ВИСНОВКИ

Важливим аспектом забезпечення сталого розвитку нашої держави є моніторинг довкілля, який повинен бути підтриманий на державному рівні. Такий моніторинг дасть змогу мати актуальну інформацію про стан навколишнього середовища України, оперативно реагувати на його зміну і прогнозувати його стан на майбутнє. Ми маємо всі передумови для його проведення на високому рівні, але потребуємо організації відповідної структури із забезпеченням її потрібним просторовим інформаційним матеріалом, програмним забезпеченням і відповідними фахівцями.

Наведені результати свідчать про наявність ряду особливостей, характерних для аерокосмічного моніторингу як системи оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля. Ці особливості, як правило, зумовлені необхідністю відображення різнорідних екологічних чинників, для кожного з яких існують специфічні методи реєстрації, відбору, класифікації та подання даних. Так, зокрема, топографічну основу слід створювати на основі кількох джерел (топографічні, космознімки, плани земельних ділянок, польові дослідження), які містять взаємно доповнювальні дані про обєкти екологічного моніторингу. Для узгодження розташування обєктів на місцевості за допомогою незалежного GPS-приймача слід проводити вимірювання положення характерних точок (перетин доріг, мости, тощо), які легко розпізнаються на растрових зображеннях. Такий підхід дозволяє найповніше відобразити особливості досліджуваної території а також виявити неточності в наявних даних. Важливим джерелом інформації про стан екосистем є дані ДЗЗ. Результати класифікацій космознімків територій за допомогою таких програм як ENVI, Erdas Imagine використовують для уточнення геометричних параметрів ряду обєктів екологічного моніторингу. Важливою ланкою є цифрові карти, доповнені атрибутивними даними з таксаційними описами кварталів і виділів. Структурування описових даних та привязка їх до обєктів ГІС дозволяє розвязувати ряд практичних господарських та екологічних задач.