4.5.6. Прогнозування еколого-економічного розвитку району міста (на прикладі Суворовського району м. Одеси)

1. Управління господарськими процесами містить в собі поточний (оперативний) і перспективний (довгостроковий) аспекти. За цією ознакою управління може бути поділене на стратегічне і тактичне.

2. Стратегічне і тактичне управління в цілому представляє єдину систему, у межах якої кожний із двох елементів виконує свою роль. Ціль стратегічного управління - виявлення перспектив і опрацювання принципових рішень великого масштабу.

3. Прогноз не може мати характер директиви і трактуватися категорично та однозначно, як план. Для цього недостатньо наявної інформації, яка крім того, ненадійна. Остаточне орієнтування в них здійснюється пізніше, при розробці планів соціально-економічного й екологічного розвитку регіону.

4. Прогноз - перша стадія активного управління розвитком об’єкта. Призначення прогнозу полягає в тім, щоб дати відповідь на питання, що відбудеться з об’єктом у підсумку ефективного управління його розвитком протягом періоду, що розглядається, оцінити різні варіанти управління системою з урахуванням прогнозу динаміки зовнішнього середовища для того щоб вибрати для реалізації найбільш раціональний по всіх параметрах алгоритм управління. Таке розуміння місця і значення прогнозу в процесі прийняття господарських рішень має принципове значения. Таким чипом, прогноз це не тільки визначення можливої точки стану системи в майбутньому, але і визначення шляху (стратегії) її розвитку.

Основні методологічні положення прогнозування еколого-економічного розвитку району міста

1. Прогноз еколого-економічного розвитку Суворовеького району повинний:

• відображати найважливіші зв’язки Суворовського району (далі - району) і його підприємств, інфраструктури, навколишнього середовища з його зовнішнім середовищем і іншими компонентами;

• досліджувати динаміку розвитку району і зовнішнього середовища в їхніх взаємозв’язках;

• максимально враховувати найважливіші соціально-економічні і екологічні наслідки кожного розглянутого варіанта розвитку району;

• враховувати можливість коректив, обумовлених соціальними, демографічними і психологічними факторами під час здійснення різних стратегій.

2. Методи прогнозування еколого-економічного розвитку району повинні бути взаємопов’язані з загальною теорією ефективності відтворення, однак цей напрямок методології прогнозування відноситься до найменш розроблених і найбільш складних її розділів.

Специфіка завдань прогнозування еколого-економічного розвитку регіонів (міст, районів), що не вписується в принципи традиційної теоріГ ефективності, зводиться до такого:

• критерії оцінки прогнозних стратегій мають динамічний і довгостроковий характер, у зв’язку з чим критерії загальної "абсолютної" ефективності не застосовуються до оцінки прогнозних стратегій;

• оцінки стратегій є імовірними;

• важливе значення мають дослідження оцінки ризику для визначення стійкості оцінок ефективності і визначення можливих діапазонів їхніх значень;

• оцінка ефективності стратегій не обмежується чисто економічними критеріями, самостійне значення в ній мають ефекти і критерії соціального, екологічного, оргапізаційно-управлінського і структурного характеру, а також ступінь адаптації стратегій; до змін зовнішнього середовища і ряд інших;

• завдання прогнозування не зводиться до вибору варіанта із початково розробленого переліку стратегій. У процесі розробки прогнозу набір стратегій змінюється, причому головна увага приділяється генеруванню нових стратегій;

• найбільш частою і вагомою по своїх наслідках помилкою при розробці прогнозу є недогляд ефективних варіантів;

• більше значення повинне приділятися пошукам нетрадиційних варіантів.

3. Вихідною вимогою до розробки прогнозів еколого-економічного розвитку районів є оцінка відповідності варіантів, розвитку (стратегії) прогнозованої динаміки зовнішнього середовища.

Розробка й оцінка стратегій здійснюється стосовно кожної з найбільш імовірних гіпотез розвитку зовнішнього середовища.

4. Прогноз повинний включати визначення не тільки стану об’єкту прогнозування на кінець періоду прогнозування, але і траєкторію розвитку об’єкта на різних часових етапах цього розвитку.

Виділення траєкторії важливо з таких причин:

• величина інтегрального ефекту при різних траєкторіях розвитку може бути різною і вибір ефективної траєкторії має самостійне значення;

• на всіх етапах просування до меті і розвитку повинне бути передбачене не перевищення критичних значень витрати ресурсів, впливів на природне середовище і низки інших параметрів. Під прогнозованою траєкторією мається на увазі найбільш ефективний шлях соціальио-економічного розвитку району, за яким повинна розвиватися його економіка в умовах, що склалися.

5. Прогноз повинний складатися з великих блоків. Такими блоками можуть бути альтернативні варіанти розвитку району, кожний з яких розглядається якєдине ціле, включає траєкторію руху до мети і не розкривається у всіх деталях. Варіанти розвитку району, що є предметом розгляду при розробці прогнозів, називаються стратегіями. Стратегія - це комплекс технологічних і організаційно-управлінських заходів для реалізації концепції поетапного розвитку району, що має чітку проблемно-цільову спрямованість.

Формування набору альтернативних стратегій розглядається як головна мета і підсумок прогнозу. Наступні уточнення в середині системних параметрів тієї чи іншої стратегії - завдання, що лежить за контуром процедури прогнозування.

6. Оцінка конкретних стратегій дається з позицій їхньої відповідності загальним цілям розвитку об’єкта, серед яких можна виділити:

• одержання економічного ефекту;

• соціальні цілі;

• технологічне удосконалювання процесів;

• поліпшення стану природного середовища;

• заощадження обмежених і не відтворювальних ресурсів;

• перебудова організаційно-управлінського механізму.

7. Повнота реалізації цілей характеризується системою критеріїв економічної, соціальної, технологічної, екологічної ефективності. Розробка набору критеріїв оцінки стратегій є важливим інструментом прогнозування.

8. Довгостроковий розвиток об’єкта звичайно ставить відразу декілька цілей і може бути описаний системою відповідних критеріїв ефективності. Методи порівняння їх між собою і процедура кінцевої багатокрптеріальної оцінки підлягають спеціальній розробці в рамках загальної методології прогнозування,

9. Специфічною рисою довгострокових прогнозів є їхня мала надійність. Для врахування ненадійності господарських прогнозів і пом’якшення їх наслідків можуть бути використані методи:

• визначення й врахування ризику;

• розробка системи резервів, що амортизують ризик.

• подолання залишкової ненадійності методами адаптаційного управління.

В науковому, теоретичному і методологічному плані ці питания вивчені недостатньо, у зв’язку з чим практичне застосування їх у сучасній вітчизняній практиці господарських суб’єктів утруднене і через це необхідно проведення додаткових досліджень по кожному з вищевказаних питань з використанням наявного досвіду і сучасних можливостей комп’ютерної техніки.

Виділяються такі етани формування екологічно доцільних напрямків структурної перебудови економіки міста і його окремих районів.

Етап 1. Аналіз сучасного стану природного середовища

1.1. Структурування територіального природного середовища регіону, у якому розташована міська територія.

Структурування територіального природного середовища регіону включає наступні етапи:

• виділення основних компонентів підсистеми: атмосфера, поверхнева гідросфера, літосфера чи геологічне середовище, рослинність, тваринний світ;

• визначення основних зв’язків між виділеними в ході 1 підетапу компонентами природи, якісний і кількісний опис цих зв’язків, виділення найбільш сильних і екологічно значущих прямих і зворотних зв’язків;

• виявлення специфічних снстемоутворювальшіх елементів і зв’язків,

1.2. Аналіз просторової мінливості природного середовища.

1.3. Аналіз тимчасової мінливості (динаміки) природного середовища.

Ціль аналізу - виявити імовірні зміни природного середовища и окремих його компонентів на найближчу перспективу.

Об’єкт аналізу - найбільш динамічні компоненти природи і процеси, що швидко розвиваються: атмосфера, поверхневі води, ґрунти, небезпечні екзогенні геологічні і фізико-географічні явища. Ретроспективний аналіз зміни природного середовища.

Етап 2. Аналіз зміни природного середовища під впливом господарського освоєння

2.1. Визначення джерел техногенних впливів (ДТВ). Вплив на природне середовище району здійснюється

частково через транерегіональний перенос забруднюючих речовин з: а) атмосферними потоками, б) річковими водами. При цьому використовуються дані служб Держкомгідромету, аналізів хімскладу снігового покрову, дослідження поширення радіоактивних продуктів.

Місцеві джерела. Основні параметри ДТВ: розміри, площа порушених земель, характер впливів, склад і кількість речовин і енергії, що надходить у навколишнє середовище.

Картування ДТВ. На картах показуються локальні і крапкові ДТВ, наприклад, великі водоймища та ін. Представляється інформація про найбільш істотні характеристики ДТВ.

2.2. Визначення кордонів впливу ДТВ, характеру і ступеня зміни природного середовища.

1) Вибір критеріїв. Перелік можливих критеріїв: перевищення ГДК (чи фонових значень), щільність випадання забруднюючих речовин з атмосфери за рік, енергоспоживання на одиницю площі, площі порушених земель, орних і меліорованих земель, маса (обсяги) переміщених гірських порід, амплітуда техногенного рельєфу, об’єми підземних вод, які відкачуються і розміри депресійних вирв.

2) Ранжирування територій (районів) за ступенем мінливості природного середовища.

3) Складання карти мінливості природного середовища.

4) Оцінка інтенсивності (швидкості) змін природного середовища під впливом господарського освоєння.

Етап 3. Синтез інформації про природне середовище.

1) Оцінка екологічної ситуації (ЕС). Експертна оцінка по районах з різним ступенем мінливості природного середовища з урахуванням виливу природних факторів на життєдіяльність населення, пропонується використовувати наступні градації ЕС: задовільна, напружена, передкризова, кризова.

2) Визначення головних проблемоутворюючих факторів (ПФ) та ПФ.

Фактори, що ускладнюють природокористування і які є потенційним джерелом екологічних проблем. Вони визначаються специфікою природного середовища і її реакції на техногенні впливи.

3) Геоекологічне районування. Виконується на основі природного (природио-історичного) районування і карти техногенної зміни природного середовища.

4) Прогнозування інтенсивності техногенного впливу на природу і зміну екологічної ситуації. Прогнозування здійснюється на основі зв’язків показників техногенного навантаження: чисельності населення, питомого (на одиницю площі) споживання енергії, обсягів споживання природних ресурсів, викидів забруднюючих речовин тощо зі змінами в природному середовищі і їхніх екологічних наслідках.

Етап 4. Формування і порівняльний аналіз сценаріїв еколого-економічного розвитку району

Формування стратегічних рішень при виборі сценаріїв еколого - економічного розвитку регіону проводиться при послідовному використанні таких етапів:

1. Виявлення, формування і вибір альтернатив для подальшої оцінки.

2. Оцінка можливих наслідків реалізації стратегії.

3. Порівняння і ранжирування альтернативних стратегій; формування (системи) критеріїв вибору ефективних стратегій; вибір ефективних варіантів стратегій еколого-економічного розвитку району.

Розроблена методологія вибору напрямків еколого-економічного розвитку Суворовеького району м. Одеси і формування стратегії стійкого розвитку району, що включає основні етапи формування і порівняльного аналізу сценаріїв еколого-економічного розвитку району, зміст етапів, характеристику виконуваної на кожному етапі роботи й основні результати, представлені у Додатку 6 .

Оцінка і добір найбільш перспективних і ефективних сценаріїв і їхнє ранжирування на основі критеріїв оцінки (оцінка в балах):

• перспективність ринків (висока, середня, низька, безперспективна);

• забезпеченість ресурсами (повна, середня, слабка, незабезпечена);

• ефективність стратегії (висока, нормальна, низька, неефективна);

• відповідність критеріям екологічної доцільності;

• зовнішнє середовище (сприятливе, нормальне, мало-сприйнятливе, несприятливе) (Додаток 6).

Контрольні запитання

1. Як оцінити наслідки еколого-економічного розвитку регіону?

2. В чому полягає комплексна оцінка збитку і екологічно прийнятного ризику?

3. Як спрогнозувати еколого-економічний розвиток урбанізованих територій?

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте види та принципи екополітики.

2. Які основні критерії екобезпеки?

3. Наведіть приклади зон екологічного лиха, зон надзвичайних екологічних ситуацій.

4. Які типи аварійних ситуацій Вам відомі?