм). Наявність таких умов робить Харківщину сприятливою для розвитку пляжно-купального і пішохідного відпочинку [5].

Область має переважно рівнинні ландшафти,які знаходяться в лісостеповій і степовій зонах,у долинах річок трапляються височини у поєднанні з лучно-степовими низовинними ландшафтами, що сприяє розвитку пішохідного та велотуризму.

На даній території перспективним є розвиток пішого та вело туризму, об’єктами вивчення якого можуть бути, наприклад, культурно-історичні обї’єкти,пам’ятки архітектури та мальовничі природні місця.

Поверхня Харківської області в більшій частині регіону рівнинна з великою кількістю водоймищ та висотою 100-200 м. це створює мальовничі краєвиди, що є естетично-привабливим для туристів і відпочиваючих. Такі ресурси створюють сприятливі умови для розвитку пішохідного, кінного та вело туризму.

Харківський регіон має значні рекреаційні ресурси, красиві при-

родні ландшафти, ріки, озера і водоймища, мінеральні джерела, що

мають цілющі властивості. Природно-рекреаційний потенціал складає

близько 7% загальноукраїнського. Регіон також має багаті історичні,

архітектурні, природні пам’ятки.

Природний заповідний фонд харківського регіону включає більше

150 об’єктів загальною площею понад 28 тис. га. До цього переліку

входять заказники лісного, ландшафтного, загальнозоологічного, ен-

томологічного типів, заповідні урочища, парки-пам’ятники садово-

паркового мистецтва, ботанічні, гідрологічні, геологічні та комплексні

пам’ятники природи.

Серед об'єктів природно-заповідного фонду Харківського регіону

8 мають загальнодержавне значення: заказників – 2; ботанічний сад –

1; дендропарк – 1; парків-пам’ятників садово-паркового мистецтва – 4.

Крім того, на території Харківщини знаходиться низка природоохо-

ронних об’єктів місцевого значення: заказників – 100; пам’ятників

природи – 39; парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва [1].

На Харківщині розвивається внутрішній, міжнародний, іноземний

туризм, а також екскурсійна діяльність і спортивно-масовий туризм.

Аналіз процесів у сфері туризму передбачає два варіанти прогнозу перспективного туристського попиту: відповідно до тенденцій ту-

ристської діяльності, що склались, та з урахуванням змін, які очікують

в структурі рекреаційних потреб.

Особливої уваги потребують гідрографічні ресурси.

Найбільше озеро Лиман,Краснооскольське та Печенізьке водосховища створюють вигідні умови для розвитку багатьох видів водного туризму (водного спортивного туризму, риболовства і, якщо не обмежуватись лише поверхневими шарами, підводного мисливства та дайвінгу) [15].

Найбільш цікавими для дайверів області є Печенізьке водосховище, розташоване в межах м. Харків. Його максимальна глибина 14 м.,середня 4м., підводний світ дуже цікавий, спостерігається різноманітність флори та фауни.

Перлинами області є Краснокутський дендропарк, Наталієвський і Шаровський парення. У Шаровке збереглася відома садиба з пам'яткою палацово-паркової архітектури - двоповерховим палацом, побудованим в першій половині ХІХ століття в готичному стилі. Окрім насолоди від перебування в цілющому мікрокліматі Наталієвки і Шаровки, знайомства в Краснокутськом дендропарке з рослинним світом Японії, Китаю, Західної Європи, Північної і Південної Америки, туристи мають можливість ознайомитися з неповторними експозиціями Пархомовського художнього музею, який називають нашим сільським Ермітажем, оскільки тут зберігаються твори таких відомих в світі художників як Ван Дейк, Ф. Боя, Д. Піранезі, П. Пікассо, Т. Шевченка, І. Шишкин, Ст Маяковський. Яблонськая і так далі .

Селище Гайдар і Коробови Хутора, що на правом бережу річки Сіверський Донець в Змієвськом районі, по праву називають «Харківською Швейцарією»: живописні пейзажі, чудові туристські стоянки для збору грибів і ягодами, рибалкою, багаті мисливські угіддя не поступаються справжнім швейцарським Альпам. Незабутні враження від краси куточків Слобожанщини туристи отримають від відвідин Мохначанських лісів, прохідної долини Пропасти поблизу сіла Задонецкоє, озера Біле і Лиман, Козачої гори, музеїв, які розташовані в селах Соколине і Тарановка. Саме у цьому куточку Харківщини створене Гомільшанський національний парк.

Якнайповніше і оптимальне забезпечення туристських потреб здійснюється через систему засобів розміщення. Розташування туристичних комплексів і баз відпочинку сконцентроване в першу чергу у Волчанськом, Змієвськом, Печенізькому, Харківському і Чугуївському районах.

У Харківської області визначені основні туристичні екскурсійні маршрути, що за тематичними напрямами охоплюють видатні місця, пам'ятки історії, культури, архітектури і природи, а також пов'язані з життям і діяльністю видатних людей не лише нашої держави, але і усесвітньо відомих.

Художньо-меморіальний музей ім. І.Ю. Репина в м. Чугуєві. Експозиції музею розповідають про унікальну історію міста, де народився великий художник. Колекцію музею складають старовинні меблі, одяг, зброя, винагороди, етнографічні матеріали, археологічні знахідки, документи і фотокартки різних років.

Також є у Харківській області курортно оздоровчі місця.

Березовські Мінеральні

Бальнеологічний курорт в 25 км. від Харкова. Розташований у великому парку із ставками. Основним лікувальним чинником є слабомінералізованниє крем'янисті гідрокарбонатні кальцієво-натрієво-магнієві води, використовувані для пиття і ванн. У лікувальному процесі застосовують також привізний боріславський озокерит і слов'янські грязі. На цьому курорті лікують захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчних і сечових доріг, опорно-рухового апарату, цукровий діабет, а також порушення обміну речовин.

Рай-Еленовка

Бальнеологічний курорт в 12 км. від Харкова. Основним лікувальним чинником є слабомінералізованная крем'яниста гідрокарбонатна кальцієво-натрієво-магнієва вода, що містить органічні речовини. Тут лікують захворювання органів травлення. На території курорту знаходяться ліс, фруктовий сад і ставки.

Аналіз вищенаведеної інформації призводить до висновку, що Харківська область має потенціал для розвитку туристичної індустрії: вигідне географічне положення, сприятливі природні та кліматичні умови, велику кількість і різноманітність суспільно-історичних ресурсів, збережені традиції у побуті та ремісництві. Розвивати туристичну діяльність можна у декількох напрямках: сільський туризм та екотуризм, різні види спортивного туризму (водний, пішохідний, велотуризм, кінний туризм, тощо), актуальним є розвиток ностальгічного туризму для людей, які у різні часи виїхали за межі України на постійне місце проживання і їх нащадків, які мають бажання відвідати свою прабатьківщину, а також освітній та науково-просвітницький туризм.