logo
Lektsii_OPBAP

3. Необхідність очищення промислових газів.

Для забезпечення належної якості атмосферного повітря важливу роль відіграє очистка промислових газів. Під якістю атмосферного повітря розуміють сукупність властивостей атмосфери, яка визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світи, а також на матеріали, конструкції і навколишнє середовище в цілому.

Одним із основних показників очищення викидів промислових газів є ступінь їх очистки від шкідливих речовин Коч.

Коч = Mу / Mзаг , де:

Mу - маса шкідливих речовин, які вловлюються в очисному пристрої, кг;

Mзаг - загальна маса шкідливих речовин у викидах, кг.

Ступінь очищення промислових газів повинен визначатися за кожною забруднюючою (шкідливою) речовиною. Ступінь очищення Коч поділяється на проектний та фактичний, а за рівнем - на максимальний та експлуатаційний.

Для оцінки забезпеченості промислових підприємств очисткою відхідних газів в часі використовують коефіцієнт забезпеченості технологічних процесів газоочисткою:

Кзг = Тtго , де:

Тt - час роботи газоочисних установок, год;

Тго - час роботи технологічного обладнання, год.

За несприятливих метеорологічних умов, коли забруднення можуть бути шкідливими для здоров'я населення, підприємства повинні знижувати кількість викидів шкідливих речовин за рахунок технічних засобів або повної (часткової) зупинки джерел забруднення.

Сучасні вимоги до якості та ступеня очищення викидів досить високі. Для їх дотримання необхідно використовувати технологічні процеси та обладнання, які знижують або повністю виключають викиди шкідливих речовин в атмосферу, а також забезпечують нейтралізацію утворених шкідливих речовин.

Способи очищення промислових викидів в атмосферу від шкідливих речовин можна поєднати в такі групи:

1) очищення промислових газів від пилу та аерозолів шкідливих речовин;

2) очищення промислових газів від газоподібних речовин;

3) зниження забруднення атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згорання транспортних засобів та стаціонарних установок.

Загалом послідовність вибору типу очисних пристроїв така:

1) визначення характеристик викидів (температура, вологість, вид та концентрація домішок, токсичність, дисперсність тощо);

2) визначення типу очисного пристрою або фільтру за витратою газу, необхідним, ступенем очищення, можливостями виробництва пю. іншими факторами;

3) знаходження робочої швидкості газів;

4) техніко-економічний аналіз можливих варіантів очищення;

5) розрахунок параметрів очисного пристрою;

6) проектування та вибір очисного пристрою або фільтру.

Прн виборі засобів очищення викидів в атмосферу слід керуватись і такими рекомендаціями:

1) сухі механічні засоби та пристрої знепилеиня газів не ефективні при видаленні дрібнодисперсного та липкого пилу;

2) мокрі методи зменшення не ефективні при очищенні викидів, в яких містяться, речовини, що погано злипаються і утворюють грудки;

3) електрофільтри не ефективні у випадку видалення забруднень з малим питомим опором і погано заряджаються електрикою;

4) рукавні фільтри не ефективні для очищення газів від липкого та зволоженого пилу;

5) мокрі скрубери не можна застосовувати для роботи поза приміщеннями в зимових умовах.