1.Природні загрози (небезпеки)

Природні небезпеки – це природні об’єкти, явища природи, які становлять загрозу для життя чи здоров’я людини(землетруси, зсуви, селі, вулкани, , повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварини та рослини тощо).

Як вище було зазначено до природних небезпек слід віднести як самі об’єкти природного походження, так й явища природи, які становлять загрозу для життя чи здоров’я людини.

Серед природних об’єктів, що небезпечні для людини, може бути об’єкти живої чи неживої матерії.

До небезпечних об’єктів неживої матерії в першу чергу слід віднести гори, ріки, озера, моря, океани, льодовики, вулкани, пустелі та ін. Особливо небезпечні для людства космічні об’єкти – метеорити, комети, астероїди, падіння яких на Землю спричинять не лише локальні, а й глобальні катаклізми.

До небезпечних об’єктів живої матерії крім хижаків, отруйних тварин, рослин і грибів відносяться також патогенні (хвороботворні) м і к р о- о р г а н і з м и – бактерії, віруси, грибки, рикетсії, найпростіші.

У природі, як звісно, діють свої «власні» закони природного розвитку – фізичні, хімічні, геологічні, біологічні, тобто у природному середовищі виникають різні процеси та явища, які можуть бути й небезпечними.

До небезпечних природних явищ відносять тільки ці, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об’єкти господарювання, навколишнє середовище.

Руйнівне небезпечне природне явище – це с т и х і й н е л и х о. Стихійні лиха призводять до значних матеріальних збитків, людських жертв, можуть спричинити аварії й катастрофи на виробництві, транспорті тощо.

За характером походження природних процесів розрізняють геологічні, метеорологічні та гідрологічні небезпечні явища.

Надалі розглянемо найчастіше спостерігаємі на території України небезпечні природні явища, причини їх виникнення, можливі наслідки.

1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ

Україна вирізняється дуже різними природними умовами, що спричиняє можливе виникнення на її територія багатьох небезпечних природних процесів і явищ та певні просторові закономірності їх прояву в різних географічних зонах і районах.

Серед небезпечних природних процесів і явищв Україні найчастіше трапляються:

геологічно-небезпечні явища: землетруси, карсти, зсуви, обвали та осипи, просідання земної поверхні різного походження, ерозія ґрунту;

метеорологічні небезпечні явища: сильні вітри, урагани, смерчі, шквали, зливи, сильні снігопади, спека, мороз, сильний град, ожеледь;

гідрологічно-небезпечні явища: повені, підвищення рівня ґрунтових вод, підтоплення, вітрові нагони;

природні пожежі: лісова, степова, ландшафтна, торф’яна;

масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Стихійні явища, як правило, виникають в комплексі, що значною мірою посилює їх негативний вплив. Їх можна поділити на прості (сильний вітер, зсув або землетрус) та складні, з кількома одночасно діючими процесами однієї групи або кількох груп, наприклад негативних атмосферних та гідросферних процесів у поєднанні з техногенними. Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали, зсуви) можуть виникнути в результаті дій людини, але наслідки їх завжди є результатом дії сил природи.

2. Заходи та засоби захисту населення від природніх загроз:

Укриття населення в пристосованих приміщеннях і в спеціальних спорудах необхідно проводити за місцем постійного проживання або тимчасового знаходження людей безпосередньо за часом дії факторів ураження джерел надзвичайних ситуацій, а також при загрозі їх ви-никнення.

Евакуацію (відселення) населення

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи

Завчасна підготовка і введення в дію планів захисту населення в надзвичайних ситуаціях та ін.

2. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму

Іонізуюче випромінювання – це будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем приводить до утворення електричних зарядів різних знаків.

Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання.

Корпускулярне - потік елементарних часток із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюється при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях.

Це α, β частини, нейтрони, протони.

Фотонне – потік електромагнітних коливань, що поширюється в вакуумі зі швидкістю 300 тис. км/с. вони різняться довжиною хвилі і енергією. До фотонного належить і ультрафіолетове випромінювання – найбільш короткохвильова частина спектра сонячного світла, яке не є іонізуючим, але вплив його на біологічні об’єкти дуже схожий.

Випромінювання характеризується за своєю іонізуючою і проникаючою спроможностями. Джерела іонізуючих випромінювань поділяються на природні і штучні. Основну частину опромінення населення одержує від природних джерел випромінювання. Більшість із них такі, що уникнути їх неможливо. радіаційний фон, що утворюється космічними променями, дає майже половину зовнішнього опромінення , яке одержує населення від природних джерел радіації. Опроміненню від природних джерел радіації піддаються всі жителі Землі, одні більше, інші менше. Це залежить від того, де вони живуть, а також від способу життя людини. Космічні промені приходять до нас із глибини Всесвіту, але деяка їх частина виникає на Сонці під час сонячних спалахів.

Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні реактори, прискорювачі заряджених часток, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв’язку високої напруги.

За останні десятиліття людство створило сотні штучних радіонуклідів і використовують енергію атома як у військових так і в мирних цілях. Усе це приводить до збільшення дози опромінення як окремих людей, так і населення Землі.

Опромінення населення України в останні роки пов’язано в основному з наслідками аварії на чорнобильської АЕС, а також дрібними аваріями на інших АЕС.

Основний внесок в опромінення людей від технічних джерел іонізуючого випромінювання дають на сьогодні медичні процедури і методи лікування, пов’язані із застосуванням радіоактивності, джерел радіації. Радіацію використовують в медицині як з діагностичною метою так і для лікування.

1. Ознаки радіаційного ураження

Радіоактивні ізотопи надходять всередину організму з пилом, повітрям, їжею або водою і поводять себе по-різному: *деякі ізотопи розподіляються рівномірно в організмі людини (тритій, вуглець, залізо, полоній), * деякі накопичуються в кістках (радій, фосфор, стронцій), *інші залишаються в м'язах (калій, рубідій, цезій), * накопичуються в щитовидній залозі (йод), у печінці, нирках, селезінці (рутеній, полоній, ніобій) тощо.

Ефекти, викликані дією іонізуючих випромінювань (радіації), систематизуються за видами ушкоджень і часом прояву. За видами ушкоджень їх поділяють на три групи: соматичні

Соматичні захворювання (Соматичні захворювання - захворювання тіла, на відміну від психічних захворювань) основних систем, органів людини:

1. Хвороби дихальної системи.

2. Хвороби нервової системи.

3. Хвороби органів травлення.

4. Порушення обміну речовин.

5. Хвороби системи кровообігу.

2.2. За часом прояву виділяють дві групи — ранні (або гострі) і пізні. Ранні ураження бувають тільки соматичні. Це призводить до смерті або променевої хвороби. Причиною є в основному ізотопи, що мають коротку тривалість життя, γ - випромінювання, потік нейтронів.

Гостра форма виникає в результаті опромінення великими дозами за короткий проміжок часу. При дозах порядку тисяч рад ураження організму може бути миттєвим. Хронічна форма (пізні за часом прояву) розвивається в результаті тривалого опромінення дозами, що перевищують ліміти дози (ЛД). Більш віддаленими наслідками променевого ураження можуть бути променеві катаракти, злоякісні пухлини та інше.