Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.
166. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:
А. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.
167. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:
-
Створення резервного ліжкового фонду.
-
Достатню кількість вакцини.
-
Достатню кількість антибіотиків.
-
Створення резерву медичного майна.
-
Створення резерву препаратів санітарної обробки рук, та для прибирання приміщень.
168. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:
А. Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.
169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:
-
Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.
-
Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.
-
Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.
-
Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.
-
Забезпечення засобами профілактики та лікування особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.
170. Протиепідемічне забезпечення населення - це:
-
Заходи, що спрямовані на підтримку працездатності людей в зоні надзвичайної ситуації.
-
Комплекс заходів з організації лікування, евакуації та реабілітації постраждалих в результаті виникнення осередку бактеріального ураження.
-
Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.
-
Заходи, що направлені на зменшення міграції населення, психічного стресу та покращення санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.
-
Заходи, що направлені на обмеження пересування населення, з метою покращення санітарно-епідемічного стану.
171. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:
-
Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.
-
Дезінфекції, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.
-
Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.
-
Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.
-
Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.
172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:
- Комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту
- Участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки
- Міжнародного гуманітарного права
- 7. Одним із завдань цивільного захисту є:
- Забезпечення постійної готовності сил та засобів цивільного захисту до запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- Комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту
- Необхідність розрізняти військових та цивільних
- Кабінет Міністрів України та Рада національної безпеки та оборони України
- Своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів
- Порядок комплектування органів та підрозділів цивільного захисту
- Міжнародне співробітництво в галузі цивільного захисту
- Підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
- Соціальний і правовий захист особового складу органів та підрозділів цивільного захисту
- 16. Одним із завдань цивільного захисту є:
- Створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів
- Напади на військові об'єкти, наслідки від яких неможливо передбачити і при яких разом з військовими, уражаються цивільні об’єкти і цивільні особи
- 18. Одним із завдань Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є:
- Участь у формуванні Державної служби медицини катастроф
- Грязекамінні, водокамінні, грязьові
- Вітер величезної руйнівної сили, що має 12 балів за шкалою Бофорта і велику тривалість
- 27. Однією із загальних рис стихійного лиха є:
- Незначний вплив на навколишнє середовище
- Повені, селі, снігові лавини
- Надзвичайною ситуацією
- Державного, регіонального, місцевого, об’єктового
- Помилки людей, відмова техніки, метеорологічні фактори, невизначені причини
- Механічні пошкодження, черепно-мозкова травма, з сполученими травмами та опіками.
- Катастрофою
- Опіки верхніх дихальних шляхів
- Металургійні комбінати.
- Помилки персоналу при експлуатації, несправність та недосконалість конструкцій
- Аварія, при якій вихід рр обмежений межами аварійного енергоблоку або виробничими приміщеннями радіаційно небезпечних об’єктів
- Аварія, при якій вихід рр обмежений спорудами аес та розміщеною поблизу територією
- Аварія, при якій рр розповсюджуються за межі аес
- Зону відчуження, зону (обов’язкового) безумовного відселення, зону гарантованого добровільного відселення, зону посиленого радіоекологічного контролю.
- Оповіщення та укриття людей, проведення йодної профілактики
- Контроль радіоактивного забруднення постраждалих на сортувальному посту для виявлення осіб, які мають зараження вище безпечних величин
- Індивідуальний та груповий
- Картка обліку доз радіоактивного опромінення
- Своєчасна підготовка захисних споруд
- Період від початку викиду радіонуклідів у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду.
- Від уражальної дії іонізувального випромінювання та частково від ударної хвилі.
- Період після аварійний чи відновлюваний період, коли відбувається поступове повернення до нормальних умов життєдіяльності.
- Контроль радіоактивного забруднення після проведення повної санітарної обробки у відділенні спеціальної обробки
- Фільтруювальні (повітропроникні) та ізолюючі (повітронепроникні).
- Кровотечах у ділянці плеча.
- Первинні та вторинні які розділяють на ранні вторинні та пізні вторинні.
- Нагноєнням рани, ерозією стінки судини, порушенням згортанням крові.
- Травма грудної клітки.
- Зовнішню щелепну артерію.
- Нижнього краю щитовидного хряща
- Баротравми
- Раною в проекції судинного пучка з кровотечею (Інтенсивним, незначним) або відсутністю його.
- Іммобілізація -знеболення-госпіталізація*
- На опікову поверхню необхідно накласти стерильну пов’язку.
- Тривала втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.
- Усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.
- Державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання у випадках, передбачених законом.
- Надання безоплатної медичної допомоги. Громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях
- Кабінет Міністрів України.
- Послідовність.
- Наближенням етапів до осередку катастрофи.
- Якісною організацією пошуку.
- Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.
- Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.
- Двох напрямків.
- Наявність в зонах нс неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.
- Створення резервного ліжкового фонду.
- Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.
- У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.
- В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.
- Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).
- Моз України.
- Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.
- Моз України.
- Розробляється моз України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.